Свій прихід до влади Янукович вирішив ознаменувати публічним приниженням українських церков, включно навіть з УПЦ Московського Патріархату.
Свій прихід до влади Янукович вирішив ознаменувати публічним приниженням українських церков, включно навіть з УПЦ Московського Патріархату.
За моїми даними, на цю годину предстоятель жодної з власне українських церков, на відміну від Патріарха Кіріла, не отримав запрошення на інавгурацію.
Час ще є, може й покличуть, але вже зрозуміло, що Патріарху Філаретові (УПЦ КП), Кардиналу Гузару (УГКЦ) та Митрополиту Мефодієві (УАПЦ) Янукович відводить роль масовки, яка має лише відтінити "велич" його московського гостя.
Янукович принизив і єдину з його точки зору "правильну" церкву – УПЦ Московського Патріархату, бо знехтував її псевдоавтономним статусом. Очевидно, В. Ф. вирішив, що рівень Предстоятеля УПЦ МП недостатній для того, аби благословити на президентство настільки видатну історичну постать.
Захотілося московської благодаті, київської – замало. Тому предстоятель формально самостійної української церкви замість того, щоб відправити службу, волею Януковича мусить лише прислужувати.
Всі попередні українські президенти були достатньо толерантними в релігійних питаннях.
Кравчук стояв у витоків створення УПЦ КП, але дозволив ініціаторам розколу українського Православ' я інституціоналізуватися в УПЦ МП.
Кучма більше хилився до УПЦ МП, але після звільнення з його адміністрації україноненависника Табачника став толерантно та з повагою ставитися до УПЦ КП та УАПЦ й вибудував непогані стосунки з ними.
Ющенко – вірний УПЦ КП, але він шанував УПЦ МП, регулярно відвідував богослужіння, зустрічався з Синодом УПЦ МП, підтримував регулярні контакти з Блаженнійшим Володимиром.
І тільки для Януковича віфліємська зірка сяє з Москви.
Лише Янукович за кремлівськими святцями ділить українських православних на канонічних і неканонічних. Лише Янукович пішов не те, аби вже в день свого пришестя до влади вивищити до рівня державної лише одну з багатьох церков, і то у вигляді РПЦ, а не її адаптованої до українських реалій гілки, якою є УПЦ МП.
Віра – річ інтимна. Як громадянин Янукович може молитися в тій церкві, до якої схильна його душа. Але як Президент він не має права нав'язувати поліконфесійній країні свою віру у якості державної.