• Головна
  • "Співпрацю з любими церковними Радами ми розглядаємо позитивно, але для нас принципово важливо християнський напрямок тих Рад"...

"Співпрацю з любими церковними Радами ми розглядаємо позитивно, але для нас принципово важливо християнський напрямок тих Рад"

01.03.2007, 12:17
"Співпрацю з любими церковними Радами ми розглядаємо позитивно, але для нас принципово важливо християнський напрямок тих Рад" - фото 1
Веб-конференція РІСУ On-line — у гостях: єпископ Володимир ГАРБАР, заступник голови Собору незалежних євангельських Церков України, координатор Української міжцерковної ради

Володимир ГарбарВеб-конференція РІСУ On-line — у гостях: єпископ Володимир ГАРБАР, заступник голови Собору незалежних євангельських Церков України, координатор Української міжцерковної ради

Запитання і відповіді розміщуються в порядку отримання останніх — найсвіжіші угорі



Запитання від редакції:

— Як на Вашу думку, як можуть складатися державно-конфесійні відносини в Україні за нинішнього розвитку політичних процесів?

Дякуємо за гарну розмову! Бажаємо благодатного часу Великого посту!


— Дякую за запитання і скажу, що воно, як на мене, риторичне. Хто може сьогодні прояснити розвиток політичних процесів в Україні? Єдине, що є незаперечним, так це те, що до нас прийшло пробудження. А пробудження приходить зверху, його не можна приватизувати. Багато хто хотіли переконати нас, що це вони пробудили Україну. Україну збудив Господь, і цього процесу не спинити нікому. Люди вийшли на Майден не ради Ющенка, просто це була остання крапля в чаші терпіння. "На Майдані спіткнулася Істина", написано про нас в Пророка Ісаї 59;14, і справді істина в прямому та переносному значенні спіткнулася, і саме на Майдані, не бачити цього, це означає, як страус заховати голову в пісок. Ті хто сьогодні вирішили, що вони прийшли до влади, і вони уособлюють Державу помиляються, в надії на Бога ми не будемо осоромлені. Спроба повернути Державно-Церковні стосунки назад - приречена, бо Бог змінив духовний клімат над нами. Боже Великий Єдиний, нам Україну храни.



Олег, православний:

— Зараз у православних триває Великий піст. А чи є щось подібне у
протестантів? І якщо є, то як ви постите?


— Дякую дорогий брат Олег за запитання, воно досить оригінальне, поясню чому. По перше, християнська Церква, якого напрямку вона не була б, чи католицька, чи православна, чи протестантська, має абсолютно однакові принципи щодо основ віри, до речі, про це чомусь не говорить ніхто. По друге - піст, як одне із духовних таінств притаманний всім християнським Церквам без винятку.

Кожна протестантська Церква при необхідності приймає рішення про прийняття посту в конкретний час (кількість днів) та за конкретну потребу, що завершується спільною молитвою. Що до мого особистого відношення до стану, в якому має перебувати людина під час посту, то я вважаю, що це набагато глибше ніж просто утриматись від їжі. Раджу прочитати Книку Пророка Ісаї 58;6-8, де Бог говорить який має бути піст. Це найперше глибокий духовний стан людини, по друге повна переміна всіх душевних почуттів і по третє тільки смиріння свого тіла (секс, їжа, спорт, насолоди) що в кінцевому результаті вияснить всякі неясності та приведе до Божих благословінь.



Ігор, Львів:

— На продовження теми. Я мав на увазі, що і сам Чернівецький неодноразово не надто етично поводився перед телекамерами. Моє запитання адресоване Вам через те, що УМР, якщо я не помиляюся, підтримує Л. Черновецького, оскільки до УМР є близькою церква "Посольство Боже" (вірником якої є київський голова). Чи змінилося у Вас особисто ставлення до нього після минулорічних виборів?


— Давай Ігоре справді продовжимо тему. Моя думка про пана Черновецького не змінилася в зв'язку з його обранням мером Києва. Я маю таку ж як і всі інформацію, що він відвідував вряди-годи Церкву "Посольства Божого", але це ні про що не говорить. Для мене всі Церкви, які входять до УМР, є близькими. Черновецький заявляв, що він відвідує православну Церкву у Києві, що теж напевно нічого не означає. В нас сьогодні дуже багато людей заявляють, що вони відвідують якусь Церкву, але яке життя багатьох тих людей? Віра без діл сама по собі мертва.



Ігор, Львів:

— Ваша Високодостойність! Як Ви ставитеся до діяльності нинішнього мера Києва? Відомо, що дуже багато людей в ньому розчарувалися. А його заступниці ведуть себе публічно не дуже морально.


— Дякую пане Ігоре за запитання. Думаю, що сьогодні не Ви один розчаровані в багатьох тих, кого ми обирали в надії, що все зміниться, і зміниться саме на краще, і зміниться дуже швидко. Кажуть, що люба влада гідна тих, хто її обирав. Це досить важка школа, але ми повинні її пройти, можливо заплативши велику ціну. Тут є два важливих, як на мене, принципи: перший - досить поважно, навіть з молитвою відноситись до кандидатур яких ми обираємо, не спішити і не купуватись на якісь дешеві пропагандиські заклики, другий - не займати позицію спостерігача а молитовно підтримувати тих кого ми обрали, тоді прийде успіх і благословіння. Черновецький не виключення з цієї позиції.



Олег Кисельов, Молодіжна асоціація релігієзнавців:

— Шановний пане Володимире! В мене до Вас запитання, як до координатора Української міжцерковної ради. Чим займалася рада у 2006 році? Якщо я не помиляюся до цієї ради входять протестантські церкви та деномінації, які не входять ані до Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, ані до Наради представників християнських церков України. Чи розглядаєте Ви можливість співпраця із цими інституціями? Як Ви оцінюєте їхню діяльність?


— Дякую за запитання пане Олеже. Думаю, що у Вашому запитанні закладено досить великий пласт міжцерковної ситуації в Україні. Почну від початку. Ідея створення УМР давно переходила від церкви до церкви в різних форматах. Я очолював на той час Рівненську міжцерковну Раду, яка складалась з католиків, православних та протестантів, тому мені і запропонували бути ініціатором створення УМР у Києві. На початку Угоду про співпрацю, яка була підставою для створення УМР підписало 9 об'єднань, ряд протестантських, адвентисти та УАПЦ (Харківсько-Полтавська єпархія), пізніше до УМР приєдналась УПЦ як асоціативний член та УПЦ КП як спостерігач та ряд нових протестантських союзів, на сьогодні це понад 15 об'єднань. Декілька церков є членами і ВРЦіРО та Наради християнських Церков. Багато із членів УМР подавали заяви про вступ до ВРЦіРО але ці заяви були відхилені. Співпрацю з любими церковними Радами ми розглядаємо позитивно, але для нас принципово важливо християнський напрямок тих Рад.



Студент, м.Київ:

— Шановний єпископе! Будь ласка, назвіть повний перелік церков, які відповідно до Положення про Українську Міжцерковну Раду є її членами (тобто написали заяви про вступ до УМР та виконали інши вимоги).


— Радий, що і студети цікавляться життям Церков в Україні. В попередньому питанні я почав давати свій погляд на ті позиції які займає сьогодні ряд Церков в Україні. УМР в своїй діяльності старалась реагувати на всі болючі проблеми міжцерковних стосунків та подій в суспільстві які зачіпали наші інтереси. Велика доля тих проблем стосувалась відношення до діяльності протестантських Церков в Україні. Було явно видно замовний характер того "антисектантського" вітру, який віяв на нас. Саме це і згуртувало цілий ряд нових протестантських Церков навколо УМР для протистояння цим нападкам.



Релігієзнавець:

— Скажіть, будь ласка, де можна знайти інформацію про Українську міцерковну раду, офіційний склад її членів, результати засідань?


— Релігієзнавців наших рідних вітаю. Мир вам та любов від Господа нашого Ісуса Христа. Думаю, що саме цього хоча б у невеличкій кількості варто було б вам скуштувати, і тоді б легше ви орієнтувалися не лише в питаннях релігії але і у питаннях віри Богові, чого так сьогодні не вистачає нашій Україні. Ну це можливо трішки гостро, але така правда. УМР не ставить за мету приймати обов'язково якісь рішення, часто ми раді можливості спілкуватися та молитися разом за долю нашої нації. Як на мене то набагато важливіше знати один одного в обличчя і відчувати дружнє плече, чого так не вистачає сьогодні в нашому загалі.