Реформація в Чернівцях. Асоціативний потенціал протестантського урбаноніма в культурно-релігійному контексті міста

Спостерігаючи за процесом відзначення 500-річчя європейської Реформації в Україні (R500), можна помітити багато наукових, просвітницьких та соціальних проектів різного масштабу, які втілюються як окремими протестантськими церквами, так і у співпраці церков між собою.

Це і наукові конференції, і круглі столи, і лекції про значення Реформації, і велика кількість соціальних акцій, про що можна довідатися, переглядаючи стрічку новин на міжконфесійному сайті R500.ua, а також спостерігаючи за публікаціями в інших ЗМІ. Про значення Реформації для України говорили у своїх статтях у тому числі й науковці, підкреслюючи, що справа тут не тільки у протестантизмі, але й у загальному культурному і духовному впливі Реформаційного руху, який свого часу відчула на собі й Україна в цілому [4].

Цього року серед потоку подій та обговорень, пов’язаних з R500, нашу увагу особливо привернула ситуація в Чернівцях, де на хвилі декомунізації рішенням міськради 24 січня парк Жовтневий було перейменовано в парк Реформації [11]. Отже, ідея Реформації могла би закріпитися в урбанонімі —міському топонімі — на радість не тільки чернівецьким, але й іншим українським протестантам. Але вже після громадських слухань, що відбулися 2 березня, 17 березня Шевченківський районний суд м. Чернівці повернув парку стару назву, враховуючи протестні настрої багатьох мешканців міста [6, 14, 12]. За словами журналістів, у фейсбуку свої думки щодо перейменування висловлював чи не кожен другий користувач соцмережі [5]. Що ж до громадських активістів, які, з одного боку, виступили за, з іншого — проти перейменування, то між ними виникла якщо не війна петицій, то, принаймні, справжня дуель, адже саме завдяки петиціям на сайті https://e-dem.in.ua питання назви парку виносилося на розгляд міськради.

Втім, у цій ситуації нас цікавить не стільки те, як перейменування парку і повернення йому старої назви відбувалося технічно, скільки те, як події, пов’язані з цим, висвітлили, з одного боку, громадський активізм протестантів, з іншого — сприйняття «реформаційного» урбаноніма містянами. Питання в тому, чи могла б ця назва, цей урбанонім органічно вписатися в культурно-релігійний контекст міста, враховуючі саме ті асоціації, які були озвучені іншими громадськими активістами — противниками парку Реформації. Нас цікавить, в чому саме полягає розбіжність між асоціативним рядом, який дана назва викликає у протестантів і в непротестантів, наскільки великим є цей асоціативний розрив і чи може він бути подоланий.

Згадаємо спочатку, чим керувалися прибічники перейменування парку Жовтневого на парк Реформації. Автор петиції, якою керувалась міськрада, Микола Гунько, зазначав, що це перейменування повинно «сприяти авторитету біблійних принципів, вкрай важливих для підвищення рівня духовності і моралі, особливо серед дітей та молоді». На його переконання, треба, з одного боку, «очиститись від комуністичного минулого», з іншого — нагадати про «відновлення, повернення до належного стану… до порядку, до взаємоповаги… до загальнолюдських моральних цінностей», а також надихнути чернівчан покращувати своє суспільство [2, 5].

Серед тих цінностей, які перераховує Микола Гунько на захист парку Реформації (в одній із петицій таку назву він пропонує також і для Центральної площі міста) — цінність людського життя, свобода слова, верховенство права, чесність, працелюбність [3], які багато в чому є здобутками Реформації або були піднесені нею як ті цінності, що лежать в основі гармонійного суспільства. На думку активіста, так само, як після темних віків Середньовіччя і католицької інквізиції європейське суспільство було реформоване, так і в наш час в Україні воно повинно реформуватися після темних років комуністичного минулого. Людей треба привчити до правильної, високоморальної поведінки, саме на це надихає Реформація. Тут ми бачимо дуже розгорнутий асоціативний ряд, який створює розуміння Реформації як глобальної необхідності та перспективи, що виходить далеко за межі тієї чи іншої конфесії, вузького історичного періоду чи території.

Для створення такого асоціативного ряду треба мислити категоріями історичної та ціннісної (аксіологічної) перспективи.

Як ми бачимо, в Чернівцях людей, які мислили б подібними категоріями і при цьому проявляли активну позицію щодо урбанонімів, виявилося менше, ніж людей, у тому числі активістів, які збудували зовсім інший асоціативний ряд.

Розглянемо найтиповіші аргументи чернівчан проти парку Реформації, які можна знайти в чисельних публікаціях на цю тему в ЗМІ.

1. Багатьом мешканцям міста дуже подобається стара назва парку «Жовтневий» і тому вони не хочуть її змінювати. При цьому, хоча усі начебто розуміють, що в Радянському Союзі будь-які урбаноніми «Жовтневий» означали лише одне — Велику жовтневу соціалістичну революцію, мешканці Чернівців уперто заперечують подібну «комуністичну» асоціацію [8, 14]. Одним з прикладів є вислови глядачів програми «Майдан» на телеканалі «Чернівецький промінь» у прямому ефірі від 31 січня 2017 року, для них назва «Жовтневий» асоціюється з осінньою красою, а не з революцією [5]. Стара назва є звичною, а звички міняти мало хто хоче.
2. Інші противники «реформаційного» урбаноніма наголошують на тому, що Реформація — суто протестантський феномен, «далекий» рух, обмежений історичним періодом, який аж ніяк не асоціюється з місцевою релігійною чи культурною ситуацією. Так, історик, професор Михайло Чучко – завідувач кафедрою історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича на запитання, яке відношення має таке явище як Реформація до Буковини та Чернівців, коротко відповідає: «Загалом – ніякого» [14]. Автор однієї з петицій щодо назви парку Надія Проскурова вважає, що «Реформація, яка відбулась 500 років назад, не має жодного відношення до України» [7].
3. Ще дехто сприймає слово «Реформація» як занадто офіційне і нейтральне, абстрактно-вихолощене і тому змістовно майже порожнє. Так, Василь Забродський, журналіст, ведучий програми «Майдан» на телеканалі «Чернівецький промінь», вважає, що слово Реформація асоціюється в першу чергу не з протестантським чи будь-яким іншим релігійним рухом, а взагалі з реформами, такими як, наприклад, Перебудова [5]. Тобто, Реформація — це просто реформа, а яка саме реформа, що треба реформувати і навіщо — не кожен здогадається.
4. Є й такі противники назви парку Реформації, яким не подобається саме релігійний підтекст назви. У вищезгаданій петиції Надії Проскурової висловлюється думка, що Парк Реформації — це несправедливе надання переваги представникам однієї релігійної течії (не найчисельнішої) над іншими [7]. Якщо ж казати про релігійність у найбільш широкому розумінні слова, автор однієї з петицій, Олег Тудан вважає, що петиція активіста Миколи Гунька про парк Реформації «провокує як представників інших конфесій або невіруючих взагалі, так і зневажає їхню віру (ато атеїзм)». «Тому вважаємо, що будь-яка назва парку, що може трактуватись через призму релігії, є недопустимою у обласному центрі демократичної держави XXI століття», — аргументує О. Тудан [10]. Тут ми бачимо секулярність, що протистоїть релігійності. Релігійний підтекст назви обурює автора петиції і вважається неполіткоректністю, порушенням його прав і свобод.
5. Серед розповсюджених аргументів також — апелювання до емоційності і навіть дитячої свідомості. Адже в парку гуляють мами з дітьми. Як парк Реформації однією своєю назвою може до себе притягнути відпочивальника? Як пояснити назву «Реформація» дитині [14]? І справді, чи продумали прибічники Реформації цей делікатний момент? Аргумент суто емоційний, але, здається, тут не береться до уваги те, що десятиліттями батьки з дітьми ходили по вулицях і гуляли в парках, назви яких важко пояснити і тим більш відчути їх привабливу емоційність. Наприклад, напевно, не в одному місті були сквери на честь ВЛКСМ (як це пояснити дитині), такі вулиці як ХХІІ Партз’їзду, або вулиця Хотинських комсомольців у тих же Чернівцях. Не знаючі історії, з самої тільки назви це не поясниш, але чомусь масового народного обурення подібні назви протягом багатьох років не викликали, що свідчить про силу звички. До будь-якої назви можна з часом звикнути. А щодо дітей — то тут «реформаторам» можна запропонувати провести творчий конкурс на краще пояснення.
6. Частина противників парку Реформації запропонувала в петиціях свої варіанти нової назви парку. Наприклад, парк Озерний, парк Гармонії, парк Веселка, також на честь поета і перекладача Іона Грубера, або біохіміка Ервіна Чаргафа, народженого у Чернівцях [1, 7, 10, 13, 15]. Свої варіанти, звичайно, їх авторам здаються кращими, пропозиції також поєднуються з несприйняттям назви парку на честь Реформації.

Підсумовуючи наведені позиції і асоціації, можна побачити, що в культурно-релігійному контексті Чернівців намагання закріпити значення феномену Реформації в урбанонімі викликає активний супротив достатньо великої частини суспільства. Асоціації, які урбанонім, пов’язаний з Реформацією, викликає у протестантів — носіїв реформаційних цінностей — зовсім інші, ніж ті, які виникають у громадян, що до протестантизму не належать.

На даному етапі урбанонім, який так і не закріпився, викликає протести громадськості з різних причин, які можна узагальнити як звичка до старого, нерозуміння змісту поняття, нерозуміння, як це пов’язати з місцевою історією, деякий холод і абстрактність назви, яка, здається, має інтелектуальні виміри, але не має чуттєвих; відсутність у назві чогось простого, теплого, звичного, рідного, «свого», яке б можна було легко зрозуміти, виходячи із самого слова. Окремо додається секуляризм, який сприймає асоціацію з чимось релігійним як зазіхання на свої права (хоча ця позиція на фоні інших нетипова).

Зазначимо, що жоден з противників парку Реформації не вибудовував асоціативний ряд, який би йшов від частини до цілого, від вузького до широкого, від феномену, який відбувся в конкретний період історії в Європі — до загальнолюдських прав, свобод і цінностей, які є актуальними для українців зараз, які пов’язані з перспективним осмисленням нашого майбутнього. Противники урбаноніма прагнули навпаки, до звуження змісту назви, його зведення до такого, яке можна було б в двох словах пояснити дитині. На даному етапі видно ту величезну дистанцію, яка утворюється між сприйняттям Реформації протестантами і непротестантською частиною населення міста, дистанцію між мисленням інтелектуальними узагальненнями і ціннісними перспективами, і мисленням, яке тяжіє до чуттєвості, до вузького і конкретного.

Враховуючі в цілому невисокий рівень обізнаності українців про Реформацію і її наслідки, можна припустити, що ситуація з асоціативним сприйняттям протестантського урбаноніма, побідна до чернівецької, могла би виникнути і в інших містах України.

Парк Жовтневий в Чернівцях на даному етапі так і не став остаточно парком Реформації. Здається, що єдиний вихід, як можна подолати цю дистанцію і розкрити як для чернівчан, так і взагалі для українців змістовний і ціннісний потенціал феномену Реформації, розкрити її актуальність для побудови сучасного гармонійного суспільства — це просвітництво. Маємо на увазі таку просвітницьку діяльність, яку можна протиставити так званій інструменталізації, тобто використанню R500 в прагматичних цілях тих чи інших осіб чи церков. Адже в тій ситуації, коли громадськість, почувши про парк Реформації, починає запитувати, а що це таке, того визначення, яке пропонує Вікіпедія (а саме там почали шукати значення цього слова чернівчани), навряд чи достатньо. Просвітництво ж, на відміну від офіційних рішень про зміни урбанонімів, на відміну від емоційної війни петицій, зазвичай не викликає обурення громадськості, тому що ні до чого її не зобов’язує, ніщо в неї не відбирає, а просто пропонує відкрити для себе щось нове. Зрозуміло, що просвітництво може бути тільки поступовим, тобто не можна очікувати на швидкий результат. Асоціативний потенціал, пов’язаний з Реформацією, перебуває у згорнутому вигляді, він є занадто імпліцитним і його розгортання для української громадськості потребує інтелектуальних зусиль, невизначеного часу і неабиякого християнського терпіння.

Втішно те, що просвітництво щодо Реформації в рамках проекту R500 проводиться в різних містах, і однією з його перспективних форм є прес-тури, які протестантські церкви організовують для ЗМІ. Саме під час таких прес-турів журналісти більше дізнаються про значення Реформації, її вплив на сучасність, актуальність її принципів. А через журналістів розуміння цього явища може поступово, потрошку розгортатися, експліцитуватися й на громадськість. Такі прес-тури вже відбулися, зокрема, в Харкові, на Волині, у Львові, плануються і в інших регіонах.

Головне, як каже доктор філософських наук Роман Соловій у своїй статті «Юбилей Реформации: профанация или рецепция?», не піддатися тенденції інструменталізації або примітивізації Реформації, а, навпаки, використовуючи її інтелектуальні й духовні здобутки, створювати умови для формування мислячої людини, умови для внутрішнього пошуку відповідей на запитання, які постають перед нами у цьому світі [9].

Використані джерела

1. Барковець Д. Перейменувати парк Жовтневий в парк Веселка [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/341

2. Гунько М. Декомунізація: Жовтневий парк перейменувати в парк Реформації [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/272

3. Гунько М. Центральну площу перейменувати на площу Реформації [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/587

4. Кралюк П. Що дала Реформація Європі і Україні? [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://dt.ua/HISTORY/scho-dala-reformaciya-yevropi-i-ukrayini-_.html

5. Майдан | Микола Гунько та Анна Дутчак [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=QTVdYebMSWI&app=desktop

6. Новоспечений парк Реформації у Чернівцях пропонують знов перейменувати [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://molbuk.ua/chernovtsy_news/121032-novospechenyy-park-reformaciyi-u-chernivcyakh-proponuyut-znov-pereymenuvaty.html

7. Проскурова Н. Перейменування парку Жовтневого у парк Гармонії [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/335

8. Рустич М. Мораторій на перейменування парку Жовтневий [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/425

9. Соловий Р. Юбилей Реформации: профанация или рецепция? [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://risu.org.ua/ru/index/expert_thought/authors_columns/rsoloviy_column/64881/

10. Тудан. О. Перейменувати парк Реформації (колишній Жовтневий) на парк. ім. Грубера [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/422

11. У Чернівцях з’явився парк Реформації (ВІДЕО) [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://r500.ua/u-chernivtsyah-z-yavivsya-park-reformatsiyi-video/

12. У Чернівцях суд повернув парку Реформації стару назву «Жовтневий» [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zik.ua/news/2017/03/20/u_chernivtsyah_sud_povernuv_parku_reformatsii_staru_nazvu_zhovtnevyy_1063775

13. Федак І. Перейменування парку Реформації (Жовтневий) на парк Ервіна Чаргаффа [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/432

14. Фещук Н. У Чернівцях парк Жовтневий перейменували на парк Реформації. Лунають протести» [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://risu.org.ua/ua/index/all_news/state/church_state_relations/65916/

15. Черчел О. Перейменування парку Реформації в парк «Озерний» [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://e-dem.in.ua/chernivtsi/Petition/View/427

Гнат Мєрєнков,

аспірант НПУ ім. М. П. Драгоманова, спеціальність «релігієзнавство»

Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України «Українське релігієзнавство» №83. С. 103-109