Збори територіальної громади Богородчан щодо переходу громади УПЦ МП до Православної Церкви України відбулися 3 лютого в палаці культури районного центру, який був майже вщент заповнений. Вони завершилися прийняттям одноголосного рішення про перехід до ПЦУ.
Збори територіальної громади Богородчан щодо переходу громади УПЦ МП до Православної Церкви України відбулися 3 лютого в палаці культури районного центру, який був майже вщент заповнений.
Після того, як спровокована чоловіком суперечка вщухла, до присутніх звернувся настоятель церкви свв. Петра і Павла УПЦ МП Богородчан отець Володимир Шувар. «Зараз, як я розумію, відбуваються збори не релігійної громади, а селища, — сказав він. – А тому тут не можуть вирішуватися проблеми церкви. Тим паче – сьогодні уже відбулися збори нашої громади, на яких було вирішено залишитися у Церкві, очолюваній Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм».
Як повідомив священик, збори проводилися на подвір’ї храму, адже він зачинений районною владою.
Каменем спотикання, окрім питання переходу з однієї Церкви до іншої, стало також приміщення колишнього католицького монастиря і костелу, яке з 90-х років минулого століття, згідно з рішенням тодішнього райвиконкому, займає громада УПЦ МП у Богородчанах. Тоді його віддали громаді в безоплатну оренду. Вже декілька років безуспішно споруду намагаються забрати у громади УПЦ МП. На цей храм претендує також римо-католицька громада, історичний його спадкоємець, але представники МП нічого чути не хочуть.
«Коли ми в районі приймали будь-яке рішення щодо приміщення костелу, яке займає ця православна церква, то відразу здіймався шум. Приїжджали навіть представники від ОБСЄ. До того ж, якщо храмом користуватимуться так само надалі – він розвалиться. Цікаво зрештою, що робить у приміщенні костелу ікона царя Миколи II?», — запитав на зборах голова Богородчанської районної ради Михайло Головчук.
На закид представників УПЦ МП, що вони не мають іншого приміщення для молитви, голова райради зауважує: «Маємо приклади сіл, де були збудовані нові храми, якщо хотіли молитися Богові. То чому ж цього не робила місцева громада РПЦ?»
Зі слів голови райради, громада РПЦ насправді уже не має жодного права перебувати у костелі. Зараз розпоряджатися майном костелу має право районна влада, яка прийняла рішення розірвати договір оренди споруди ще у 2017 році, на підставі зборів громади Богородчан, які відбулися ще у 2016 році. Отже, костел мали повернути містечку і його опечатати, згідно з актом, складеним спеціальною комісією при райдержадміністрації і районній ради, яка засідала ще у серпні 2017 року. Щоправда, кому конкретно він має належати — ще не вирішено досі.
Про всі рішення духовенство і громада РПЦ Богородчан знали, але ніяк не реагували. «До слова – вони (громада УПЦ МП — ред.) не мають жодного документа на право володіння приміщенням костелу, прилеглими приміщеннями та земельною ділянкою», — наголошує Михайло Головчук. У результаті, з ініціативи районної влади, з 31 січня двері костелу опломбовані. А вже 1 лютого під стінами храму на заклик священика УПЦ МП зібрався пікет віруючих. Тоді до них вийшли активісти та правоохоронці. Пікет завершився безрезультатно – храм залишився зачиненим.
Під час зборів громади 3 лютого кожен бажаючий зміг висловитися щодо переходу до ПЦУ. До виступів долучилися богородчанці і також ті, хто волею долі опинилися на Івано-Франківщині через війну на сході України.
«Наш костел – пам’ятка архітектури державного значення, тому маємо пильнувати за тим, щоб мати змогу його зберегти усією громадою і не допустити там перебування російської Церкви», — заявив краєзнавець Йосип Федин.
«Я хочу наголосити на тому, що російська Церква завжди принижувала будь-яку людську гідність і була злочинною, — ділиться Олесь Черкасов, який переїхав на Прикарпаття з охопленої війною Донеччини. — У нас, щоправда, не було іншої, тому доводилося відвідувати її. Також чимало доклався до розбудови храмів, але працював для Бога. Під час теперішніх військових подій був свідком, як чужинці захоплювали нашу землю. Дивує – чому у Росії не розбудовуються храми, а хочуть їх займати у нас в державі? Не маючи жодного до них відношення».
«Я переїхав сюди з Маріуполя, а народився у Краматорську, який теж не так давно захоплювали, — каже Олексій Тереник. – Думаю, зараз все, що тут відбувається, насправді є дуже емоційним. Зрештою, кожен з нас звертається до Бога тією мовою, якої навчила мати. Але Україна має право, виборола його – мати свою Церкву. Нічого у цьому конфліктного бути не повинно. Адже кожна країна має свою».
Збори громади Богородчан завершилися прийняттям одноголосного рішення про перехід до ПЦУ.
А представники УПЦ МП до вечора пікетували приміщення костелу. Потім спокійно розійшлися.
До слова, на Богородчанщині у храмі, який колись належав громаді УПЦ МП, уже служать священики ПЦУ. Позаминулої неділі відбулося перша Літургія, яку провели священики і вірні ПЦУ в церкві села Похівка. Боротьба за храм тривала майже місяць.
Як розповіли у Богородчанській райдержадміністрації, 13 січня відбулися збори громади села, де абсолютною більшістю голосів було вирішено перейти до ПЦУ. Але зайти до храму і проводити богослужіння вірним вдалося не відразу. Прихильники РПЦ збиралися біля нього з дітьми, також втрутилося представництво ОБСЄ.
Отже, як каже голова Богородчанської районної ради Михайло Головчук, лише минулої неділі відбулася перша Літургія, яку провели священики і вірні ПЦУ. «На Йордан уже теж проводити богослужіння – освячували воду», — повідомив голова райради.