Релігійне середовище Львівщини чверть століття тому
25 років тому на теренах нашої області функціонували релігійні об’єднання 11 напрямків (конфесій). Серед них – Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Українська православна церква (УПЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ) в Україні, Євангельські християни-баптисти (ЄХБ), Християни віри євангельської (ХВЄ), Адвентисти сьомого дня (АСД), релігійна організація свідків Єгови, Вірменська церква, іудеї, кришнаїти.
25 років тому на теренах нашої області функціонували релігійні об’єднання 11 напрямків (конфесій). Серед них – Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Українська православна церква (УПЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ) в Україні, Євангельські християни-баптисти (ЄХБ), Християни віри євангельської (ХВЄ), Адвентисти сьомого дня (АСД), релігійна організація свідків Єгови, Вірменська церква, іудеї, кришнаїти.
Звичайно, кількісні та якісні параметри кожної конфесії, її особливості та характер, поширення серед адептів обумовлювалися відповідною історією, культурою, традиціями і звичаями краю. За даними апарату уповноваженого у справах релігій по Львівській області, станом на 1990 рік, УГКЦ мала 907 зареєстрованих в органах влади релігійних об’єднань. У них служили 500 священнослужителів, серед яких 55 – мали реєстрацію в органах державної влади, та 445, які не мали такої реєстрації, але отримали укази від своїх правлячих архієреїв. До слова, 240 з них перейшли з православних громад, 112 – нововисвячені з інших областей (Івано-Франківська, Тернопільська) і ченці. Греко-католики послуговувалися 907 сакральними спорудами (261 пам’ятка історії та культури). У тому числі із вірними УАПЦ використовували спільно – 125, з УПЦ – 6 храмів. Отримали дозвіл на будівництво 78 церков. Вірні УГКЦ відновили традиційне паломництво до святих місць області – с. Підгірці Бродівського, с. Замочок, Крехів Нестеровського, с. Бориничі Жидачівського, лісовий масив біля с. Білий Камінь Золочівського, Міжгір’я (Унів) Перемишлянського, с. Сприня Самбірського, с. Буково Старосамбірського, с. Чернилява, Лісок Яворівського, с. Криниця Миколаївського, с. Раковець, Шоломия Пустомитівського р-нів.
До складу УАПЦ входило 388 об’єднань, 86 зареєстрованих священиків та 153, які тільки мали укази від правлячих архієреїв. Вірні Церкви послуговувалися 263 храмами (95) та отримали 11 дозволів на зведення нових святинь.
УПЦ мала 251 об’єднання та 165 священнослужителів. Кількість зареєстрованих громад зменшилася за рахунок переходу вірних в лоно УГКЦ та УАПЦ, а також внаслідок виїзду 479 священиків в інші парафії різних областей. Її вірні відправляли богослужіння у 245 храмах (52) та отримали 6 дозволів на будівництво нових церков.
РКЦ в Україні складалася із 72 об’єднань (порівняно з попереднім роком їх кількість зросла на 34 одиниці за рахунок зареєстрованих), 64 (30) з них мали сакральні споруди. 7 релігійних громад поки що не мали їх (дві громади Львова, по одній у містах Перемишляни, Трускавець, Сокаль та селах Краковець і Наварія). Одна громада відправляла богослужіння на приватній квартирі (м. Червоноград). Духовно обслуговували вірних 12 ксьондзів.
Вірменська церква у Львові складалася із 2 громад – по одній вірмено-григоріанській (така була офіційна назва у документах) та вірмено-католицькій.
ЄХБ мали 23 об’єднання (2 905 осіб) (у попередньому році зареєстровано релігійну громаду (с. Оселя (30 осіб) на Яворівщині), натомість конфесійно переорієнтувалася громада віруючих с. Артасів Нестеровського р-ну). Прийняли водне хрещення – 153 особи, прибули з інших областей – 32 (ріст об’єднання склав 215 осіб), померли – 39, вибули за межі області – 33 особи. У ЄХБ служили 23 пресвітери та 196 проповідників. Поза реєстрацією перебували 3 релігійні об’єднання (с. Рудківці Жидачівського, Дрогомишль Яворівського р-нів та м. Нестеров – 80 осіб) та стільки ж пресвітерів (П. І. Леськів, І. В. Вовк, О. І. Брунець). ЄХБ мали 11 молитовних домів та 12 приміщень орендували для проведення богослужінь.
ХВЄ нараховували 39 громад (4 870 осіб), в яких служили 39 пресвітерів та 364 проповідників. Кількість зареєстрованих громад збільшилася на 7 одиниць (села Нагірці, Кулява Нестеровського, Ваньковичі Самбірського, Княже, Хлівчани Сокальського, Черчик Яворівського р-нів та перереєстрації як ХВЄ релігійної громади в с. Артасів Нестеровського р-ну). На загал об’єднання зросло на 579 осіб, насамперед за рахунок реєстрації релігійних громад (211), водного хрещення (355) та прибулих із інших областей (13). Померло – 40, виїхали за межі області – 122 особи. 10 громад (406 осіб) та стільки ж священнослужителів перебували поза реєстрацією. ХВЄ мали 8 молитовних домів, ще 31 приміщення орендували для богослужінь. Зареєстровано статут громади Церкви Повного Євангелія (“Джерело життя”) (42 особи), м. Львів (служитель Б. П. Майба). Поки що не зареєстрована «Місія Єпіфанія» (24 особи, 1 служитель).
До складу АСД входили 6 релігійних об’єднань (620 осіб). Збільшення відбулося за рахунок реєстрації 3 релігійних громад (міста Стрий, Стебник, Соснівка, всього – 67 осіб), водного хрещення (24), прибулих із інших місцевостей (12). Померло – 14, виїхали за межі області – 6 осіб. АСД мала 9 пресвітерів та 12 проповідників. Богослужіння відправляли у 2 молитовних домах та 4 орендованих приміщеннях.
Релігійна організація свідків Єгови нараховувала 18 об’єднань (2 940 осіб) та 63 служителів, які поки що перебували поза реєстрацією в органах державної влади. Кількість організації зросла на 89 осіб за рахунок водного хрещення осіб, які прибули з інших місцевостей.
На теренах Львівщини діяли також дві зареєстровані іудейські громади (міста Львів і Дрогобич). Громаду у Львові духовно обслуговував рабин, який прибув терміном на один рік з Ізраїлю. Кришнаїти входили до складу одного об’єднання (17 осіб), в якому служив один гуру. Діяла також незареєстрована група в с. Боложині Буського р-ну, вірні якої прибули із м. Києва (11 осіб) та м. Ялти (1 особа).
Таким чином, в області у 1990-у році діяли 1691 релігійне об’єднання (всього ж приміщень було – 1502 (438), орендованих – 48), зареєстрованих в органах державної влади. Вірних духовно опікували 391 священнослужитель, які отримали відповідну реєстрацію та 1170, які її поки що не мали, але отримали відповідні укази від правлячих архієреїв. Функціонували 33 незареєстровані релігійні об’єднання (78 священнослужителів). У складі протестантських зареєстрованих громад було 8 637 осіб, незареєстрованих – 3 467. Львівщина мала яскраво виражений поліконфесійний характер із кількісною перевагою греко-католиків та православних двох ієрархічних підпорядкувань – УАПЦ та УПЦ. В області не вистачало сакральних споруд, громади вишукували можливості будівництва нових, поступово наростали суперечності за користування та володіння чинними церквами, відбувалася переорієнтація релігійних громад.
Минуло 25 років. І як повідомляв уже «Вголос», згідно із даними департаменту з питань культури, національностей та релігій (директор Наталія Гамкало) обласної держадміністрації, на теренах Львівщини на початок 2015 року нараховалося 3070 релігійних організацій (всі мають зареєстровані релігійні статути в органах державної влади). Серед них – 5 центрів, 24 управлінь (єпархій, дієцезій…), 2928 релігійних громад, 66 монастирів (880 ченців), 26 місій, 2 братства, 19 духовних навчальних закладів (1238 слухачів, у т. ч. 328 (заочне навчання), 2692 священнослужителі, у т. ч. 81 іноземець. Працюють 1113 недільних шкіл та друкуються 23 періодичні видання.
Юрій Боруцький
