Представники православної громади продовжують свої нічні чергування на Майдані та діляться переживаннями під час штурму.
«Ми тут, доки не досягнемо свого. Ми хочемо вибороти Україну, встановити нову владу, щоб ми з честю жили далі. І якщо для нас це може бути не настільки принципово, то є безперечною умовою для побудови нового майбутнього для наших дітей, які мусять жити в кращій державі», - розповів Володимир з села Готині Івано-Франківської області.
Найчастіше до цієї спільноти на Майдані прибувають жителі Західної України, в середньому на 3-4 дні, щоб потім змінитись. Основна робота відбувається вночі, коли вони разом зі священнослужителями обходять периметр барикад. І якщо миряни просто несуть варту, то представники духовенства, окрім проведення молитов, розносять чай та канапки.
Особливою стала для охоронців ніч на 11 грудня, коли відбувався черговий штурм Майдану. Тоді, після першої години ночі, вони попрямували на барикади біля Будинку профспілок. Там стояли бійці внутрішніх військ з Харкова, вони самі розповіли їм, що не збираються нікого бити. Однак пізніше підійшов Беркут, який не спинився і перед журналістами, і перед народними депутатами, і священиками, які вийшли у перші ряди захисників.
Раптово з Михайлівського собору почав лунати передзвін, посиливши молитву на сцені, яка перемежовувалась з виконанням гімну. Тоді, вночі, не було розподілу на конфесії та вірування, не було меж між церковниками.
За словами учасників, після цього на площу почали масово прибувати кияни, які з’їхались буквально за півгодини, що врятувало ситуацію. Відтак Майдан відстояли під передзвін Михайлівського собору та щиру молитву з головної сцени, де стояли жінки та діти. Нічна варта захисників триває і досі, оскільки зміни мітингувальників продовжують прибувати.