Готуючи матеріал про закордонні парафії Західноєвропейського вікаріатства УПЦ у Великій Британії, ми одразу звернули увагу на священника інтелігентного виду - о. Віталія Поліщука, клірика кафедрального собору РПЦ в Лондоні та благочинного Південно-Східної Англії. Його нещодавно вітав з річницею хіротонії його начальник єпископ Сурозької єпархії РПЦ - Матфєй.
Джерело: Монолог.здесь
Річ в тім, що отець Віталій - в минулому багаторічний працівник ВЗЦЗ УПЦ, друг о. Миколая Данілєвіча та клірик його храму на честь св. Спиридона у Києві. Його можна бачити на архівних фото, ба більше є новина за 2018 рік про те, що він відбуває у "відрядження в Лондон" без жодної згадки, що служити він буде в соборі РПЦ.
Що прикметно, довгий час отець Віталій Поліщук служив у Лондоні, але далі числився кліриком УПЦ. Навіть митру в нагороду у 2020 році отримував від єп. Матфєя, але відповідно до розпорядження митр. Онуфрія Березовського.
Чому така дивна схема нагородження?
Річ в тім, що священників для служіння закордоном затверджує Синод РПЦ за поданням патріарха Кіріла (Ґундяєва). І цей процес досить довгий. От о. Віталія Поліщука затвердив у Сурозькій єпархії журнал 84 одного з Синодів РПЦ за 2021 рік. А 3 роки він служив там саме як клірик УПЦ не МП. І нагороди отримував за поданням митр. Онуфрія, а не місцевого єпископа РПЦ.
Втім, йшов о. Віталій одразу на високу посаду, служив в кафедральному соборі від початку, явно була протекція згори (можливо від московського друга Данілєвіча о. Миколи Балашова). Туди ж Поліщук перетягнув і свого родича, який служить іподияконом у його РПЦшного владики Матфєя.
Але з серпня 2023 року, коли вже пройшло півтора року з російського повномасштабного вторгнення в Україну, за богослужіннями почали з'являтись і таємничі "клірікі УПЦ, врємєнно прєбивающіє на терріторіі Сурожской єпархіі". Хто ж це такі і як вони з'явились у кафедральному соборі РПЦ в Лондоні?
Ми дослідили новини Сурожської єпархії РПЦ і виявили, що першим у соборі РПЦ у жовтні 2022 року з'явився священник Василь Гандзюк з Кременчуцької єпархії УПЦ. І спочатку його нічтоже сумняся так і підписали. Про отця Василя нічого сказати більше не можна, він вправно служив і досі служить в цьому соборі РПЦ.
Але вже з серпня 2023 року в новинах Сурозької єпархії РПЦ з'явилась ота довга конструкція про "священніков УПЦ, врємєнно прєбивающіх". І не просто так, адже в компанію до о. Василя Гандзюка приїхав ще один священник УПЦ - співробітник ВЗЦЗ УПЦ та клірик з храма о. Миколая Данілєвіча - ієрей Нікіта (саме так, а не Микита) Козлов. І тут почалось найцікавіше...
Співробітник ВЗЦЗ УПЦ та клірик храму о. Миколая Данілєвіча - ієрей Нікіта Козлов не є незнайомцем ні для Сурозької єпархії РПЦ, ні для її кафедрального собору. В 2019 році він вже приїздив туди провідати свого друга і колегу о. Віталія Поліщука та послужити з ним.
В 2021 році Козлов зустрічав делегацію Церкви Чеських земель та Словаччини, що приїздила на помпезне святкування УПЦ Дня Хрещення Русі. Тим же зустрічанням займались і його колеги, а нині "зірки" Західноєвропейського вікаріатства УПЦ - отці Василь Пріц та Віталій Горзов, найдовіреніші помічники о. Данілєвіча у вікаріатстві. Того ж року бачимо Нікіту на престольному святі храму о. Миколая Данілєвіча.
О. Нікіта Козлов був в Україні, коли почалось повномасштабне вторгнення Росії. Він спілкувався з переселенцями, роздавав гуманітарну допомогу. В кінці 2022 року на престольному святі о. Нікіта отримав чергову богослужбову нагороду - хрест з прикрасами.
Аж тут серпень 2023 - і він з'явився в Лондоні в соборі РПЦ...
Звісно отець Нікіта не міг просто так поїхати, не повідомивши свого настоятеля і начальника о. Миколая Данілєвіча, який тоді був не під слідством і спокійно катався Європою по парафіях Західноєвропейського вікаріатства УПЦ.
Данілєвіч явно знав про цю втечу, тим більше, що їхав Нікіта Козлов не аби куди, а до давнього друга і працівника о. Миколая - отця Віталія Поліщука, з яким завжди був близький.
Ще цікавий нюанс: в грудні 2024 року сайт Сурозької єпархії писав отця Нікіту - ієреєм, а вже в січні 2025 - протоієреєм. Тобто до Різдва 2025 року він отримав чергову нагороду і при цьому він досі є кліриком УПЦ, адже рішення Синоду РПЦ про його переведення немає. А ми пам'ятаємо як отримував митру о. Віталій Поліщук, будучи в УПЦ, але служачи в Лондоні в РПЦ. Правильно, через рішення блаж. митр. Онуфрія за поданням очільника ВЗЦЗ УПЦ митр. Мелетія або о. Миколая Данілєвіча. Цей факт вкотре підтверджує, що і Данілєвіч, і ВЗЦЗ УПЦ знають, де служить о. Нікіта.
І схоже на те, що рішення Синоду РПЦ отець Нікіта Козлов просто тихо чекає. Бо не будучи офіційно кліриком кафедрального собору РПЦ в Лондоні, він вже відвідує річні парафіяльні збори як його фактичний клірик. А з початком Великого посту 2025 року - служить постовим чином з єпископом РПЦ Матфєєм, або і сам очолює богослужіння.
Висновок цього матеріалу простий: УПЦ розказує казки про свою "незалежність" та собор у Феофанії лише для своїх вірян та наївного Томаса Бремера.
Насправді, працівники зовнішнього відомства УПЦ прекрасно знають, що вони є плоть від плоті Московський патріархат. І тому спокійно служать в РПЦ.
Отець Миколай Данілєвіч може вже не грати патріота, адже в цій ситуації він не міг не знати, що його клірик поїхав і куди саме. Більше того, скоріш за все, о. Нікіта отримав повне сприяння. А факт переїзду - приховали. Ім'я Козлова стерли з усіх новин сайту ВЗЦЗ, крім одної. Так само на тг-каналі і фб сторінці о. Данілєвіча - жодної згадки.
Сайт парафії о. Миколая Данілєвіча не має навіть фотографії нагородження отця Нікіти хрестом з прикрасами у 2022 році. Досить дивно, коли клірик храму отримує нагороду, а фото немає.
Хоча така скритність вже не дивує. Рішення Синоду УПЦ засекречені. Сайт Київської митрополії вже не працює, як і стара версія сайту КДАІС, звідки ми брали інфо про її випускників. УПЦ залазить в щілину секретності, продовжуючи на 4 рік повномасштабного вторгнення Росії, грати гру в "незалежну" Церкву.
А отець Віталій Поліщук ще зіграє свою роль у нашій подальшій розповіді про парафії Західноєвропейського вікаріатства УПЦ. Далі буде...