У гостях: Василь БОЄЧКО, єпископ Церкви Християн Віри Євангельської України, пастор Української Християнської Місії відродження і милосердя
Запитання і відповіді розміщуються в порядку отримання останніх — найсвіжіші угорі
13. Запитання від редакції
— Декілька років тому у Львові за ініціативи міської влади та за підтримки церковних високодостойників двічі відбувалися дні покаяння та міжконфесійного миру. Ви брали в них участь. Яке у Вас залишилося враження від них?
— В мене залишилися враження і спогади тільки позитивні. І дуже жалкую, що це зупинилося. Єдине, що там було негативне і з чим ми дуже боролися, це деструктивна позиція представників РУНвіри, яких в кінці кінців організатори не допустили до цього дійства. І також те, що організатори, а за ними і християнські єрархи ради єднання чомусь обходили стороною ім’я Господнє. Тобто, говорилося, що не варто Його вживати, що треба зосереджуватися на загальнолюдських цінностях.
— Але чи був цей акт покаяння щирим?
— Дуже дякуємо за гарну розмову. Двері редакції РІСУ завжди відкриті для Вас і ми запрошуємо ще неодноразово бути нашим гостем. Віримо, що Бог є завжди з Вами!
12. Іван з Києва
— Слава Ісусу Христу!
В українському протестантському середовищі існують різні так би мовити блоки — старіших протестантських об'єднань (рада) і нових, які входять до Української Міжцерковної Ради. Яке Ваше ставлення до цього і чи можете Ви це пояснити?
— Кожний слабенький мир все ж кращий, ніж сильна війна. Тому кожен крок до порозуміння людей, а особливо християн, я вважаю позитивним.
Якщо люди зустрічаються не для протоколу, то їхній прогресивний світогляд обов’язково буде передаватися на громаду, а отже будуть позитивні результати. Бо відчуження, ізоляція та сепаратизм єдності та миру ніколи не створять.
11. Юрій, м. Львів
— Українське Біблійне Товариство, до якого входять представники близько десяти християнських Церков, є дуже поважною інституцією, і його праця не підлягає сумніву. Тим більше, що над сучасним перекладом протягом багатьох років працював такий авторитет як Рафаїл Турконяк.
Свідки Єгови не називають себе Церквою, а тому їх переклад не може бути прийнятним для християн.
10. Тарас, Львів
— Автори та редактор біблійних коментарів та статей вкладали в них біблійну сутність, а не конфесійну. Отож, хто шукає біблійної правди — він знайде її також у цих коментарях; хто ж живе у полоні конфесійної упередженості — шукатиме там спотикання. Новий Завіт цієї „Біблії з коментарями” вже дев’ять років читається священиками та єрархами всіх християнських Церков України та за її межами.
9. Александр, Новая Каховка
— Приветствую Вас! Интересно, изменилось ли за последнее время Ваше отношение к церкям "Нового поколения", харизматическому движению вообще и к Алексею Ледяеву в частности. Спасибо за ответ...
— К библейскому харизматическому движению моё отношение только положительное, а к ложно-харизматическому, не библейскому — отрицательное. Моё отношение к «Новому поколению» измениться только при условии его возвращения в библейское русло, — равно как и его основателя Алексея Ледяева. Сейчас, к сожалению, ложно-харизматическое движение, а «Новое поколение» в частности, компрометирует и унижает авторитет Духа Святого и имени Господнего, а потому работает на разрушение, а не на созидание дела Божиего на земле.
8. Тамара, м. Київ
— Запитання до Вас, як до пастора.
Скажіть, будь ласка, коли ми зносимо образи і прощаємо, так би мовити "підставляємо другу щоку", чи не даємо ми тим самим зелене світло людям чинити нам і подальші образи, і не тільким нам? Здається, що на людей більш смиренних на роботі навалюють більше завдань. Та й ображають, здається, більше тих, хто не дає відсіч. Мені завжди здавалось, що коли ми виконуємо ці особливі заповіді Христа з Нагорної проповіді, в серцях людей повинно відбуватись якесь диво. Але, на жаль, частенько виходить так, як я написала вище. Як поводитись в таких ситуаціях? Як правильно застосовувати ці заповіді Христа про смирення, не противлення злу, про другу щоку? Дякую за відповідь.
— Заповідь Христова „не противленню злу” має в собі насамперед велику силу морально-виховного впливу — як „палаюче вугілля на голову ворога” (Рим. 12:20-21). Відносно відсічі: Христос своїм прикладом навчив давати достойну відсіч противникам словом любові та мудрості або доречним мовчанням. Не реагувати на напади недоброзичливих людей — це перший крок до перемоги над ними. Але справжнім миротворцем в екстремальних ситуаціях може бути тільки та людина, яка постійно носить у серці своєму Божий мир і благодать.
— Друге запитання загалом стосується першого. Чим легше людина пробачає, тим менше ціниться її прощення, хоча б гріх чи образа були великі. Люди поряд також дивляться як християнин схиляє голову, а його по ній же і б`ють, і це їх не заохочує стати християнами і чинити так само. То виходить, чим краще людина чинить, тим гірше для неї. Та й для світу. Адже винуватець не боїться й далі грішити, бо знає, що він буде прощений. І що найгірше, чи не відбувається те саме з сучасними християнами, які впевнені у Господній любові і милості. Як в книзі Суддів, де люди грішили, каялись, Бог їх рятував і вони знов грішили. Здається, нам дуже легко згрішити, бо впевнені, що Господь нас простить, впевнені, що брат чи сестра «зобов`язані» нас простити. Іноді в церквах більше вчать про те, щоб прощати, ніж про те, щоб не грішити. Як зламати це духовне зло?
7. Анонім
— Якщо автор коментарів перекладеної Вами Біблії протестант, то чи можна цю Біблію із коментарями назвати "Біблією для всіх", тобто для людей різних конфесій?
— Господь Бог дав людству Святе Письмо не конфесійне, тому то кожний перекладач, упорядник чи коментатор Біблії не має права вносити на її святі сторінки найменші елементи упередженості чи конфесійності. Реформація була покликана саме для цього, щоби повернути людство до першоджерел Христової та апостольської науки. Читаймо ці Божественні Істини з молитвою та упокоренням, то й не будемо ніколи блукати в лабіринтах людської недосконалості.
6. Neboljubus zi L'vova
— Слава Ісусу Христу! Радо Вас вітаю, адже мав можливість не раз чути Ваші задушевні проповіді,Боже Слово з Ваших уст, серця... Дякую за приклад віри у житті!
А моє запитаннячко таке: от виходять і виходять все нові та нові переклади св. Писання, є на цей час немало авторитетних коментарів до Біблії тощо. Церква не спить. Це все дуже добре. Однак чому, на Ваш погляд, зараз буяє на повну силу такий релігійний плюралізм ( різнорідні неорухи), адже суть Божого Слова незмінна вже протягом багатьох літ. Як на мене, Боже Слово мало б більше людей єднати, а не роз єднувати... В кому чи в чому головна причина. Бо ж один Господь, одна віра, одне Хрищення, за св. Письмом... Спасибі!
— Головна причина — у відступленні ідеологів неорухів від Слова Божого та знецінення авторитету Духа Святого. А слово людське, навіть коли воно промовляється від імені Божого, не в силі об’єднати та духовно воскресити народ.
5. Богдан, Львів
— Ваше ставлення до інших конфесій, таких як баптисти, харизмати, лютерани, православні, католики. Як ви ставитеся до співпраці між конфесіями?
Позаминулого року в Львівському оперному різні євангельські церкви Львова проводили спільне служіння. У той же самий час ви влаштували концерт в іншому місці. Це був випадковий збіг, чи заплановано? Якщо так, то чому?
Чому ви не приймаєте участь у спільних служіннях різних конфесій, які проходять раз на рік у Львівському оперному? (останнє 27 травня 2007 року)
4. Чіпка Варениченко (non, non obscurantis deo)
— Назвіть, будь ласка, імена ваших улюблених екзегетів.
— Перший — це Ісус Христос, другий — апостол Павло. На землі маю трьох шанованих екзегетів із США: Дональд Стемпс, Стенлі Гортон і Девід Вілкерсон.
3. Єпископ Володимир Гарбар, Київ
— Брате Василю, від щирого серця вітаю Вас з Вашою активною участю в житті та діяльності Христовї Церкви. Радий нашому знайомству довгі роки. Бажаю бути завжди свіжим та задіяним на Ниві Божій.
Як Ви оцінюєте сучасний розвиток євангельського руху на Україні та яку роль і місце йому Ви бачите в майбутньому?
Божих Вам благословінь.
— Дякую дорогий брате Володимире за щирі побажання. Євангельському рухові в Україні належить вирішальна роль в духовному оздоровленні нашого народу і краю, але за умови глибокого очищення від усіх небіблійних вчень та духовних деформацій. Втомлений гріхом світ очікує не емоцій християнських, а відкриття справжніх синів і дочок Господніх, яким люди повірять і яких будуть наслідувати.
2. Лідія Губич
— Слава Ісусу Христу.
1. Владико Василю, ви як дослідник Слова Божого, поясніть, чи є взаємозв'язок між Словом Божим як Сенсом, Буттям і словом людським? Чи можна вважати, що Слово, якє стало втіленням Живого Бога, є символом того, що і людське слово має бути плодотворним живим елементом людського життя?
2. Іван Павло ІІ у „Посланні до мистців” стверджує, що „усі мистці переживають відчуття незглибимої прірви, що лежить між працею їхніх рук, якою б успішною вона не була, та вражаючою досконалістю краси, спостереженою у пристрасному пориві творчого моменту – усе, що їм вдається виразити у своїх творах, на полотні, у скульптурі, є лише слабким відбитком того блаженства, що на мить сяйнуло перед взором їхнього духу. Віруючі не бачать у цьому нічого дивного: вони свідомі, що пережили короткочасний проблиск безміру світла, первісним джерелом якого є Бог”.
Прокоментуйте, будь ласка, це твердження та поділіться своїми пережиттями Бога під час праці-творчості над „Новою Біблією з коментарями для повного життя”. Дякую.
Можна відповісти лаконічно: Бог — це любов (1 Йоана 4:16), а любов Божа — це сукупність досконалості та краси (Колос. 3:14).
1. Іван Верстюк, м. Київ, безробітний
— Скажіть, наскільки важливим, на вашу думку, є для Церкви апостольске преємство?
— Апостольська спадкоємність не ґрунтується на вченні Ісуса Христа та апостолів, тому що апостоличність у Церкві Христовій походить від самого Бога та помазання священнослужителів Церкви силою Святого Духа (Дії 20:28, 1Кор. 12:28, Ефес. 4:10-12). А тому і Глава Церкви Христос прийшов у наш світ не за спадкоємним чином Аарона, а за чином Мелхіседека (Євр. 5:8-10).