"Візит Вселенського Патріарха Варфоломія ввійде назавжди в історію як перший крок до вирішення питання УПЦ"
У гостях: архимандрит ЙОВ (Геча), священнослужитель Вселенського Патріархату, професор Свято-Сергіївського інституту (м. Париж)
Запитання і відповіді розміщуються в порядку отримання останніх — найсвіжіші угорі
Провідна тема веб-конференції: Україна—Константинополь: спадщина взаємовідносин
22. Запитання від редакції
1. Всечесніший отче-архимандрите, Ви були учасником святкування 1020-річчя Хрещення Руси-України в Києві 24-27 липня. Які Ваші враження від цих святкувань? Який результат візиту Патріарха Варфоломія в Україну?
— Мої враження дуже позитивні. Святкування засвідчило єдність Православної Церкви. Думаю, що візит Вселенського Патріарха Варфоломія ввійде назавжди в історію як перший крок до вирішення питання УПЦ. Особливо приємно згадати справжні братські відносини між Патріархами Варфоломієм та Олексієм. Вважаю що це в найближчому майбутньому принесе свої корисні та багаті плоди.
2. Як Ви оцінюєте позицію і дії української влади на чолі з Віктором Ющенком у справі православного розколу в Україні?
— Звичайно, держава переживає за єдність Церкви, тому що без єдності в Церкві не може бути мови про єдність в державі. Можна тільки привітати президента В.Ющенко в його зверненні до Вселенського Патріарха та в його рішенні запросити представників Помісних Автокефальних Церков для участі в святкуваннях.
3. Чи не стануть православні справи в Україні каменем спотикання на запланованій всеправославній зустрічі восени цього року у Стамбулі?
— Не вважаю що справи в Україні стануть каменем спотикання, але що вони будуть одними із центральних питань – не сумніваюсь.
4. Чи має Константинопольська Патріархія як Церква-матір якісь пропозиції-ідеї щодо подолання православного розколу в Україні?
— Звичайно. Вони були викладені в офіційних доповідях Вселенського Патріарха, з якими маєте змогу ознайомитись на офіційному сайті Вселенського Патріархату.
5. Що, як на Вашу думку, відрізняє українське православ'я від інших? Яка його особлива риса? Яке місце українського православ'я у Світовому Православ'ї?
— Треба сказати, що це питання сформовано не зовсім правильно, тому що Православна Церква одна і всі Її віруючі є єдиними у Христі. Є, звичайно, Православна Церква в Україні з її святинями, історією, побожним народом, але її віра і священне передання ні у чому не відрізняється від Вселенського Православ’я.
6. Як Ви оцінюєте ставлення до подій довкола Київської митрополії у 1685-1686 рр.? Чи можна вважати легітимним перехід Київської митрополії під Московську Патріархію? І як у цьому контексті варто сьогодні розглядати Томос 1924 року?
— Події цього періоду були чисто політичними. Нажаль, історію не можна виправити. Мені здається, що нині слід особливо пам’ятати, що Київська митрополія існувала в лоні Вселенського Патріархату до кінця XVII ст. Звичайно, якщо Польська Автокефальна Православна Церква могла получити Автокефалію на цій підставі, то і УПЦ зможе її получити в свій час.
7. Як на Вашу думку мали би розвиватися відносини православних з греко-католиками в Україні? Чи є унійні Церкви каменем спотикання у відносинах Константинополя з Римом?
— Вже давно було замічено як з боку православних, так і римо-католиків, що уніатство не є шляхом до єдності Церкви. Але, греко-католики існують та ігнорувати ними неможливо. Думаю, що коли УПЦ окріпне від розколу, то відносини православних з греко-католиками нормалізуються, через взаємоповагу та двосторонній діалог.
Дякуємо за участь у нашій веб-конференції. Сподіваємося на продовження Вашої співпраці з РІСУ!
21. Вячеслав, [email protected]
— Досточтимый отче Иове! У меня к Вам два разнопланновых вопроса.
1. Слышал, что в Вашей Архиепископии готовится канонизация приснопамятного Владыки Евлогия (Георгиевского). Хотелось бы получить более конкретную информацию об этом.
2. Сохранилась ли апостольская приемственность в УПЦ в США и в УПЦ в Канаде? Ведь, как известно, свое начало их иерархия получила от лжемитрополита Поликарпа Сикорского и совершенные им хиротонии нельзя считать каноническими, в юрисдикцию Вселенского Патриархата они были приняты без каких либо перерукоположений.
1. Дорогой Вячеслав, впервые слышу о таком намерении архиепископии, касательно канонизации владыки Евлогия, хотя, признаюсь честно, не против этого.
2. Начало Иерархии УПЦ в Канаде происходит от бывшего митрополита Холмского Иллариона Огиенко, а не от Поликарпа Сикорского. Что касается хиротоний происходящих от Сикорского — они произошли во время немецкой оккупации Украинских земель, с благословением Варшавскго митрополита Дионисия. Вопрос очень сложный и двоякий, состоящий в большей степени из недоумений между Польской Автокефальной Православной Церковью и РПЦ в сложный военный период. Если этот вопрос вас интересует, рекомендую прочитать исследования Т. Миненко и М.Шкаровского.
20. Андрій Смирнов
— Як Ви оцінюєте необхідність та перспективи відкриття подвір'я Константинопольського Патріархату в Україні?
— За 1020-літню історію Київської митрополії в Україні існували ставропігії Вселенського Патріархату ( в Львові, Києві, Криму). Тому це не є новим явищем в житі Української Православної Церкви. Думаю що відродження однієї з цих ставропігій, ще раз засвідчило б про церковну єдність та братську підтримку щодо вилікування Церковного розділення.
19. Андрій з Івано-Франківської області
— Шановний Отче! Прошу відповісти на запитання.
1. Чи дійсно канонічні Православні Церкви світу (наприклад в Греції, Грузії, Румунії, Єрусалимі інших країн) не визнають таїнств Хрещення, Вінчання, Сповіді та інших здіснених священниками Київського Патріархату? І громадяни України, будучи прихожанами УПЦ КП, перебуваючи за кордоном звертаються до Православної Церкви і виявляють недійсність таїнств, які були над ними здійснені в УПЦ КП, а навіть і гріх участі в розколі. В чому на Вашу думку в даному випадку полягає розкол, як його здолати?
2. Чи правильно поступають православні віруюючі проживаючі на територіях Західної України, де в силу політичної доцільності всі храми передані церкві Київського Патріархату та Уніатам, які немаючи можливості вільно реалізувати свої релігійні потреби в своїй місцевості, вимушені долати десятки, а то і сотні кілометрів до храмів рідної Української Православної Церкви Московського Патріархату? Щоб Ви побажали простим православним віруючим українцям, для яких перш за все віра в Бога, а політика другорядне?
1. Як писав свт. Киприян Карфагенський : «Поза Церквою нема спасіння». А в чому полягає Церква, як не в Євхаристичному спілкуванні? Канонічними є ті Церкви, які знаходяться в євхаристичному спілкуванні одна з одною. Розкол полягає в перебуванні поза межами євхаристичного спілкування, що значить поза межами Церкви. Його здолати можна лише при поверненні до церковної Єдності. Лише в такій перспективі, згідно з принципом ікономії, можуть признаватися таїнства, звершені поза межами канонічної Церкви.
2. Є невелика історія, яку я хотів би привести для того, щоб відповісти на ваше запитання. Одна людина після кораблекрушіння потрапила на острів, після чого побудувала дві церкви. Коли прийшли рятувальники, вони здивувалися тому, що на острові одна людина, а дві церкви. Коли її запитали чому це так, вона відповіла: «Одна церква куди я ходжу, а інша – куди не ходжу». Так і в кожному церковному розділенні, винуватий не Бог і не Церква, а люди. Тому побажати можна лише припинення розділення православних християн, тому що від цього страждає як Церква так і держава.
18. Бойко Алла, професор Київського національного університету ім.Тараса Шевченка
— На жаль, не часто трапляться нагода спілкування з такою цікавою людиною, як Ви. Перепрошую, що ставлю питання не з темою прес-конфереції. Чи готують у Свято-Сергіївському інституті журналістів для роботи у конфесійних мас-медіа? Чи досліжуються церковні газети, жрнал тощо? Вивчається інформація про Церкву у світських засобах масової інформації? Дякую!
— В нашому Інституті не має ціленаправлених факультетів журналістики. Ми подаємо нашим студентам богословську освіту різного направлення. Деякі студенти паралельно займаються на інших державних факультетах, в тому числі і журналістики, що суттєво допомагає нам підходити з творчою ініціативою до співпраці з засобами масової інформації.
17. Сергій з Борисполя
— Христос посеред нас! Отче чи можлеве повернення греко-католиків до правосланої родини водночас без поривання з Римом? З повагою та найкращими побажаннями
— І є, і буде. Повернення греко-католиків до православної родини, не пориваючи відносин з Римом, звісно, є можливим, але у тому випадку, кола Римський престол повернеться до православної Церкви.
16. Здобувач
— Прошу відповісти, що спонукало Вас перейти в юрисдикцію Екзархату-Архиєпископії православних парафій руської традиції в Західній Європі (під омофором Константинопольського Патріархату)- на мою думку, маловідомого широкому загалу релігійного утворення?
— На перше питання я вже відповів в номері 9.
На мою думку, візит Патріарха Варфоломія до України оцінить історія. Аспект, на якому мені хотілось би звернути увагу, це те що на території України звершилось євхаристичне спілкування представників всіх помісних Церков, що є найголовнішим в житті Церкви.
І друге. Наскільки плідним був, на вашу думку, візит Варфоломея I до України?
15. Православний киянин
1. З мас-медіа можна було зрозуміти, що напередодні візиту Вселенський Патріарх мав щодо України певні плани. Проте в останні два дні візиту ніби все змінилося. Якщо напередодні представники Московської патріархії були дуже сполошені, то вже 27 липня вони торжествували. Чи дійсно змінилися плани у Патріарха Варфоломія?
2. Чи не допускають у Вселенській патріархії, що в їх рядах є людина, яка "зливає" інформацію Москві, яка про все, що відбувається на Фанарі знає?
1. У Вселенському Патріархаті всі важливі питання обговорюються та вирішуються на Священному Синоді. Тому під час візиту Вселенського Патріарха в Україні могли змінитися лише представлення та очікування представників мас-медіа, які ще до приїзду Патріарха ознайомили людей з його майбутніми діями, які були почерпнуті з невідомого джерела.
2. Я не бачу зі своєї сторони ніякої інформації, яка була б освітлена без відома Вселенського Патріарха. Як що Ви маєте якісь конкретні факти, цікаво було б з ними ознайомитись.
14. Ігор, житель Івано-Франківської обл.
— Скажіть будь-ласка, чи можна і як саме застосувати досвід визнання УАПЦ (Баунд-Бруку) до сучасної ситуації з УПЦ КП та УАПЦ в Україні? Чому для православної діаспори не можна застосовувати принципу: одне місто - один єпископ?
— У вирішенні любого канонічного питання Церква може вживати або акрівію, або ікономію. Все залежить від соборного, або синодального рішення. Відносно православної діаспори, якщо всі помісні Церкви, які в ній присутні захотіли, то канонічний принцип одне місто – один єпископ можна було б застосувати.
13. Nazar, robitnik, 24 roki, [email protected]
— Dobriy den! Chi vi kolis snayomilis s lekciyami profesora moskovskoi duhovnoi akademii A.I.Osipova? yaksho tak yaka vasha ocinka yoho propovidi? chi vi tesh maete lekcii v audio chi vedeo formati?
— З професором А.І. Осиповим я особисто знайомий. Знайомий навіть з його «Загробним життям», яке він мені недавно подарував. Він є заслуженим професором МДА. Відносно мене, можу сказати, що мої аудіо-лекції зберігаються лише на аудіо-записниках моїх студентів.
12. Іван, м.Коломия
— Шановний о.Йов. Чому Константинопольська Патріархія терпить постійну дискридитацію з боку розкольників з так званого Київського патріархату, які постійно безпідставно та самочинно завляють про їх нібито підтримку з боку Вселенського Патріарха? Чому Патріарх поряд з тим, що визнає тільки УПЦ під керівництвом Митрополита Володимира, не дає чітко зрозуміти українським розкольникам про можливість їхньої реабілітації лише в канонічний спосіб та покаяння перед матірю РПЦ? Адже остаточна і однозначна позиція Вселенського Патріарха підримала б патріарха Алексія, що сприялоби подоланню розколу на Україні. Бо лише авторитет Вселенського Патріарха може вплинути на простих віручих, які не розуміють про згубність перебування в розколі вчиненому Філаретом, який самочинно проголосив себе патріархом.
— Я вважаю, що з недавнім приїздом Вселенського Патріарха в Україну все стало очевидним. До речі, канонічну Церкву підтримав не тільки Вселенський Патріарх, але і всі інші помісні Церкви, делегати яких були присутніми на святкуванні.
11. Олег, [email protected]
— Св. отче, скажіть будь ласка, як неофіційно бачить "Константинополь" "українське питання" і наскільки є виправданим і справедливим зволікання у його вирішенні з огляду на нашу історично-духовну спадщину і ти кривди, що нам були завдані?
Скажіть будь ласка, св. отче, чи може Церква і яким чином бути рівновіддалена від політиків та їх волі у своєму повсякденні, зокрема і православна?
Чи не вважаєте Ви, св. отче, за необхідність в Україні потрібно розвивати просвітництво і проповідництво, а не будівництво храмів? Що потрібно зробити заради зближення людей і церкви, аби люди не сприймали церкву, як "батюшку з кадилом і прейскурантом у кишені"? Дякую за щирі відповіді.
1. Дорогий Олег, відповідати голосом Патріарха та Священного Синоду Константинопольської Церкви я не можу, але можу з впевненістю сказати, що вона дивиться на Київську митрополію, як мати на свою дитину, співпереживаючи її проблеми.
2. Щодо співвідношення Церкви та держави, покійний професор А. Карташов пристосовував принцип Халкідонського догмату: « Незмішано та нерозділено, незмінно та нерозлучно». Думаю що цей принцип є актуальним. Церква та держава потрібні одне одному, але не треба їх змішувати.
3. Так як людина складається з душі та тіла, про які треба ретельно дбати, так і Церква займається як духовними, так і матеріальними питаннями. Храми потрібні, але храм без духовного життя – є лише будівлею. Щоби Церква зростала, потрібні і храми, і просвітництво, і проповідництво, і духовне життя.
10. Юрій Данилець, кандидат історичних наук, Ужгород
— Шановний о. Йов. Я декілька років займаюся дослідженням православної церкви на Закарпатті. У 1920-1940-х рр. там діяли дві православні юрисдикції - Сербська і Константинопольська. Чи досліджувалася в Парижі подібна проблематика? Порадьте - де краще шукати джерела про архієпископа Савватія (Врабец)?
— Нажаль, в нашому Інституті ніхто цією темою поки що не займається. В цей складний час в православній Церкві знаходились діячі, які потребують ретельного дослідження. Для цього потрібно ретельно вивчати церковні, єпархіальні та державні архіви.
9. Остап, православний українець
— Скажіть будьте ласкаві, а чому Ви вирішили переселитися до Парижа і перейти з УПЦ в Канаді в Західноєропейський екзархат?
— Моє переселення до Парижу було пов’язано із запрошенням покійного архиєпископа Сергія Евкарпійського викладати в Свято-Сергіївському інституті. На це було благословення Вселенського Патріарха. З УПЦ в Канаді в мене залишилися прекрасні відносини.
8. Дмитрий Останин, настоятель прихода Богоявления Господня в Бергене, Норвегия (Московский Патриархат), [email protected]
— Ваше Высокопреподобие, отец Иов! Приходы Константинопольского Патриархата рассредоточены по всему миру и потому часто оказываются в инославном окружении. Скажите, пожалуйста, существуют ли в Константинопольском Патриархате приходы западной богослужебной традиции? Какую роль, по Вашему, должно играть богослужение, как для внутренней, так и для внешней миссии Церкви. Я был бы рад познакомиться с Вашей докторской диссертацией. Есть ли она где-нибудь в сети интернет? С уважением, священник Дмитрий Останин.
— Поскольку я знаю, приходов западной богослужебной традиции во Вселенском Патриархате нет. Знаю об их существовании в Антиохийском и Румынском Патриархатах. Естественно, богослужение играет ключевую роль во внутренней и внешней церковной миссии. Стоит вспомнить о миссиях Кирилла и Мефодия и об обращении Киевской Руси. Эта тема не может быть раскрыта в рамках этой конференции, так как требует более широкого и фундаментального исследования. Я имею доклад на эту тему, который был мною прочитан на о. Мальте (на английском языке). Относительно моей докторской диссертации, идет подготовка ее издания на французском, русском и греческом языках.
7. Иерей Максим, Москва, РПЦ, [email protected]
— Дорогой отец Иов! Вопрос
1. Расскажите, пожалуйста, о Вашей встрече с архимандритом Плакидой (Дезеем). Что побудило Вас принять монашество в Свято-Антониевском монастыре отца Плакиды? Поддерживаете ли Вы с ним связь? Вопрос
2. Как прежний декан Свято-Сергиевского института что Вы думаете о создании в Париже семинарии Московского Патриархата? Считаете ли Вы это начинание полезным для русского православия? Спасибо.
1. С отцом Плакидой я познакомился в Свято-Сергиевском Богословском институте, будучи студентом. Он был моим профессором патрологии и с того времени стал моим духовным отцом. По этой причине он постригал меня в монашество и до сего времени является моим старцем, отцом и наставником, за встречу с которым, я ежедневно благодарю Господа.
2. На мой взгляд, объявить о создании столь серьезного учебного заведения, как духовная семинария легко. Но содержать ее как в плане материальном, так и духовном, очень сложно. Сказать конкретно о пользе ее открытия можно будет через определенное время, когда созревшие плоды можно будет увидеть воочию.
6. Володимир, [email protected]
1. Скiльки в часi чекати на єдину помiсну Украiнську Церкву?
2. Чому Константинопiль досi боiться Москви у питаннях щодо Украiнськоi Церкви?
1. Звичайно, все в Божих руках і ніхто не знає ні про день, ні про час. Можна лише зауважити, що за останній рік процес до зближення розпочався.
2. В братських відносинах немає місця для страху. Питання щодо Української Церкви має вирішуватися не лише між Константинополем і Москвою, але із усіма помісними Православними Автокефальними Церквами.
5. Ігор, православний
— Які шанси відродити канонічну структуру Константинопільского патріархату в Україні сьогодні?
— Вселенський Патріархат турбується про єдинство Православної Церкви, тому бере ініціативи, щоб вилікувати всерізні церковні розділення. Поширювати конкурентних церковних юрисдикцій він не збирається.
4. Грицько
— Чому б вам не повернутися в Україну?
— Ідея хороша. Але на все Божа Воля і благословення священноначалія.
3. Аркадій Мільошкін
— Як ви ставитесь до Московського Патріархату?
— Мова, напевно, іде про Православну Церкву в Росії. Треба завжди пам’ятати, що де б вона не знаходилася, Православна Церква єдина. Тому і ставлюся до Православної Церкви в Росії, як і до інших помісних Православних Церков.
2. Петро Донцов
— На вашу думку, чи реально відродити у Православній Церкві одружений єпископат?
— Мені здається, що більш реально відродити справжнє монашество.
1. Віталій Мудрук
— Як часто потрібно причащатися? У нас в УПЦ не прийнято причащати мирян на кожній Літургії, лише тих, хто сповідався, постився, був на вечірні і вичитував відпвідні канони. Ваше ставлення до цього?
— Святі отці вчать, що причащатися треба регулярно і що потрібно так жити, щоб постійно бути готовим до причастя. Вони вчать також, що в кожної людини має бути духівник і що вона повинна поступати згідно з його благословення.
Коротка біографічна довідка про архимандрита Йова (Гечу). Народився в м. Монреаль (Квебек, Канада), в українській православній діаспорі. Закінчив Інститут св. Андрія в м. Вінніпег та Університет провінції Манітоба. Пізніше переїхав у Францію, де прийняв монашество і був рукоположений на єромонаха. 2003 року перейшов з Української Православної Церкви в Канаді в юрисдикцію Екзархату-Архиєпископії православних парафій руської традиції в Західній Європі (під омофором Константинопольського Патріархату). 2003 року захистив докторську дисертацію з богослов'я у Паризькому католицькому університеті та православному Свято-Сергіївському богословському інституті на тему "Літургійна реформа митрополита Кипріяна Київського". З 2003 року викладає в Свято-Сергіївському інституті, був його деканом. Мешкає в Парижі.
