Ліцензія пастора "Церкви Веселого Христа" коштує 250 доларів. Хто від неї відмовляється, тому обіцяють пекло
Оксана СНІГУР. - "Gazeta.ua", 21 травня 2010 року
Ліцензія пастора "Церкви Веселого Христа" коштує 250 доларів. Хто від неї відмовляється, тому обіцяють пекло
На початку травня зареєструвалася на сайті міжнародної волонтерської організації. Хотіла дізнатися, чи можуть вони допомагати Україні. За кілька днів на зв'язок через скайп виходить чоловік. Представляється Джебраїлом, пояснює, що прочитав мої запитання.
"Це чудово - робити добрі справи, але цього мало для комфорту душі. Треба ще вірити в Господа, - пише. - Якщо ви православна, то погано, бо це дуже стара релігія, яка давно не змінювалася. Це як говорити на вулиці латиною - вас ніхто не зрозуміє. Бог не чує православних. А бути католиком іще гірше. Там багато педофілів. А ще вони за всю історію вбили купу людей. Навіщо вам спокутувати гріхи попередніх вірян? Я - пастор нової "Церкви Веселого Христа". Ми несемо до Бога тільки радощі, тому він дарує нам веселощі, любов, позитив. Не йдемо до нього плакатися, тому він не насилає на нас хвороб. У нашій церкві ніхто не бідує. В Україні ще немає жодного нашого пастора, тому там багато хворих. Навіть діти хворіють, ви самі писали".
Джебраїл пропонує подивитися в онлайн-режимі їхнє богослужіння. Каже, це коштує 10 доларів, але я щойно дізналася про них і в моїй країні немає праведної віри, тому можу долучитися задарма. Саме триватиме обряд зцілення, і я переконаюся в істинності церкви.
Як і домовилися, у неділю 9 травня вмикаю скайп за 10 хвилин до служби. У Новому Орлеані 9.50. Джебраїл пояснює, що мені та ще десятьом дозволили подивитися початок служби й обряд.
Богослужіння відбувається у великій залі. Усюди кошики з квітами. Джебраїлові на вигляд років 35. У залі сидять близько 50 людей. Майже всі молоді, чорношкірих п'ятеро. Після привітання пастора лунає музика. Музикантів не видно, але чути електрогітару й барабани. Люди підводяться й починають співати гімни. На останніх акордах кожного всі обертаються до камери й привітно всміхаються. Це триває близько 15 хвилин. Тоді кожен починає розповідати про те, що радісного дав йому Господь за цей тиждень. Перелік приблизно такий: народилася донька, купив дорогу машину, отримав підвищення, виграв у лотерею. Хтось знайшов бабусину каблучку, хоча думав, що загубив її, комусь відремонтували задарма дах будинку, до однієї жінки повернувся чоловік. Молода негритянка каже, що позбулася наркозалежності.
Після привітань, обіймів та радісних сліз Джебраїл оголошує: є сестра Лілі, яка не ходила, але сьогодні Господь обіцяв їй дарувати зцілення. В інвалідному візку завозять молоду гарну жінку. На ноги накинута ковдра, але видно, що Лілі в туфлях на елегантних шпильках. Доки провозять перед рядами, вона роззувається. Пояснює, що її паралізувало в дитинстві.
У залі починають співати ще один гімн, а пастор молиться над Лілі. Згодом падає на коліна й труситься. Лілі ридає. Усі встають і аплодують. Джебраїл бере жінку під руку, й вона робить кілька кроків. Падає на коліна, але підводиться та йде впевненіше. Пастор дякує тим, хто дивився через інтернет. Трансляція припиняється.
За кілька годин Джебраїл на зв'язку. Питаю, чи щотижня в них такі радісні події. Каже, цей тиждень був не надто вдалим, а позаминулого троє виграли в лотерею. Пропонує нам із чоловіком стати місіонерами в Україні. Для цього навіть не треба їхати до Штатів. Він перешле посібник, проведе невеличкий тест, і за 250 доларів ми отримаємо ліцензію. Якщо платити наперед, матимемо знижку. Каже, що церква є в Польщі, Естонії, Білорусі та Росії. Після отримання ліцензії зможемо побувати на конференції в Таллінні. За додаткові 75 доларів повінчає нас іще раз. Далі частину пожертв треба буде переказувати на його рахунок. Спочатку третину. Коли ж кількість прихожан зросте - менше.
За день цікавиться, що ми вирішили. Відповідаю: нам і так непогано. Джебраїл переконує: роблю велику помилку й матиму гріх, що не пішла за справжньою вірою. За кілька діб перепитує, чи не передумали. Наступного дня пише: "Коли горітимеш у пеклі, пожалкуєш. Але я попереджав".