Гармонізація має також враховувати специфіку буття українського народу, а саме традиції, світогляд, культуру та релігію. Без врахування особливостей ментального простору українців та негативного досвіду Європи імплементація принципів європейського права може принести більше шкоди, ніж користі.
Використання здобутків Європейського союзу в нормотворчій практиці України, безумовно, є позитивним кроком для українського законодавства. В даному контексті варто зазначити, що імплементація принципів європейського права має здійснюватися у повноті та враховувати не лише безпосередньо законодавство, а й досвід європейських країн, що склався у практиці застосування відповідних нормативно-правових актів. Гармонізація має також враховувати специфіку буття українського народу, а саме традиції, світогляд, культуру та релігію. Без врахування особливостей ментального простору українців та негативного досвіду Європи імплементація принципів європейського права може принести більше шкоди, ніж користі.
Вказане набуває особливої актуальності у зв’язку з резонансним законопроектом № 0931 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу». Значно розширюється коло понять, що використовуються у профільному законі та стосуються дискримінації, зокрема додаються поняття “віктимізація”, “множинна дискримінація”, “дискримінація за асоціацією” тощо. Усувається кримінально-правова відповідальність за пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Вказаний законопроект спрямований на поглиблення відповідності українських законів європейським, але вони не завжди ідеальні та в різних країнах ЄС мають свої особливості. Особливо небезпечним вбачається розширення компетенції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері запобігання та протидії дискримінації. Зокрема, йому надаються повноваження щодо видання обов’язкових для виконання вимог щодо усунення порушень законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації, а також складання протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності (накладення штрафів) та направлення їх до суду.
Де факто, Уповноваженому надаються одноосібні імперативні повноваження, що можуть дозволити паралізувати будь-які суспільні чи державні процеси, незалежно від того, чи насправді має місце порушення прав людини. Це пов’язано з тим, що визначення поняття “дискримінація” є доволі широким, що залишає великий простір для посадовця підвести ті чи інші дії під заборони, визначені законопроектом № 0931 і чинним законом. Щось подібне можна було спостерігати, коли з сайту Президента України за запитом Уповноваженого була видалена петиція на захист традиційних сімейних цінностей, підтримана різними Церквами і релігійними організаціями. На момент видалення петиція вже зібрала понад 23 тисячі підписів громадян з 25 тисяч необхідних для отримання відповіді від Глави держави.
За даними міжнародної організації Open Doors, переслідування християн по всьому світу посилюється. У своєму щорічному рейтингу Open Doors повідомила, що 1 з 9 християн в усьому світі зазнає "високих" рівнів переслідувань за звітний період з 1 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року. При чому у попередньому періоді співвідношення було нижчим, а саме: 1 до 12.
Спостерігається тенденція до зростання рівня переслідувань християн, зокрема, у Європі, де підставою для порушення прав християн на свободу самовираження та релігійної ідентичності часто є недосконале антидискримінаційне законодавство. В тому числі у зв’язку з цим, у травні 2019 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, що визначила 22 серпня Міжнародним днем вшанування пам’яті жертв насильства на основі релігії чи віри.
Розглянемо конкретні випадки з європейської практики, які були опубліковані міжнародною моніторинговою організацією The Observatory on Intolerance and Discrimination against Christians (дослівно: «Обсерваторія з питань нетерпимості та дискримінації християн»), у своєму звіті за 2019 рік .
Польща:
Верховний Суд у 2018 році ухвалив рішення щодо видавця, який відмовився виготовити розгорнутий банер для ЛГБТ бізнес-групи, оскільки він не хотів пропагувати рух за права геїв, посилаючись при цьому на свої католицькі релігійні переконання. Спочатку місцевий суд постановив, що, хоча і можуть існувати юридично виправдані причини відмовити у наданні послуг на основі релігійних переконань, але в цьому випадку вони не можуть застосовуватися. Однак у червні 2019 року Конституційний трибунал вирішив, що закон, за яким видавець був засуджений, був неконституційним, оскільки покарання за відмову в наданні послуг на підставі переконань заважає постачальникам послуг діяти відповідно до їхньої совісті.
Фінляндія:
4 листопада 2019 року Державний генеральний прокурор Фінляндії опублікував прес-реліз, де оголосив про початок досудового розслідування щодо публікації та розповсюдження брошури 2004 року «Mieheksi ja naiseksi hän heidät loi» («Чоловіком і жінкою Він створив їх») авторства Пяйві Рясянен (Päivi Räsänen). Хоча брошура була надрукована 15 років тому, вона буде включена у справу проти християнського політика, оскільки цей текст все ще “доступний в Інтернеті”. Пані Рясянен, яка раніше працювала міністром внутрішніх справ уряду Фінляндії, ризикує бути звинуваченою відповідно до розділу 10 Кримінального кодексу Фінляндії за "етнічну агітацію" – злочин, що карається штрафом або тюремним ув'язненням.
Великобританія:
(1) Каролін Фарроу, католицька журналістка з Великобританії, була переслідувана у порядку кримінального процесу за пост у Твіттері у березні 2019 року. Поліція допитала її у рамках Акту Великобританії «Про злочинні комунікації» (англ.: Malicious Communications Act) після того, як засновник організації з прав трансгендерів звинуватив її у “неправильному позначенні гендеру” її дочки у твіті. Фарроу запевнила, що згідно її релігійних переконань, людина не може змінити стать, тому вона не погоджується назвати біологічного чоловіка жінкою і навпаки.
(2) У своєму рішенні 2018 року у справі «Ashers Baking» Верховний суд Великобританії дійшов висновку, що власник Белфастської пекарні Даніель МакАртур, який відмовився прикрасити торт гаслом «Підтримуй гей-шлюби», зробив це не на тій підставі, що той гей, але тому, що той торт, який останній бажав замовити, містив повідомлення, яке суперечило переконанням пекаря. Причиною відмови, на думку суду, стало "повідомлення, а не людина", а тому суд дійшов висновку, що у цій справі немає дискримінації, але є порушення свободи совісті.
Тим не менше, у серпні 2019 року адвокати чоловіка, який подав до суду на пекаря, оголосили, що доведуть справу до Європейського суду з прав людини. Юридична фірма стверджує, що пекарня була винною в дискримінації, а також стверджує, що "християнського бізнесу", як такого, не існує і існувати не може, і тому суд не повинен визнавати такий бізнес.
Негативним ефектом затяжного судового процесу проти пекарні, заснованої християнами, є величезні фінансові витрати, пов’язані з захистом їхнього права на свободу совісті. Подібні судові позови несуть у собі ризик знищення малого бізнесу через такого роду ідеологічні суперечки.
Німеччина:
У червні 2018 року, лише за кілька днів до парламентського голосування щодо обрання судді до державного конституційного суду Німеччини, партії CDU, Greens, FDP та SSW відкликали свою кандидатуру гамбурзького юриста та професора права Крістіана Вінтерхоффа тільки через те, що він мав християнські консервативні погляди на статеве виховання дітей.
Швеція:
Шведській акушерці Елінорі Гріммарк було неодноразово відмовлено у прийнятті на роботу в лікарню, підставою для чого була її відмова брати участь у абортах, оскільки це суперечить її сумлінню. Вона програла в Шведському трудовому суді в 2017 році. Справа наразі подана до Європейського суду з прав людини. Важливо зазначити, що у Швеції професія акушерів фактично закрита для християн, оскільки християнська віра заперечує проти практики абортів.
Великобританія:
У Сполученому Королівстві в 2014 році на виконання Закону «Про боротьбу з антисоціальною поведінкою, злочинністю та вчиненням правопорушень» (Anti-social Behaviour, Crime and Policing Act) були укладені Правила щодо охорони громадських просторів (Public Spaces Protection Orders). Вони дають змогу місцевим органам влади криміналізувати поведінку, яку вважають за потрібне криміналізувати, зі значною гнучкістю у застосуванні нормативно-правового акту. Останнім часом законодавство застосовується для заборони благодійним організаціям та християнським групам пропонувати молитви та підтримку жінкам, які стикаються з кризовою вагітністю. Це призвело до створення двох великих "зон цензури", в межах яких певні (дуже широко визначені) вислови, і навіть молитва, заборонені. Згідно цього закону християни ризикують бути притягненими до кримінально-правової відповідальності, якщо вони моляться або спілкуються з питань збереження вагітності (тобто вімовляють жінок від аборту) у цих “зонах цензури”.
Пані Аліна Дулгеріу, яка народила дівчинку “завдяки реальній, практичній та емоційній підтримці, яку надала група поза медичним центром Марі Стопес”, подала апеляцію на ці Правила. Однак суд відхилив її скаргу та залишив закон у дії.
Подібні “зони цензури” діють або плануються до запровадження в містах інших країн, зокрема в Німеччині та Нідерландах.
Бачимо, що поруч із значними позитивними сторонами європейського законодавства в різних сферах суспільного життя, імплементація його в комплексний простір української ментальності передбачає необхідність врахування також негативного європейського досвіду та потреб українського народу. Досвід Європи свідчить про те, що під гаслами боротьби з дискримінацією, за умови відсутності чітких законодавчих формулювань та протоколів у сфері протидії дискримінації, можливе просування будь-яких деструктивних ідеологій, в тому числі тих, що сповідуються рухами ЛГБТ, NAMBLA (Рух педофілів у північній Америці), Pro-Choice, Child-free тощо. Вказане відбувається в тому числі за рахунок обмеження права віруючих на вираження власних поглядів та свободу совісті.
У 2018 році британський архієпископ Пол Галлахер, міністр Ватикану з питань відносин з державами висловив "занепокоєння з приводу зростаючої поширеності того, що папа Франциск назвав "редукціоністським підходом" до свободи віросповідання чи віри”. За його словами: “Такий підхід ... спрямований на те, щоб звести релігії до тихої невпевненості індивіда у власній совісті або обмежити релігію дільницями церков, синагог чи мечетей, в чому виявляється не лише невизнання справжнього сенсу свободи релігії та віри, але також законної ролі релігії у публічному просторі”.
Тенденції, що зростають у Європі, свідчать про те, що право на свободу вираження власних поглядів у сфері релігії потребує особливого захисту. Недосконале антидискримінаційне законодавство ставить під загрозу саме існування релігії та свободи совісті.
З огляду на вказане, пропонується суттєво доопрацювати законопроект № 0931, передбачивши у ньому такі положення:
Не може вважатися дискримінацією вираження особою власних релігійних чи інших переконань у публічному просторі, доки це об’єктивно не перешкоджає реалізації прямо передбачених законом прав інших людей. Не може вважатися дискримінацією у сфері надання послуг відмова особи від здійснення будь-яких дій, що суперечать її релігійним чи іншим переконанням.
Недопустимим є також одноосібне прийняття обов’язкових для виконання вимог щодо усунення порушень законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, що містить ознаки порушення Конституції України, оскільки виходить за межі повноважень у сфері парламентського контролю. Оскільки відсутність чітких формулювань та протоколів стосовно ситуацій, які вважаються дискримінаційними, у профільному Законі «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» по суті надає Уповноваженому необмежену компетенцію щодо управління державними процесами і дозволяє паралізувати суспільний дискурс на будь-якому етапі.
юрист, аспірант юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка