Храм Святителя Петра Могили увійшов до книги рекордів України, як єдиний у світі храм повністю оформлений петриківським розписом. Там були: благодійна їдальня, музей українського побуту, школа гри на бандурі, бібліотека. Відомо, що будівля храму встояла. Розповідаємо, що вдалось дізнатись про його нинішній стан.
Джерело: Вільне радіо
Будівля храму Святителя Петра Могили та Собору Успіння Пресвятої Богородиці збереглася з часів Другої світової війни. Тоді тут була німецька комендатура. Пізніше — кадрове управління пароплавства. З 1998 року на території облаштували храм. Він розташований у Приморському районі Маріуполя, і за формою нагадує корабель. Стіни будівлі прикрашають 500 метрів розпису з блакитних квітів з жовтими серединками. Кольори розпису — не лише кольори прапору, блакитний — це й колір моря і Богородиці, на честь якої названа верхня частина храму.
Внаслідок обстрілів у храмі розбились вікна, посічені уламками стіни й дах, в одній зі стін застряг нерозірваний снаряд. Окупанти влучали у двір храму і багатоповерхівку поруч.
Після бомбардування Маріуполя, росіяни опломбували будівлю і планують там розпочати служіння Російської Православної Церкви, розповідає протоієрей Православної церкви України, священник Роман Перетятько.
“Храм опломбований. Росіяни його забрали. Там була комісія, хтось з РПЦ приїхав, і вони дали два місяці, щоб храм або перелаштували на канони РПЦ, або знесли. Зараз він опечатаний, в ньому заборонено служити”, — розповідає священник.
Бібліотека української літератури ім. Василя Стуса
При храмі була бібліотека ім. Василя Стуса, фонд якої налічував близько 7 тисяч книжок. Україномовні книжки окупанти разом з російськими священиками спалили. Серед спалених були унікальні екземпляри, розповідає волонтер і засновник бібліотеки Кирило Долімбаєв.
“Росіяни спалили близько 100 книжок, які нам надали діаспори з Канади, з Нью-Йорку. То була дисидентська література 40-50-х років минулого сторіччя. І ці книжки були у єдиному екземплярі. Це втрати, які ми не можемо відновити”, — каже Долімбаєв.
Зараз у резиденції “Вільний Простір – Little Mariupol” у Дніпрі Кирило відновлює бібліотеку, через благодійників і небайдужих українців вдалось зібрати вже понад 2,5 тисячі різножанрових книжок. Ця бібліотека громадська і безкоштовна, так само як це було при храмі. І тут вже понад 200 читачів.
“Я думаю, через пару місяців вийдемо на 5-7 тисяч книг, які були у бібліотеці при храмі. Росіяни вважали, що те, що вони спалили, — це “екстремістська націоналістична література”. Це була література про війну, про АТО, про Майдан, українська історична література.
Замість неї вони завезли туди російську т.з. “класіку” — Пушкіна, Тургенєва, Достоєвського”, — каже волонтер.
Постійна експозиція українського вбрання та побуту “Нація”
Музей українського побуту при храмі росіяни розграбували. Зокрема, викрали експозицію автентичних жіночих прикрас. Бо вони мали не лише історичну цінність, а були виконані з дорогоцінних матеріалів.
“Вони все тільки руйнують. У музеї було багато експонатів: старовинні хрестики натільні, сережки жіночі срібні в українському стилі 18-19 ст. Була колекція дукачів українських. Все це розграбували” — додає священник Роман Перетятько.
Школа бандури та українського живопису ім. Василя Сліпака
У школі бандури та українського живопису ім. Василя Сліпака проходили уроки гри на бандурі, живопису, української, англійської, італійської мов, писанкарства. Вона теж розграбована, а весь другий поверх храму, де знаходились культурні та освітні проєкти, закритий. Також зараз невідома доля двох бандур, які були у школі. Одну з них храму подарував відомий кобзар-лірник Василь Нечепа.
“Вона мала для нас історичну цінність і приємні спогади. Для нас це пам’ятка. Росіяни, вони ж, звісно, тупі, але якщо подивитись на сайтах оголошень, вживана бандура коштує 20-30 тисяч гривень. Я думаю, що вони вкрали бандури. Ну або розтрощили, бо що ще вони могли зробити?”, — каже Кирило Долібмаєв.
Ялинка загинула разом з захисником
У 2020 році до Дня Святого Миколая молода пара Андрій Суботін та Валерія Карпиленко подарували храму ялинку. Її посадили на подвір’ї і прикрашали до свят. Андрій був прикордонником, Валерія свого часу проходила службу в “Азові”.
Історія їхнього кохання стала відомою після загибелі Андрія на “Азовсталі” у Маріуполі. Валерія пізніше разом з іншими захисниками Маріуполя потрапила у російський полон. 5 травня пара одружилася під бомбардуваннями окупантів на території меткомбінату, а за три дні чоловік загинув. В той самий день, від обстрілу постраждала і подарована ним ялинка.
“Молода пара, яка побралася на “Азовсталі”, Андрій та Лєра. Це мої друзі дуже добрі. Я був капеланом в прикордонників. І тоді, коли Андрій загинув, ввечері був “прильот” на територію храму. Ввечері був обстріл сильний, снаряд впав в клумбу, знесло хрест і цю ялинку. І в цю ніч Андрія вбили”, — згадує протоієрей.
Роман Перетятько вірить у повернення до Маріуполя. І вірить, що храм відновлять.
“Все відновимо. Будівля — це…якщо не буде людей, то це просто будівля, пустий храм. Навіть якщо його зруйнують — не важливо. Головне — люди. Щоб люди вижили, які ходили до нас в храм, які ще будуть приходити до нас в Маріуполі. Що б не зробили з самим храмом — ми все одно все відбудуємо. Петриківкою нам розписала храм львівська художниця Ольга Черьомушкіна, вона зараз в Німеччині, і звідти нам допомагає. Сказала, що як тільки ми повернемося у Маріуполь, вона одразу приїде і все відреставрує” — каже священик.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Маріуполі окупанти зруйнували майже третину унікальних мозаїк. Кілька творів монументального мистецтва зруйновані на половину і не підлягають відновленню.