Рада Церков обговорила з керівництвом «Батьківщини» асоціацію з ЄС та моральні цінності

Церкви і релігійні організації жодним чином не поступляться моральними і сімейними цінностями на шляху до асоціації України з Європейським Союзом. У цьому їх готові підтримувати парламентарі з фракції ВО «Батьківщина».

Навколо цього та інших питань у середу, 23 жовтня 2013 року, відбулася дискусія під час зустрічі у Верховній Раді керівництва фракції «Батьківщина» з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), повідомляє Інститут релігійної свободи.

Предстоятель УПЦ КП патріарх Філарет (Денисенко) відзначив, що ця зустріч відбувається у важливий історичний момент. Він висловив переконання, що “входження України до ЄС у якості асоційованого члена є запорукою збереження Української державності”. 

Відповідаючи на заклик Арсенія Яценюка щодо необхідності подолання бідності, предстоятель Київського Патріархату відзначив: “Нас теж турбують проблеми рівня життя наших співгромадян – нашої пастви, тому ми вважаємо, що в єдності з Європою буде більше шансів підвищити рівень добробуту в Україні. Краще бути останнім серед багатих держав, ніж першими серед бідних”.

Він також додав, що в Брюсселі глави українських церков неодноразово порушували питання збереження моральних цінностей. “Україна може не лише сподіватися щось отримати від Європи, але й дати їй: насамперед допомогти підвищити духовність і мораль”, – підкреслив патріарх Філарет.

“Закликаємо «Батьківщину» і Юлію Тимошенко зробити все можливе для підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що за допомогою європейських демократичних стандартів дасть змогу боротися і з вибірковим правосуддям, і з корупцією, і з бідністю. Треба зробити все можливе, щоб не допустити втрати Україною своєї державності”, – підсумував Предстоятель УПЦ КП.

Архиєпископ РКЦ в Україні Петро Мальчук порушив проблематику вітчизняної освіти, необхідності законодавчого закріплення права на створення конфесійних шкіл та принципу "гроші за учнем". Він згадав також про недостатньо ефективну реакцію правоохоронних органів на конкретні факти порушення прав віруючих і церковних громад, навівши приклад перешкод будівництву католицького храму в Оболонському районі Києва.

Вікарій Київської Митрополії УПЦ єпископ Феодосій (Снігірьов) перерахував чимало законодавчих ініціатив, навколо яких слід розвивати співпрацю парламенту та релігійної спільноти. Він також підкреслив необхідність захисту традиційної сім'ї як основи здорового розвитку суспільства.

Єпископ закликав парламентарів з фракції «Батьківщина» під час контактів з європосадовцями виборювати моральні та сімейні цінності, в тому числі право України на власну самобутність у цій сфері в процесі євроінтеграції.

Митр. протоєрей УГКЦ о. Олекса Петрів додав до цього пропозицію про необхідність більш активної діяльності делегатів ПАРЄ від України  у відстоюванні моральних цінностей на рівні Ради Європи.

Він також підкреслив важливість збереження Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі. За його словами, на відміну від НЕК, інші міністерства і відомства не виконують належних функцій в інформаційній сфері в інтересах захисту дітей і молоді від розпучливого контенту, протидії розпалюванню національної та релігійної ворожнечі.

На переконання священика, Україна має обережно підходити до імплементації стандартів ЄС в національне законодавство, зокрема у сфері анти-дискримінаційного законодавства, не допускаючи при цьому легалізації аморальних явищ.

Ці побоювання підтримав також президент Українського Біблійного Товариства Григорій Комендант, звернувши увагу на деякі пункти рекомендаційного характеру в додатках до Угоди про асоціацію України з ЄС.

Представник іудейської спільноти Анатолій Шенгайт наголосив на важливості продовження процесу повернення культових споруд та іншої власності, яка підлягає поверненню релігійним організаціям згідно зобов’язань України перед Радою Європи.

У своєму виступі старший єпископ УХЄЦ Леонід Падун підкреслив важливість того, щоб політики роз'яснювали серед громадян особливості євроінтеграційного процесу та зміст законодавчих новацій, пов'язаних із асоціацією з ЄС. За його словами, через необізнаність людей дедалі більше використовуються маніпуляції, що викривляють суть європейських перспектив України.

Зі свого боку старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко висловив жаль з приводу того, що зміна влади щоразу перекреслює усі попередні напрацювання у сфері відносин держави і Церкви. Зокрема, досі залишається не затвердженою розроблена ще на початку 2000-х років Концепція державно-конфесійних відносин в Україні.

Крім цього, він побажав політикам з фракції «Батьківщина» завойовувати суспільну довіру та політичну вагу не силою та беззаконням, а плекаючи високі моральні цінності у політиці та особистому житті. Особливу увагу єпископ звернув на проблему знецінення людського життя, більш часті випадки засудження невинних людей та факти катування з боку працівників правоохоронних органів.

Голова ВСОЄХБ В’ячеслав Нестерук продовжив дискусію навколо допомоги бідним, згадавши про проблеми з ввезенням в Україну гуманітарної допомоги, що тривають вже майже рік. Як відомо, у грудні 2012 року була зліквідована урядова Комісія з питань гуманітарної допомоги, повноваження якої були передані Міністерству соціальної політики України. 

Підсумовуючи дискусію, глава фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк відзначив пріоритетність питань моралі для їх політичної сили, що виходить з християнської віри та світогляду самих парламентарів.

“Шлюб може бути лише між жінкою та чоловіком – це наша однозначна позиція. Легалізація одностатевих шлюбів не стоїть на порядку денному в Україні. І така вимога не висувається до України з боку країн-членів ЄС”, – наголосив Яценюк.

Він також повідомив про дискусію на засіданні фракції, яка відбулась навколо змін до Закону України про запобігання дискримінації. В результаті обговорення фракція «Батьківщина» вирішила не підтримувати цей законопроект, оскільки він містить суперечливі положення, які створюють підґрунтя для зловживань на темі дискримінації.

Арсеній Яценюк подякував членам Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій за жваве обговорення та запропонував продовжувати цей діалог, а також тримати робочий контакт, як по питанням законотворчого процесу, так і стосовно поточних проблем конфесій.