«Цинічний бізнес має міцну соціальну базу в Галичині. Чому в релігійній Галичині цю псевдоконкуренцію виграє цей цинічний бізнес? Проблема Галичини, що тут цей цинічний бізнес вважають таки бізнесом, а не криміналом», – сказав Ярослав Рущишин.
«Нормальний бізнес нічим суттєво від європейського не відрізняється. Проводиться робота в правовому полі, надається значна увага конкурентним ризикам та залученню інвестицій, здебільшого прямих іноземних», – сказав він.
«Цинічний – явище, мабуть, присутнє не тільки в Україні і конкретно в Галичині, але яке набуло значного поширення у нас і, на жаль, набуло певної, можливо несвідомої соціальної підтримки. Тут ведеться робота поза правовим колом, інвестиції викреслюються витратами на купівлю посади, ризик тільки один – не попастися. Конкуренція ліквідовується шляхом ліквідації конкурента або створення таких умов, в яких його уже не можна назвати конкурентом», – наголосив Ярослав Рущишин.
З його слів, Галичина стала плацдармом боротьби між собою цих двох видів бізнесу.
«І, на жаль, про перемогу в цій боротьбі першого говорити годі… Для Великої України галицький підприємець, на жаль, асоціюється з цинічним бізнесом», – зауважив голова КПЛ.
Зокрема цим можна пояснити те, з його слів, що міністр Табачник, «поціновувач» галичан, може дозволити собі свої відомі вислови.
«Цинічний бізнес має міцну соціальну базу в Галичині. Чому в релігійній Галичині цю псевдоконкуренцію виграє цей цинічний бізнес? Проблема Галичини, що тут цей цинічний бізнес вважають таки бізнесом, а не криміналом», – сказав Ярослав Рущишин.
Він також підкреслив: «Якщо говорити про моральний бізнес, то за умови існування цинічного постає питання виживання… В умовах виживання важкого говорити про особливі умови, які могли би стати особливою відмінністю галицького бізнесу».
Він також наголосив, що необхідне існування зовнішнього авторитетного арбітра. Наприклад в контексті порушення природних прав та законів таким арбітром, з його слів, мала б виступити Церква.
Водночас Ярослав Рущишин наголосив, що бізнес – це один із способів задоволення потреб особи, відтак він не є цінністю.
Як інформував ZAXID.NET, керівник однієї з найбільших ІТ-компаній України Eleks Software Олексій Скрипник вважає, що «в Галичині щезли фактично олігархи», очевидно, свідчить те, що галичани не здатні до великого бізнесу.
Водночас один з ініціаторів Галицького дискусійного клубу «Митуса» Володимир Павлів під час засідання клубу 9 квітня назвав три умови, яких мав би дотримуватися галицький бізнес: патріотизм, соціальна відповідальність та культурно зорієнтованість.
Павлів наголосив, що зараз «у бізнесу немає до нас поваги, у нас, в свою чергу, немає до нього довіри».
Довiдка ZAXID.NET
Засновники проекту - ГО "Українсько-польський журналістський клуб "Без упереджень" (Київ), ГО "Вірменська 35" (Львів) та Мистецьке Об`єднання "Дзига" (Львів). Співініціатори – Володимир Павлів, Андрій Білоус, Ярослав Рущишин, Маркіян Іващишин.