Незважаючи на те, що Вищий господарський суд України підтвердив право власності парафії на храм св. Йосипа у Дніпропетровську, громада до цього дня зустрічає перешкоди з боку місцевої влади і не може завершити ремонт у власному храмі.
29 серпня виповнився рік з дня повторного освячення римо-католицького храму св.Йосипа в Дніпропетровську. З нагоди цієї річниці в храмі встановили пам'ятну дошку. Цій знаменній для громади події передувала довга боротьба католиків з іноземною фірмою «Dugsbery Inc» за приміщення, де нині знаходиться храм, яку РІСУ також докладно висвітлювала.
Рік тому, після освячення храму, духовенство і парафіяни костелу планували привести в порядок приміщення, повернути його історичний вигляд, відновити фрески на стінах храму, а в першу чергу зробити дах. На жаль, всі ці мрії так і залишилися мріями, будівля знаходиться в аварійному стані, і з кожним днем йому потрібно усе більше й більше ремонтних робіт, пише видання «В городе».
«Без реєстрації прав власності в БТІ ми не можемо навіть цеглини з місця зрушити, – відзначає представник католицької парафії з адміністративних питань Наталія Палажчук. – А в реєстрації нам відмовляють, хоча рішенням Вищого господарського суду храм був переданий у нашу власність. Але з'являються все нові і нові перешкоди. Днями нам повідомили, що на власність накладено арешт, але дати запит, щоби дізнатися про цей арешт, ми не можемо, оскільки ... не зареєстровані».
Така бюрократична «Тяганина» триває вже майже рік, а тим часом старовинна будівля, яка і так зазнала чимало на своєму віку, продовжує розвалюватися. Замість даху над костелом – відкрите небо. І хоча парафіяни жартують, що так вони ближче до Бога, пережити ще одну зиму в таких умовах буде непросто. За три роки, поки костел стоїть під відкритим небом, фрески великої історичної цінності руйнуються.
Чекає на кращі часи і дзвін, який минулої осені привезли дніпропетровським католикам з Італії. Поки що подарунок зберігають на балконі, там само зробили водовідвід.
Найсухіше місце в храмі відгородили для щоденних служб, там же встановили пам'ятну дошку. Поруч з нею висить розклад чергувань: парафіяни кожен день охороняють храм, побоюючись повторення історії трирічної давності, коли костел намагалися підпалити.
Але, незважаючи на всі перешкоди, парафіяни налаштовані оптимістично:
«Костел повернувся до нас з Божою допомогою, на неї сподіваємося і зараз, – каже колишній настоятель храму Святого Йосипа о. Казимир. – Добрі люди є скрізь, у тому числі і в міській владі. Тому сподіваємося, що нам все ж допоможуть вирішити питання з реєстрацією, адже це будинок, побудований ще в XIX столітті, – невід'ємна частина історії і архітектури міста».
6 вересня в прес-центрі ІА “Новый мост” дніпропетровські католики проведуть прес-конференцію, де докладніше розкажуть про ситуацію з ремонтом костелу.
Повернення собору св. Йосипа місцеві римо-католики домагалися півтора десятиліття. Цей храм був збудований їхніми одновірцями в другій половині ХIХ ст. За радянської влади костел у католиків відняли, й відтоді він використовувався не за призначенням. Звернення віруючих з проханням повернути їм храм влада вперто ігнорувала.
Під час головування Павла Лазаренка — 1998 року — Дніпропетровська обласна рада потай продала костел панамській компанії. Незважаючи на те, що такі дії оскаржила обласна прокуратура, а Вищий арбітражний суд України визнав їх незаконними, нові власники перепродали будівлю американській корпорації „Даґсбері”, яку в ЗМІ пов’язують зі самим Лазаренком. А та, у свою чергу, почала в костелі капітальний ремонт і перебудову.
Весь цей час римо-католики Дніпропетровська прагнули повернути храм через різні судові інстанції.
5 червня 2009 року Господарський суд Дніпропетровської області передав храм місцевій парафії Святого Йосипа Римо-Католицької Церкви (РКЦ), а постановою від 10 серпня 2009 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2009 року залишив без змін.