Представники УПЦ МП програли суд щодо "незаконного виселення з лаври"
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.
Позов від церковників надійшов до суду на початку року. Вони не погоджувалися з розірванням договорів про почасове безоплатне користування Успенським собором та Трапезною церквою з Трапезною палатою (вулиця Лаврська, 9) для проведення богослужінь та релігійних обрядів. Таке рішення 27 грудня 2022 року ухвалив Національний заповідник, прислухавшись до рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики та рішення РНБО від 1 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Аргументами позивача слугувало те, що Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра УПЦ МП тривалий час користується культовими спорудами державної власності. Натомість рішення заповідника, на думку релігійної організації, обмежує їх у проведенні богослужінь та обрядів, що суперечить ч. 2 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Крім цього, позивач озброївся постановою Кабміну від 27 травня 2022 року №364 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». У цьому документі сказано, що договори оренди державного та комунального майна, термін дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Варто наголосити: після повідомлення УПЦ МП про розірвання договорів 31 грудня 2022 року двері Успенського собору та Трапезної Церкви з Трапезною палатою опечатано, а представників монастиря не було допущено у культові споруди для проведення богослужінь та релігійних обрядів.
Крім цього, протягом 2-5 січня працювала комісія для приймання-передачі майна державній установі, якe створив Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
13 червня Господарський суд Києва мав розглядати позов Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ МП по суті. Однак на електронку суду надійшло клопотання від адвоката церковників Микити Чекмана, який просив відкласти розгляд справи через його відсутність. Таке ж клопотання надіслав й інший адвокат, який перебував у відрядженні у Львові. Феміда відхилила прохання представників позивача і наголосила: неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
Як з’ясував суд, два договори про почасове безоплатне користування Успенським собором та Трапезною церквою з Трапезною палатою закінчилися 31 грудня 2022 року. За твердженнями Феміди, це були договори позички, а тому не підпадають під дію закону про оренду державного та комунального майна та урядової постанови, якою козиряли представники УПЦ МП.
Що стосується аргументів позивача щодо обмеження у проведенні богослужінь та обрядів, то господарський суд зробив висновок: передача майна державного майна у безоплатне користування здійснюється за рішенням Київської міської державної адміністрації. Водночас частина 2 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» забороняє передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.
«Суд дійшов висновку, що за відсутності додаткових угод про продовження дії договорів № 1-б та № 2-б від 17 червня 2016 року позивач не має права користуватися державним майном, будівлями Успенського собору та Трапезної церкви з Трапезною палатою. Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічий монастир) Української Православної Церкви», – зазначено у рішенні суду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до апеляційного суду протягом двадцяти днів.
