Резиденцію митрополитів Буковини оглянули експерти ЮНЕСКО

З метою обговорення питання включення архітектурного комплексу Резиденції митрополитів Буковини та Далмації до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, голова ОДА Михайло Папієв 22 вересня зустрівся з експертом ЮНЕСКО Йозефом Штульцом. Експерт відвідав Буковину для вивчення загального стану об’єкта-номінанта культурної спадщини.

Михайло Папієв відзначив, що обласна влада налаштована на збереження історичної пам’ятки – архітектурного комплексу Резиденції митрополитів Буковини та Далмації, а також буферної зони навколо неї.

«Я дев’ять років не був у Чернівцях, оскільки працював на різних посадах у Києві, і мене вразили забудови в історичній частині міста. За моєю інформацією, готується 4 подання до суду, аби знести ті об’єкти, які зведені з порушенням норм забудови», – повідомив голова ОДА.

Йозеф Штульц відзначив, що зараз перед ним стоїть завдання детально вивчити спосіб використання споруди та дати відповідь на запитання, чи відповідає цей спосіб основній меті – збереженню Резиденції.

«Мене приємно здивував мультикультурний характер міста, адже Чернівці дуже схожі за архітектурою на Прагу та решту міст колишньої Австро-Угорської імперії. І в той же час це місто є особливим, і його не можна сплутати з жодним іншим містом», – зауважив експерт Міжнародної організації з охорони пам’яток та визначних місць.

А 23 вересня, як інформує прес-служба Чернівецької ОДА, Чернівці прибуде бюро Українського національного комітету Міжнародної ради з охорони пам’ятників та історичних місць, щоб провести виїзне засідання Українського комітету за участі експерта ЮНЕСКО Йозефа Штульца. Остаточне рішення щодо включення Резиденції буковинських митрополитів до спадку ЮНЕСКО буде прийнято у червні-липні наступного року на сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Довідка:

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації збудована за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки у 1862-1882 роках. Споруда створена у мавритансько-візантійському стилі. Масштаб робіт був значним, адже спеціально для будівництва розробили низку кар’єрів на Буковині, у місті запрацювало два цегельних та один керамічний заводи, а також школа для будівничих.

Зараз у приміщенні колишньої резиденції знаходиться головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.