Олег КИСЕЛЬОВ, магістр релігієзнавства, координатор Молодіжної асоціації релігієзнавців, співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ
Опитування, яке провели Фонд „Демократичні ініціативи” та Київський міжнародний Інститут соціології 14-21 грудня 2006 р. показало, що більшість киян проти передачі музейної частини Києво-Печерської лаври у розпорядження будь-якій церкві.
Нагадаймо, що Києво-Печерська лавра була заснована як православний монастир у ХІ ст., а вже у ХІІ ст. отримує статус лаври. У 1926 р. радянська влада з лаври робить історико-культурний заповідник, хоча чоловічий монастир функціонував до 1961 р. З 1988 р. нижня частина лаври поступово передається Російській православній церкві. Нині там розташовані Київська митрополія, резиденція митрополита, чоловічий монастир, Київська духовна семінарія та академія. Верхня частина лаври досі залишається заповідником, в якому працюють музеї книги та книгодрукарства, історичних коштовностей, декоративного мистецтва та ін. У 1990 р. архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври був внесений до списку пам’ятників всесвітнього культурної спадщини ЮНЕСКО. Кілька останніх років УПЦ (МП) підіймає питання про передачу їй усієї лаври.
Загальне ставлення киян щодо майбутньої долі музейного заповідника така: 68,2% киян вважають, що верхня лавра має залишитися музеєм; 15,3% вважають, що її необхідно передати УПЦ КП, і 4,4% за передачу УПЦ (МП). При цьому 11,8% респондентів не дали чіткої відповіді.
Слід відзначити релігійну приналежність киян, яке зняло опитування. Так, половина мешканців Києва (50,3%) належить до УПЦ КП, менше десятої частини (8,8%) до УПЦ (МП), менше відсотка належать до УАПЦ (0,3%), УГКЦ (0,4%), РКЦ (0,6%) та ісламу (0,1%). Кожен п’ятидесятий (1,9%) киянин є протестантом, а ще 3,4% належать до інших релігій. Досить вагомою частка киян є нерелігійною (23,1%) або релігійно не визначеною (позиція “важко сказати” – 11,1%). Останні дві позиції разом дають 34,2%, тобто третя частина киян є людьми світськими.
Той факт, що серед православних значно переважають вірні УПЦ КП вказує на бажання мешканців столиці України бути незалежними від Москви та Росії навіть у релігійних питаннях. Кияни орієнтуються на власний “столичний”, а не на закордонний російський патріархат.
Цікавою є кореляція між релігійної приналежністю та позицією щодо долі заповідника. Наведемо тут таблицю із сайту Фонду “Демократичні ініціативи” (http://www.dif.org.ua/ua/news/news_271206.vis):
Останнім часом загострюються суперечки щодо передачі музейної частини Києво-Печерської Лаври у розпорядження Церкви. Як, на Вашу думку, слід вчинити? (у %)
| Як слід вчинити? | Не релігійні | Православні Київського Патріархату | Православні Московського Патріархату | Не визначилися з належністю до конфесії |
| Треба залишити нинішню музейну частину Києво-Печерської Лаври як музей |
72.3
|
66.7
|
48.9
|
78.6
|
| Треба передати усю Лавру Український Православній Церкві Московського Патріархату |
1.3
|
2.9
|
26.7
|
0.0
|
| Треба передати усю Лавру Українській Православній Церкві Київського Патріархату |
11.3
|
21.3
|
7.8
|
5.4
|
| Інше |
0.4
|
0.2
|
1.1
|
0.0
|
| Важко сказати |
14.7
|
8.9
|
15.6
|
16.1
|
Як видно за збереження status quo висловилося 72,3% нерелігійних; 66,7% вірних УПЦ КП; 48,9% вірних УПЦ та 78,6% релігійно не визначених; тобто переважна більшість респондентів із трьох найбільших груп за релігійною приналежністю, і, відносна більшість вірних УПЦ (МП). Цей факт можна інтерпретувати таким чином: попри готовність заявляти про свою релігійну приналежність до тієї чи іншої церкви у киян все ж таки відсутня позиція поступатися світським перед церковним. Для більшості киян верхня частина Києво-Печерської лаври вже традиційно сприймається як музейний комплекс. Кияни також розуміють, що рішення про передачу верхньої лаври одній з церков буде супроводжуватися складнощами для тих музеїв, які там розташовані, адже виселення музеїв із лаври не означатиме автоматичного надання їм нових приміщень. Якщо ж передати усю лавру УПЦ КП, то святиня перетвориться на майданчик кулачних боїв між монахами (навряд чи монахи з УПЦ (МП) без боїв віддадуть свій монастир “розкольникам”). Попри те, що на прямій трансляції по ТБ можна буде заробити великі гроші (адже це буде непогане шоу) опоганювати культурну спадщину людства більшість киян не бажає.
Виходячи із кількості вірних “канонічного православ’я” досить логічним виглядає і те, що усю лавру готові віддати УПЦ (МП) лише 4,4% киян.
Цікавим є також той факт, що за передачу заповідника УПЦ (МП) заявило 2,9% вірних УПЦ КП, а за передачу заповідника УПЦ КП заявило 7,8% вірних УПЦ (МП). Це говорить про “релігійну безграмотність” та індиферентність віруючих. Соціологи релігії вже давно відмічають, що українські віруючі слабо розбираються у питаннях церковних юрисдикцій – часто ходять до тієї церкви, яка є ближчою або зручнішою для відвідування (не дивлячись на індетифікацію із Київським Патріархатом). Більшість православних віруючих України є такими лише номінально, адже церкви відвідуються лише на Різдво і Пасху, не знають ані православного віровчення, ані молитов.