Римо-католики провели акцію з вимогою віддати їм під костел кінотеатр у центрі Севастополя

Голова міськради Юрій Дойников заявив журналістам, що «католицьке» питання буде розглянуто на червневій сесії. На ній буде присутній генеральний консул Польщі в Севастополі Вэслав Мазур.

Перед початком сесії севастопольського міськради 5 травня близько 20 віруючих Римо-Католицької Церкви виставили пікет з вимогою передати будівлю севастопольського кінотеатру «Дружба» їх громаді під костел. 

Приводом для пікету стала інформація про те, що депутат Василь Зеленчук має намір винести питання про передачу кінотеатру католикам на сесію. Сам Зеленчук заявив «Новому Регіону», що не заявляв подібного і зараз зайнятий проведенням свого проекту рішення щодо костелу через профільні комісії міськради. 

Голова міськради Юрій Дойников заявив журналістам, що «католицьке» питання буде розглянуто на червневій сесії. На ній буде присутній генеральний консул Польщі в Севастополі Вэслав Мазур. 

«Було бажання у Вєслава Мазура взяти участь у сесії. Я це узгодив. Я думаю, що це пов'язано з питанням костелу. Він не потрапив на цю сесію за регламентними термінами і вийде на сесію у червні », – сказав Дойников. Про це повідомляє «Релігія в Україні». 

Довідка РІСУ: Севастопольські католики зараз туляться в невеликій каплиці на третьому поверсі.  Як РІСУ повідомляла, у вересні 2010 року у міськраді Севастополя заявили, що готові повернути храм римо-католикам тільки за умови повної компенсації його вартості. Так, депутат міськради Севастополя Карп Булатов, відповідаючи на запитання «Народного каналу» про долю приміщення костелу сказав: «Чому ми повинні комунальну власність безкоштовно роздавати?».

Римо-католики ж стверджують, що хочуть повернути собі те, що їм належало, оскільки храм був побудований в 1911 році на кошти севастопольських католиків, а потім його в них забрали.

У цьому році костелу (кінотеатру) виповнюється 100 років.

Римо-католицький костел св. Климента у Севастополі збудований 1911 року на пожертви католиків. Їх у Севастополі на той час було понад 3 тисячі, дві третини з них становили військовослужбовці, зокрема Чорноморського флоту.

1936 року священик Матвій Гудайтіс, який очолював парафію, був розстріляний, а храм закритий. У період оборони Севастополя в 1941-1942 рр. у його будівлі розташовувався радіовузол. Під час війни костел постраждав від бомбардувань, але близько 80% будівлі вціліло. У 1958 році, за проектом архітектора Брауде, храм був перебудований під кінотеатр.

У 1994 році вийшов Указ Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». У ньому сказано: «На виконання статті 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безплатне користування або повернення безплатно у власність релігійних організацій культових споруд і майна, які знаходяться в державній власності і використовуються не за призначенням».

Впродовж усіх цих років католицька община Севастополя намагається повернути будівлю храму, але костел, як і раніше, знаходиться в комунальній власності міста, будівлею уповноважена розпоряджатися міська рада.

Севастопольська римо-католицька громада відродилася з ініціативи групи католиків 1993 року. З 1996 року в тимчасово пристосованому приміщенні (колишній житловій квартирі, що використовується як каплиця) відправляють богослужіння.

Парафія налічує близько 400 чоловік різних національностей, які регулярно відвідують богослужіння трьома мовами: українською, російською та польською). При парафії діє недільна школа для дітей.

Серед членів парафії — не лише севастопольці, а й мешканці найближчих до Севастополя міст і сіл.