Полтавська райрада вимагає заборонити діяльність УПЦ МП
Про це повідомляє Полтавщина.
Текст звернення зачитала депутатка райради від ЄС Ірина Кривобік.
"Ми, представники місцевого самоврядування обурені що під час повномасштабної агресії росії на території України діє широке представництво Російської православної церкви в Україні, що має назву Українська православна церква (вона ж так звана Українська православна церква московського патріархату, далі – УПЦ). До початку російсько-української війни дана структура активно просувала ідею «братства» з росією.
З початком же російсько-української війни у 2014 році УПЦ жодним чином публічно не засудила збройну агресію проти України, активно просуваючи тези кремлівської пропаганди про «повстанців, ополченців і громадянську війну», заперечення воєнних злочинів росіян та їхніх поплічників на тимчасово окупованих територіях – попри їх міжнародне визнання і засудження з боку цивілізованого світу. Ба, навіть не пішла досі на повний розрив стосунків із Російською православною церквою (свій «родовід» УПЦ веде саме від неї і постійно заявляла про підлеглість їй, поминаючи на своїх «богослужіннях» патріарха Російської православної церкви як свого верховного предстоятеля). Посилює підозри щодо агентурної шкідницької діяльності УПЦ в Україні і те, що вона постійно намагалася приховати цей очевидний факт – навіть жодної згадки про справжню свою конфесійну приналежність до Російської православної церкви ніяк не відображала у своєму офіційному найменуванні. Згідно свого ж Статуту, який навіть у вільному доступі знайти далеко не так просто, вона іменується «українською», без жодної згадки про те, що насправді вона тільки географічно працює в Україні, керуючись рішеннями російського патріарха і Синоду Російської православної церкви поряд із власними рішеннями. На офіційних ресурсах УПЦ лише є деякі витяги із Статуту без основоположних статей про підпорядкування російському патріарху і підлеглість його рішенням і рішенням Синоду Російської православної церкви, які свідомо приховуються для створення видимості «автокефалії».
Крім того на догоду російському патріархові, УПЦ не визнає канонічною жодну помісну церкву, яка діє в Україні, окрім своєї, незважаючи на їх офіційне визнання іншими помісними церквами і патріархом Константинопольським. Це також прямо наводить на висновок про повну підлеглість УПЦ Російській православній церкві попри всі її заяви про самостійний статус в Україні.
Особливо загострилась ситуація з 24 лютого 2022 року. Патріарх Кіріл (Гундяєв), якому досі підпорядковується УПЦ, прямо благословив чергову фазу агресії росії проти України. І вчергове адекватної реакції від керівництва «дочірньої» церкви в Україні громадяни України так і не дочекалися. Жодних прямих заяв і закликів до припинення агресії з боку росії до України не висловлено, відповідальність за агресію на росію ніхто з вищого духовенства УПЦ публічно не покладає.
При цьому керівництво УПЦ 27 травня 2022 року на своєму соборі нібито заявило про те, що буде змінено Статут організації, однак за майже 2 місяці, що сплинули з цієї дати, досі немає офіційних повідомлень від УПЦ про його зміст. Та й офіційна реакція Синоду Російської православної церкви на цю подію як на щось незначне не повинна вводити в оману, що відбуваються якісь основоположні зрушення в цьому питанні. З цього випливає, що заяви, оголошені на соборі 27 травня – просто ширма для того, щоб понизити градус нетерпимості українців до такої «поміркованої» позиції керівництва УПЦ щодо питання військової агресії росії проти України. Цим самим клір УПЦ просто затягує час, сподіваючись зберегти свій вплив і дочекатися приходу «визволителів» з росії. І тому є переконливі свідчення в їхньому впертому небажанні визнати очевидне – росія підло напала на Україну і вчинає безліч воєнних злочинів та злочинів проти людяності в Україні.
Жодних офіційних заяв УПЦ про засудження відвертих терактів окупантів на вільній території в Україні (як-то обстріли ракетами цивільних об’єктів з масовими жертвами серед цивільних тощо) не оголошувалося. Жодної підтримки УПЦ на найвищому рівні дій українських захисників так само.
Ряд священників та громад висловилися проти перебування в одній структурі з московською «5-ю колоною» у формі УПЦ, проте дуже багато приходів продовжує зберігати підпорядкування Москві. Також вкрай обурливим є те, що уже відомо про багатьох священнослужителів УПЦ, які активно співпрацюють з окупантами там, де останнім вдалося тимчасово захопити владу на українській території, та/або поширюють російську пропаганду на вільній території України, готуючи підґрунтя для прихильної зустрічі окупантів, підтримки російської агресії та поширення відвертої брехні проти України серед прихожан. Така ситуація прямо загрожує національній безпеці України в цілому.
З метою захисту національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, запобігання колабораціонізму, припинення розпалювання міжрелігійної ворожнечі та дестабілізації релігійного середовища на території України необхідно заборонити діяльність так званої Української православної церкви на всій території України".
