Думки про РІСУ експертів, читачів, авторів (частина перша)
Важко критично оцінювати роботу тих, ким цікавишся, до кого звертаєшся майже кожного дня, кого, врешті-решт, полюбив за ці роки. Ловлю себе на тому, що навіть не задумуюсь, що є зайве або погане в роботі RISU.org.ua. Вони є, і за це вже їм велика подяка. Толерантні, обізнані, інтелектуальні, талановиті, по львівські іронічні, гострі на язик, легкі на підйом, іноді надто емоційні, але щирі і відверті. Шукають власні шляхи в журналістиці, розробляють нові теми та знаходять ідеї, люблять свою справу, і тому все в них виходить.
До RISU.org.ua звертаюсь, коли готуюсь до лекцій або семінарських, хочу написати статтю або виступ на конференції, просто почитати щось цікаве і корисне. А іноді й написати самій.
Побажання? Будь ласка! Шукайте нових авторів, та не перетворюйте портал на «школу юного журналіста»; запрошуйте експертами не лише знаних і популярних персон, але й простих віруючих (або невіруючих), тобто, йдіть у народ. Пропагуйте свої ідеї, і тоді ваша аудиторія значно збільшиться. Якщо вже пишете про релігійний туризм (до речі, чудова ідея!), то, може, варто звернутись до груп прочан, які їздять по святинях України і за кордон. Щоб не фахові журналісти готували статті або ваші постійні дописувачі, а розповідали про свої враження люди, які там побували.
І чому б не зробити рубрику, де молоді і не дуже вже молоді вчені могли б публікувати свої наукові доробки. А весь загал міг би їх обговорювати, при бажанні, зрозуміло. Це була б допомога і першим, і другим. Думаю, Відділ релігієзнавства Інституту філософії імені Г.Сковороди долучився б до цього.
10 років, зрозуміло, невеликий термін. Проте якщо врахувати, що велика кількість медіа припиняють існування на 2-3 році існування, то ви вже майже «аксакали». І самі можете вже вчити, оскільки накопичили величезний досвід. Тому вже час написати посібник для журналістів, які працюють в релігійних медіа.
Щиро зичу RISU.org.ua довголіття, здоров’я, мудрості,грантів і великої вдячної аудиторії!
На тлі сучасних медійних проектів РІСУ став унікальним явищем – не комерційним, не політичним, не заангажованим конфесійно чи ідеологічно. Завдяки порталу знайшлось місце і навіть з’явився канал трансляції для альтернативних поглядів на релігійні процеси в Україні, здорового екуменізму, національно орієнтованих авторів. Звісно, ще бракує оперативності у висвітленні подій, широкої мережі кореспондентів, якісної аналітики від власного кола вже знаних або перспективних авторів. Але головне вже є – принципова позиція на засадах плюралізму, толерантності, міжконфесійного діалогу, партнерства церков з державою. Саме ця принциповість, разом з високою культурою і розумною редакційною політикою, стала специфічною, позитивною, «фірмовою» ознакою РІСУ.
Перш за все, вітаю з Новим 2011 та редакційним 10 :)) Я не вважаю себе фахівцем у галузі медіа, в тому числі й релігійних (чи то релігієзнавчих), але скажу свою думку.
Часто раджу портал своїм студентам, знайомим віруючим (серед іншого й закордонним), інколи чую відгуки, маю також і свою думку. Просто як читач - напишу таке.
Портал у Вас дуже крутий. Не хочу зайвих слів, але робите ви украй багато, дуже оперетивно й прагнете до об'єктивності. Утім, я на порталі зазвичай довго не затримуюсь. Читаю новини, інколи якусь аналітику, але рідко. Річ у тім, що мене більш за все цікавлять новини з життя не-християнських релігій (термін не найкращий, але вживається). Я прекрасно розумію, що на тлі, наприклад, боротьби/підтримки Русского міра чи ще якихось там політизацій такі речі виглядають "другорядними", але все ж вони є. Чи не відкрити б якийсь цикл репортажів, чи не провести б якийсь конкурс на таку тематику, чи не запросити б якихось експертів, чи не поставити теми ісламу, юдаїзму, буддизму та ін. дещо по-новому? Я усвідомлюю, що, якщо те цікаво мені, то може не бути цікаво іншим читачам, але ж і висловлюю лише свою думку. Тут не йдеться про якусь одну-дві статті у розділі "Мусульманство" (до речі, вже, певно, час перейменувати його в іслам), тут хочеться чогось форматно нового.
Ну але то все таке, моє суб'єктивне. Але якщо щось надумаєте — готовий допомогти.
З повагою, щирістю й найкращими побажаннями.