Лавра, як національна святиня, звільнилась від опіки «руського міра», у Верхній Лаврі вже понад рік правлять українською мовою, а фахівці заповідника наводять лад у цінностях, які держава передавала на зберігання УПЦ (МП) й нині їх повертає.
Джерело: «Вечірній Київ»
Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ
Щоб дізнатись, які зміни відбуваються у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра», кореспондент «Вечірнього Києва» поспілкувався з Максимом Остапенком.
Його призначили виконувачем обов’язків Генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 квітня минулого року, а вже 28 жовтня став Генеральним директором.
Новий керівник є фахівцем в галузях охорони пам’яток історії та культури, музеєзнавства, археології та реставраційних робіт.
Новий Гендир — кандидат історичних наук, автор понад 30 наукових праць з історії острова Хортиця та Нижнього Подніпров’я, співавтор дослідження та реставрації унікальних об’єктів підводної спадщини.
З 24 лютого 2022 року Максим Остапенко приєднався до ЗСУ і 14 місяців прослужив у війську.
Він зазначив, що сприймає Києво-Печерську лавру, як «бастіон людського духу».
Що відбулось за рік трансформацій, які переживає нині Лавра? На якому етапі судовий процес щодо повернення всієї її території державі? Чи правда, що українці могли втратити унікальну сакральну пам’ятку? Про це — Максим Остапенко розповів у інтерв’ю.
Спілкування почалось у його робочому кабінеті, де керівник час від часу показував знахідки, що є по суті «речовими доказами» існування ідей російської пропаганди вже на третьому році великої війни.
Максим Остапенко визнав, що російські політтехнології у святих стінах, де правили українські митрополити, де був дух просвітництва і глибокої віри, всіляко стирали українську ідентичність і історію. Шаленими темпами все це почало робитись після відходу покійного Блаженнішого митрополита Володимира (Сабодана).
ЛАВРА ПЕРЕСТАЛА БУТИ МІСЦЕМ ПРОПАГАНДИ АГРЕСИВНОЇ МАШИНИ «РПЦ»
— Пане Максиме, як іде ствердження «бастіону людського духу» у Лаврі? Що ви й ваша команда змогли вже втілити?
— Те, що Лавра повертає собі цю місію — відчуває кожен українець. Це у великій мірі залежить від суспільства, а суспільство хоче позбавитись від цього навіженого «руського міра». Люди тягнуться до відродження українських святинь, до українських традицій, до бажання повернути собі ту, вкрадену росією духовну і культурну спадщину. І я, і команда заповідника, і ті наші численні партнери, які працюють з Лаврою, як на мене — це відчувають.
За останній рік у Лаврі була реалізована низка серйозних проектів, які повертають наші імена, нашу спадщину, нашу традицію. Головне, що Лавра нарешті припинила бути місцем пропаганди цих ідей російської агресивної машини, яка називається «рпц»… Зараз нарешті українці можуть побачити, якою Лавра була і має бути, як спадщина, що належала тисячоліття нашому народу, який її розбудовував.
— Так, пригадую візити патріарха кіріла, «козачків», які називали себе охороною лаври, чимало маркерів вказували на нетерпимість до всього українського. І це було в центрі столиці України.
— Засилля ідей «руського міра» почалось невдовзі перед Майданом, а набуло особливого розмаху, коли почалось вторгнення рф на Донбас та незаконна анексія Криму. Всі відзначають, що після смерті митрополита Володимира (Сабодана) у липні 2015 року почалось духовне поневолення Лаври. Це відчували й кияни й мешканці інших регіонів, адже для православних це — святе місце паломництва. Люди кажуть, що у той період припинили ходити до Лаври й відчували, що був спротив на духовному рівні. Зараз цього, слава Богу немає.
— Коли ви стали керівником заповідника і почали робити ревізію того, що належало державі, то зрозуміли, що українську православну святиню готували до передачі рпц?
— Ну, на це вказувало все. Неодноразові були звернення, особливо від такої особи, як Табачник. У який йшлося про те, щоб виселити з лаври усі об’єкти історії та культури, музейної справи. Вони тут існують вже майже століття, а все це треба було передати під керівництво рпц. А візити кіріла показували, що він планував тут створити свою резиденцію і «окормляти» всю територію, як свою власну. Воно не просто планувалося, йшло повним ходом…
І ті заяви, які ми зараз чуємо з офісу кіріла, а також фесбешних структур про «захист Києво-Печерської лаври». Вони хотіли це зробити в лютому 2022 року.
Але коли українці відстояли перший етап війни — стало зрозумілим, що Лавра має повернути своє духовне значення, як місце української молитви, місце, де поховані й перебували українські святі й місце, яке формувало Україну століттями. Мені здається, що цей шлях розпочали й дуже непогані результати.
— Що відбувається зараз?
— Я впевнений, що держава і РНБО зробили правильне рішення, і МКІП та правоохоронні органи, і Заповідник — ми на правильному шляху.
Крапку у цій історії мають поставити судові інстанції. Суди першої інстанції ми виграли, зараз все знаходиться в апеляції. Ми сподіваємось, що українські суди будуть діяти у відповідності не лише до слова закону, а й до духу закону. Тому, що в умовах війни Україна потребує справедливих рішень. Справедливого повернення нашої культурної й духовної спадщини.
УРЯД ЯНУКОВИЧА-АЗАРОВА «ЗАКАЧУВАВ» У ЦЕРКОВНУ СТРУКТУРУ ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ
— Ви казали, що були вражені тим, що побачили у приміщеннях, які належать державі і ви їх приймали, коли витік термін оренди УПЦ (МП). Що саме вас шокувало?
— Хочу показати вам календар, який виданий вже після широкомасштабного вторгнення рф. Календар на 2023 та 2024 роки. Його видала УПЦ, яка не хоче, щоб її називали «московського патріархату», виданий він наприкінці 2022 року. Я хочу відкрити одну-дві сторінки. Як мають українці за цим календарем у 2023 році відзначити річницю повномасштабного вторгнення? Чим мають займатися духовні люди на річницю війни?
— Поминальною молитвою за загиблими перш за все, хіба не так?
— А ось читаємо у «православному календаре» — згідно з ним ми маємо вшанувати Всеволода Псковского і Дмитрия Вологодского… тут жодного слова про вбитих, про закатованих дітей, про наших воїнів.
— Жодного слова про війну?
— Думаєте це випадково? Давайте відкриємо кілька сторінок далі. Ми бачимо, що в цьому календарі є довідник УПЦ. І в цьому довіднику 2023 року ми бачимо «Феодосийская епархия», з адресами в яндекс.ру або «епархіальний відділ по взаємодії з збройними силами» з телефоном з кодом +7… або «епархіальний відділ з козацькими організаціями» знов телефон починається на +7 (телефонний код рф, який вона успадкувала після срср — ред «ВК»). Так я вибачаюсь, яку країну і яку армію представляє УПЦ (МП)?
Ось воно! І це 2023 рік і люди, які кажуть, що вони моляться за українське військо і Перемогу України. Де це все? Так поводяться вовки у овечій шкірі. Я обурений, бо у мене загинуло багато близьких людей. І бачити отакі от речі у Києві у 2023-ому році… Але найсмішніше це те, що у 2024-ому році нічого не змінилось. Тут немає жодного слова про російську агресію та загиблих українців.
— А як Заповідник пережив рік без коштів УПЦ (МП), адже вони стверджували, що самі утримували комунікації, робили ремонти, наводили лад на великій території, що належить Національному заповіднику?
— А щодо економіки, про яку розповідають… «Києво-Печерська лавра» громада монастиря десятки мільйонів гривень напряму отримувала із бюджету, мільйони закачувались урядом януковича-азарова. Не в Заповідник. В рази закачувалось більше, ніж в Заповідник, який є державною власністю. І це заходило напряму релігійній громаді монастиря! І та забудова — 15 незаконних споруд, які виявили у Києво-Печерській лаврі, це зробили у значній мірі за бюджетні кошти, але я хотів би сказати, що це — була величезна структура.
Монастир це — ось монахи. Невеликий список людей, які тут проживають.
— А хто ж тоді всі інші, які тут були у численних корпусах?
— Величезна машина, ідеологічна машина, в тому числі силова машина й економічна машина «руского міра», яка без жодних податків та оренди, за комунальні витрати, як для населення, існувала тут. Торгувала золотом. Тут існували десятки лавок, кафе, магазинів, ви можете подивитися цей список — що тут існувало.
— Це було незаконно?
— Без жодного договору з державою тут працювали ці об’єкти і зводились. Це те, що державою не передбачалось. Близько 20 торгівельних та господарчих об’єктів, включаючи декілька готелів, які існували, а податки та комуналку сплачувала українська держава. А ідеологію «руського міра» транслювали саме звідси — за узгодженням по оцих телефонах з кодами +7… оця от історія в Лаврі, сподіваюсь, завершена назавжди. І ці структури тут незаконну діяльність не вестимуть.
СУД МАЄ ПОСТАВИТИ КРАПКУ НА КОРИСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
— Все остаточно має вирішити суд…
— Так. Сподіваюсь, що український суд поставить крапку у цій важкій — непростій з юридичної точки зору історії. Але суд має поставити крапку на користь українського народу та держави. Тому, що мати в центрі Києва таку от оргструктуру фсб і рпц — це просто ганебна ситуація. І я сподіваюсь, що апеляційна та касаційні інстанції врахують ці обставини: що і для чого робилось у Києво-Печерській лаврі.
— А як щодо звинувачень у більшовицьких підходах, які лунають зараз від прибічників?
— У цій ситуації, про яку я розповів, Україна показала себе надзвичайно демократичною країною. В жодній більшовицькій системі, яка зараз по-суті діє в росії, як фашистська система, ніхто б розмовляти не став з так званим «осередком духовності». З козачками та магазинами… У нас третій рік вторгнення росії, а ми з ними продовжуємо судитися, враховуємо їх права, депутати думають правильно чи не правильно виписаний закон (ВРУ 19 жовтня 2023 року, у першому читанні ухвалила законопроект №8371 про заборону релігійних організацій, пов’язаних із росією ред «ВК»).
Це занадто, адже більшість воїнів, які зараз ходять по Лаврі і дехто з них без рук і без ніг — запитують, коли приберуть цей осередок «руского міра» з Києво-Печерської лаври. Мені болісно їм розповідати про судову тяганину.
ІСНУЮТЬ ЧУТКИ, ЩО МОЩІ СВЯТИХ МОГЛИ ПОШКОДИТИ
— Чи працювала комісія з МКІП щодо ідентифікації мощей, які зберігаються у лаврі?
— Комплектація комісії у процесі ще. Це питання до МКІП — там має бути дуже серйозна експерта робота, йде проробка юридична. Але все в процесі…
— А чому виникли сумніви і заговорили про ідентифікацію? Через вояжі з мощами деяких кліриків?
— Не важко подивитись у інтернеті і побачити, що у якомусь 2011-ому році микола азаров, відвідуючи російську глибинку, дарував їм мощі з Києво-Печерської лаври. Такі події озвучувались неодноразово, тому й існують різноманітні чутки про те, що частину мощей могли пошкодити… Я дуже сподіваюсь, що серед монахів, які є у монастирі, які залишились зараз у Лаврі, я знаю, є порядні люди, які шанують святині. І що там немає катастрофічних наслідків. Але підозри були висловлені публічно — навіть у інтернеті можна набрати запит: «купити мощі святих з Києво-Печерської лаври» і ви отримаєте десятки відповідей… Цю історію треба розвіяти і поставити всі крапки над «і».
— Мощі також власність держави?
— Так, держава передавала мощі саме на збереження монастирю УПЦ (МП) наприкінці 80-х та початку 90-х років. І держава і все українське суспільство мають спитати, в якому стані і як збережені мощі преподобних і святих, деякі з них тут перебувають тисячу років.
ВІЙСЬКОВІ У ЛАВРІ РОЗУМІЮТЬ ЗА ЩО ВОНИ ВОЮЮТЬ
— Вже скоро рік, які військові у Лаврі відновлюються у межах проєкту «Духовне відновлення культурою», чи є у вас вже відгуки, наскільки дієвою виявилась програма реабілітації?
— Ми маємо стати народом військом і допомогти нашим військовим витримати навантаження, яке на їхніх плечах. І Лавра, як святиня, місце молитви, вона дуже допомагає будь-якій людині, яка прийшла сюди з відкритим серцем. У нас діє з 2023 року спільно з благодійним фондом «Українська лавра», з ПЦУ та іншими партнерами діє «Духовне відновлення культурою». Це саме занурення у найбільш цікаві моменти української культури, які представлені у Лаврі.
— Пане Максиме, ви спілкуєтесь із військовими, які тут ходять на екскурсії, опановують техніки розпису та дізнаються про те, що Ілля Муромець, Нестор Літописець, а також Агапіт та Аліпій — пращури українців, чиї мощі упокоєні тут, у Лаврі. Як вони сприймають цю частину реабілітації?
— Коли воїни тут проживають, проходять шляхами відомих українських діячів і духовних, і державників, знайомляться з історією. Враження і думки, які я почув від них — це про те, що проживши у Лаврі тиждень або 10 днів вони відчули за що вони ще воювали. Адже зараз не вистачає сил вести у війську повноцінне морально-психологічне забезпечення, більшу духовну підтримку надавати. Біля цих святинь — вони розуміють, що воюють не лише за власні родини і дітей, але за Україну, яка зберегла такі цінності.
На нас напала країна з величезними ресурсами, і це диво, що ми б’ємося з ними. Адже вони прийшли вбивати нас і відбудувати свого «Франкенштейна» зліпленого із залишків срср і вони заради цього готові перемолотити все. На жаль, схід України це відчуває зараз найбільше. Вони просто прийшли нас знищити. У нас є шанс перемогти тільки тоді, коли ми всі готові працювати на Перемогу.
— ПЦУ проводить служби в Успенському соборі та у Трапезному храмі вже понад рік, а владика Авараамій став настоятелем монастиря. Як це позначилось на ситуації у Лаврі? Чи формується громада ченців?
— Формується громада монастиря. Це не швидкий процес, особливо, враховуючи, що ще не закінчена передача від монастиря УПЦ (МП), відповідно, для ПЦУ це теж певний виклик. Мають бути на законодавчому рівні зміни проведені, щоб встановити нові відносини між державою і церквою.
— Яку роль відіграє Заповідник зараз?
— Зараз ключове питання для нас, Заповідника, який у системі Мінкульту — це забезпечити збереження і передачу у державу того майна, яке було надане у свій час у користування монастирю УПЦ (МП). Я сподіваюсь, що ПЦУ буде вибудовувати свою структуру, виходячи з інших морально-етичних норм, які тут проповідувала церква кіріла. Щоб ті численні монахи і священики, які служать у війську і не можуть долучитись до громади монастиря, вони з часом повернулись і увійшли до складу, в тому числі оновленого монастиря.
Зараз чимало священиків ПЦУ служать у війську капеланами, тому формувати цю громаду важко.
ЛАВРА ПІД ОХОРОНОЮ ДЕРЖАВИ
— Як віряни підтримують ПЦУ у Лаврі?
— Ми бачимо збільшення кількості відвідувачів на службі, святкові служби, на які приходить все більше людей. Тому розбудова помісної церкви з отриманим томасом — дуже непроста історія і слава Богу, вона запущена, розвивається. Я впевнений, що при нашому житті ми побачимо оновлену українську церкву, яка буде захищати народ і українську державу, пам’ятати свою історичну спадщину, а не дивитись на «старшого брата», який несе смерть і руйнування.
— «Козачків» у Лаврі немає, а хто її охороняє зараз?
— Охорона Лаври зараз здійснюється коштом бюджету. «Поліція охорони» і наші внутрішні служби, які зараз займаються безпековими питаннями. Зараз це — клопіт держави. Слава Богу це виходить непогано. Є проблеми, адже частина приміщень ще не звільнені — там монахи, а є приміщення, де забарикадувались прибічники УПЦ (МП) до рішення суду ми не жодних заходів не робимо. Вони у трьох готелях там знаходяться. Відповідно всі питання охорони — за поліцією. Жодних провокацій пів року ми не спостерігаємо.
Тепер — слово за судом та виконавчою службою.
— А скільки вони приміщень займають ще?
— На нижній території Заповідник повернув під контроль близько двадцяти споруд, стільки ж ще у користуванні саме монахів. Вони мають доступ до трапезних, до келій, до печер, і до, власне, самих храмів, де вони безперешкодно здійснюють богослужіння.
— Але вільного доступу для вірян до Нижньої Лаври немає наразі?
— На жаль ми не можемо цього дозволити, бо є велика кількість провокаторів, які хочуть прорватися у Лавру і влаштувати тут шоу та транслювати його у російських ЗМІ.
Відтак, до рішення суду Нижня Лавра в такому режимі, що там бувають монахи та ті люди, яким треба там помолитись — наприклад важко поранені військові чи люди з серйозними хворобами. Чекаємо на рішення суду.