Прагнення молитися в Софії Київській — це мати доступ до своїх джерел, а не право на нерухомість, – Глава УГКЦ
«Для нас, греко-католиків, не йдеться про право на нерухомість, а визначальними є дві речі — цінності та стосунки. Коли ми говоримо про собор Святої Софії, то маємо на думці певні християнські цінності, християнське коріння європейської української цивілізації, а не храм, не нові місця для богослужіння», — поділився думками Глава УГКЦ Патріарх Святослав в інтерв’ю для «OBOZ TV».
«Для нас, греко-католиків, не йдеться про право на нерухомість, а визначальними є дві речі — цінності та стосунки. Коли ми говоримо про собор Святої Софії, то маємо на думці певні християнські цінності, християнське коріння європейської української цивілізації, а не храм, не нові місця для богослужіння», — поділився думками Глава УГКЦ Патріарх Святослав в інтерв’ю для «OBOZ TV».
«Якщо йдеться про дискусію довкола Софійського собору та про можливість звершувати богослужіння різним Церквам, скажу щиро, ця дискусія мені дуже не подобається. Адже вона набула нецерковного характеру», — додав Предстоятель УГКЦ.
За словами духовного лідера греко-католиків, собор Святої Софії — наша київська християнська спадщина — є спільним майданчиком, де всі спадкоємці можуть зустрічатися, бути присутніми. Тож тепер ця дискусія мусить перерости у відкриття наших спільних коренів.
«Якщо ми говоримо про цінності чи християнське коріння, то хочемо звернути увагу, що Свята Софія — це не лише храм, а певна цивілізаційна матриця Київського християнства, це божественна мудрість. Тому можна посідати Софійський собор, та не мати Софії Київської», — зауважив Глава Церкви.
Він зауважив, що питання християнського коріння (європейського й українського цивілізаційного простору) тепер є в небезпеці. «Чому я говорю, що ці цінності є під певною загрозою? Бо, з одного боку, ми бачимо, що привласнити собі такого типу коріння хоче ідеологема “руского міра”, яка по-своєму інтерпретує зміст християнських засад у сучасному державному, культурному чи цивілізаційному просторі. З іншого боку, певні уявлення про європейськість (які, на жаль, вже поширені в Україні) полягають у відмові від християнського фундаменту та цінностей… На моє глибоке переконання, і те, і те — хибні твердження. І от коли ми говоримо про святософійські цінності, то маємо на увазі фундамент, засаду нашого церковного, громадського буття. Це нам потрібно оживлювати, відкривати і втілювати в життя. На жаль, часто лунає така думка: хто посідає Софію, той посідає Україну — тут ідеться про посідання Софійського собору. Я думаю, що це дуже небезпечна теза», — наголосив очільник греко-католиків.
Глава УГКЦ зазначив, що прагнення молитися в Софійському соборі — це прагнення мати доступ до своїх джерел: «Ми просили про можливість там побувати. На жаль, органи державної влади можуть іноді приймати рішення, яких ми вповні не розуміємо. Наше прагнення було вмотивованим. Проте ми поважаємо позицію нашої держави та православних братів. Сподіваємося, що в усіх наших міркуваннях, спілкуванні на перше місце буде виходити те, що нас єднає, а не роз’єднує».
Окрім цього, Блаженніший Святослав сказав, що УГКЦ хотіла показати, що вона теж є спадкоємицею цієї традиції. Софійський собор важливий і для греко-католиків. Це було вагомою підставою, чому УГКЦ склала прохання 7 квітня в соборі здійснити Літургію.
«На мою думку, міжцерковні відносини повинні пережити докорінне переродження, трансформацію... Ми повинні бачити одне одного не як конкурента, а як співбрата… Варто зазначити, що ми мали багато подій у Софії Київській. Остання подія, яку ми переживали в цьому соборі, — це презентація Галицького Євангелія 1144 року. Ба більше, я мав тоді за честь завітати і подарувати це Євангелія Патріархові Філарету і тодішньому очільнику УАПЦ Митрополитові Макарію. Це не вперше, коли ми присутні там, проводимо події та заходи», — нагадав Глава УГКЦ. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
