"Церква проходить випробування свободою", – резолюція конференції ЦХВЄУ
«Бачення, стратегія, ресурси» - під такою назвою з 2 до 4 лютого в Івано-Франківську відбулася конференція служителів Церкви християн віри євангельської України південно-західного регіону. У підсумку конференції делегати прийняли резолюцію з рекомендаціями: як зробити діяльність Церкви ефективнішою в духовному і суспільному житті.
«Бачення, стратегія, ресурси» - під такою назвою з 2 до 4 лютого в Івано-Франківську відбулася конференція служителів Церкви християн віри євангельської України південно-західного регіону. У підсумку конференції делегати прийняли резолюцію з рекомендаціями: як зробити діяльність Церкви ефективнішою в духовному і суспільному житті.
Як повідомляє сайт Івано-франківського обласного об'єднання ЦХВЄУ, більше 110 служителів із Закарпатської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької та Івано-Франківської областей з’їхалися до Прикарпаття для участі у конференції. Духовним та практичним досвідом щодо удосконалення життя та діяльності церков та особистого життя їхніх служителів ділилися старший пресвітер Івано-Франківського об’єднання церков ХВЄ Юрій Веремій, старший пресвітер Хмельницького об’єднання церков Ростислав Мурах, керівник відділу освіти ЦХВЄУ Віктор Вознюк, директор місії «Голос надії», заступник старшого єпископа ЦХВЄУ Микола Синюк, єпископ Іван Хрипта, член Ради старійшин ЦХВЄУ.
Старший єпископ Церков ХВЄ України Михайло Паночко у своєму семінарі говорив про важливість проповіді та вивчення Біблії. «Сучасні християни більше хочуть емоцій, зцілень, тільки не Слова Божого, — зауважив єпископ. — Однак, апостол Павло покаявся тоді, коли почув Слово від Бога». Михайло Паночко звернув увагу на зовнішній та внутрішній стан служителів, а також на те, що вони можуть запропонувати слухачам. «Якщо пастор сам не читає, то що він може дати своїм людям? — Хіба що тільки «бульбу в мундирах», але ця бульба смачна тільки тоді, коли є великий голод».
Михайло Паночко наводив приклади із життя відомих людей, які у своїй праці керувалися Біблією і мали успіх. «Здорова наука базується на Слові Божому», — резюмував служитель. Він також поділився інформацією про стан церковно-державних відносин, взаємини між протестантськими та іншими конфесіями, а також відповів на питання присутніх.
За підсумками конференції була прийнята відповідна резолюція. У ній, зокрема, було висловлене занепокоєння тим, що «в Україні сьогодні спостерігаються процеси глибокої соціальної трансформації. Характерною ознакою, що пронизує всі сфери суспільства, є поширення кризових явищ, у тому числі і в духовній сфері; в основі глобальних негараздів лежить розбещення людини — особистісна дезорієнтація відносно Бога і Його цінностей. На перший план виступають не вічні цінності, а так звані «цінності розвитку»: мотивація добробуту, успіху, прискоренне отримання результату і віддачі, орієнтація на високотехнологічні процеси тощо. Водночас зберігається зростання ролі Церкви в процесі трансформації сучасного суспільства, росте довіра до неї з боку громадськості. Натомість сама Церква проходить випробування свободою». У резолюції були вказані цілі, які стоять перед Церквою і кожним служителем зокрема, серед яких: «бути сіллю та світлом для світу; берегти й утверджувати Божу правду у світі; жити і діяти в єдності, керуючись вченням Ісуса Христа, переданим через пророків та апостолів; впливати на суспільство з метою збереження його від моральної деградації та інше.
Крім того резолюція містить низку пропозицій до всіх учасників конференції: як зробити діяльність Церкви більш ефективною в духовному і суспільному житті.