Релігійна карта світу змінюється, залишаються незмінними лише цінності, які єднають релігії — науковці констатують

Щорічно, з 1949 року в третю неділю січня з ініціативи ООН відзначається Всесвітній день релігії. Мета – поширення знань про різні віросповідання та пошук спільних цінностей, що об’єднують людство та будують місточки взаєморозуміння між сповідниками різних релігій.

22 січня цього року в прес-центрі Главкому відбулася прес-конференція «Сучасна Україна – шанс для релігійного відродження», присвячена Всесвітньому дню релігії. Доповідачі – відомі фахівці у сфері релігієзнавства, ознайомили журналістів зі станом та перспективами релігії в світі та сучасній Україні, викликами релігіям в інформаційну добу, розвитком державно-конфесійних відносин.

Докторка філософських наук, завідувачка відділу релігієзнавства Інституту філософії НАНУ Людмила Филипович розповіла, як розвивається українське релігієзнавство. Вона відзначила, що українська традиція вивчення релігій за радянських часів була перервана. Відділення релігієзнавства було створено в Інституті філософії ж у 1996 році. Роботу, фактично, довелося починати «з нуля».

Першою фундаментальною працею стала 10-томна «Історія релігій України». Над нею працювали близько 100 авторів. «Ми постали перед методологічною проблемою: як висвітлювати українські релігії з української точки зору, — каже Людмила Филипович. — Адже досі – як у Російській імперії, так і в СССР релігійна історія подавалася з позицій колоніальних інтересів Росії. І ми цю історію, по суті, переписали. Материнське коріння багатьох релігійних традицій міститься саме в Україні. Київська купіль – це питомо наш символ, саме з Києва християнство поширилося на всі східнослов’янські землі».

Релігієзнавиця представила публіці останні – 9 і 10-й томи цього видання і наголосила, що відділ продовжує наукові дослідження, зокрема, нинішнього стану релігій в Україні та можливості міжконфесійного діалогу. У перспективі Людмила Филипович бачить створення Інституту релігієзнавства, куди можна буде запросити на роботу фахівців з різноманітних релігій.

Автор першого україномовного фундаментального видання про історію світових релігій, доктор філософських наук професор о. Олег Шепетяк зауважив, що релігійна мапа світу невпинно змінюється. І якщо ще півстоліття тому Європу більше цікавило те, що відбувається в християнстві, то сьогодні важливим є життя всіх релігій – й ісламу, і буддизму, й індуїзму. Присутній на прес-конференції директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш зазначив, що якими б не були поверхові процеси, що призводять до зміни релігійної карти світу, базове «заземлення» релігій залишається незмінним. В Індії, як правило, сповідують індуїзм, у Європі – християнство. На що Олег Шепетяк погодився: «Певні орієнтири є незмінними. Як би не змінювалася релігійна карта світу, Рим залишається Римом, Мекка – Меккою, а Київ – Києвом. Християнство є найхарактернішим для європейських теренів, іслам – для близькосхідних».

За словами Олега Шепетяка, особливістю ХІХ століття є найінтенсивніші темпи поширення християнства в країнах Далекого Сходу – в Японії, Китаї. Також особливістю є тісна співпраця між релігіями. «Не йдеться про об’єднання релігій, — каже Олег Шепетяк. — Ми констатуємо, що релігії сходяться на спільних цінностях, знаходять сфери, у яких можуть співпрацювати разом. При чому розвиток міжрелігійного діалогу базується не на офіційних деклараціях, а на реальних фактах співпраці».

Презентуючи свою двотомну «Історію релігій», дослідник наголосив, що принципом видання є показати кожну релігію з позиції її сповідників. «Часто ми описуємо релігії з позицій власної традиції, — пояснив о. Олег. — Але ми не зможемо будувати діалог, якщо спиратимемося лише на власні шаблони».

На думку кандидатки філософських наук, старшої наукової співробітниці відділу релігієзнавства Інституту філософії НАНУ Оксани Горкуші, релігії мають періодично оновлювати бачення своєї ролі в соціумі. А інтелектуали мають сформувати стратегію відносин між людьми, у яких релігія є важливим фактором. «ЗМІ поширюють стереотипи, ярлики, емоційно заряджені тексти та телешоу, — переконана дослідниця. — Шоу-індустрія, впроваджувана десятиліттями, послідовно формує несприйняття релігії як важливого суспільного чинника. Людей, по суті, позбавляють людського, що підносить особистість над тваринним світом. Скажімо, інформуючи про Водохреще, яке святкували нещодавно, видання охоче вміщували фотографії оголених тіл на тлі водоймищ. ЗМІ не прагнуть транслювати цінності, натомість продають певні меседжі».

Оксана Горкуша переконана, що шанс повернути релігійний дискурс у інформаційний простір ми все ще маємо. Слід переглянути: на якому рівні сьогодні в сам медіа поширюється інформація про релігії і розробити методику донесення релігійних цінностей. А представники релігій мали би домагатися, щоб релігійні події висвітлювалися у ЗМІ на рівні цінностей.

Андрій Юраш поцікавився, чи напрацьована фахівцями відділення релігієзнавства інформація є доступною для молоді, яка вже не уявляє себе без гаджетів. На що Людмила Филипович відповіла, що видання Інституту філософії представлені в інтернеті. Утім визнала, що релігієзнавча інформація поширюється сьогодні не найкращим чином. Дехто не знає не тільки досліджень, а навіть не відає про існування відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ. На думку Людмили Филипович, серед науковців і громадськості варто започаткувати традицію обговорення релігієзнавчих видань. «Треба прислухатися до молоді – як вона сприймає світ, — каже пані Людмила. — Завдяки її очам починаєш бачити ситуацію в інший спосіб. Слід іти в ногу з технологіями, які пропонує сучасний світ».

Людмила Филипович наголосила також на потребі продовження фахового і виваженого підходу до державно-конфесійнх відносин, який встановився в останні 5 років в Україні завдяки старанням чинного керівника Департаменту у справах релігій Андрія Юраша. Наразі очільника намагаються замінити. «Метушня довкола посади керівника Державного департаменту у справах релігій може призвести до того, що на заміну нинішньому очільнику – блискучому фахівцю в сфері як релігієзнавства, так і міжконфесійних відносин – прийдуть особи, які не відрізняють католиків від протестантів, чи індуїзм від юдаїзму».

***

Нагадуємо, що через два тижні відзначатимемо Всесвітній тиждень міжконфесійної гармонії. Уже вкотре ініціатором його проведення в Україні стає Всеукраїнська рада релігійних об’єднань (ВРРО) за підтримкою та сприянням Міністерства культури України, за участю Відділення релігієзнавства ІФ НАН України.

«В Україні здавна поряд мешкають представники багатьох релігій і конфесій: православні християни, католики, греко-католики, мусульмани, буддисти, юдеї, протестанти та інші, — йдеться у прес-релізі події. — На сьогодні в нашій державі зареєстровано майже 37 000 релігійних організацій понад ста різних релігійних течій. Тому важливим для суспільства є налагодження діалогу культур та релігій, втілення спільних соціальних проектів, виважена державна політика у підтримці просвітницької, науково-дослідницької діяльності та впровадженні освітніх програм з метою отримання якісної наукової інформації й виховання суспільства в атмосфері плідної співпраці у взаємоповазі до світоглядних відмінностей один одного».

У рамках Всесвітнього тижня міжконфесійної гармонії в Києві заплановані такі заходи:

• 30.01.2020 (четвер) 11:00 — Брифінг Голови ВРРО, науковців та представників державних установ. Буде зроблено спільну заяву про проведення заходів Тижня. Інформаційна агенція «Главком». Адреса: м. Київ, вул. Шовковична, 8/20. 
• 01.02.2020 (субота) 14:00 відкриття фото-виставки «Єдність у розмаїтті: релігійні споруди світу», у супроводі представників різних релігій, знайомство з Київським центром прогресивного юдаїзму «Атіква». Адреса: м.Київ, вул. Ярославська, 6, 2-й під’їзд, 4 поверх;
• 04.02.2020 (вівторок) 11:00 проведення науково-практичної конференції «Гармонізація міжконфесійних та міжрелігійних відносин: стратегія та перспективи порозуміння в сучасній Україні». Адреса: м.Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, 4-й поверх, актова зала (410).

26 січня у межах цієї ініціативи відбудеться Екуменічна молитва у храмі Василіанського монастиря на Львівській площі в Києві. Проповідь прочитає митрополит ПЦУ Олександр Драбинко.

Ярослава Музиченко