Суботнє читання Апостола – Рим. 3, 19-26:
«19 А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові. 20 Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається. 21 А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. 22 А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, 23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, 24 але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, 25 що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, 26 за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.»
Основні думки:
- Старий Завіт – завіт закону, Новий Завіт – завіт благодаті.
- Христос мусів прийти на землю, щоб врятувати людей від неможливості виконати Закон.
- Гріх - це не провина, це страшна біда і хвороба, наслідком якої є смерть.
- Закон, виявляючи грішність і недосконалість людини, одночасно готував до прийняття благодаті, яка прийшла з Ісусом Христом.
- Христос приходить до всіх, хто вірить. Все людство перед Богом однаково грішне.
- Благодать і відкуплення приходять до людини тільки через Ісуса Христа, через Його хресну жертовну відкупительну смерть.
- Жертва Сина Божого більше не повториться.
- Віра у жертовну смерть Спасителя – ключ до спасіння.
- Час Божого довготерпіння – період від гріхопадіння до приходу Бога на землю.
- Жертва Ісуса Христа є виправданням для кожного з нас, і ми не більше не раби Закону, а діти Божі, викуплені кров’ю Його Сина.
- Причащаючись, ми дякуємо Богові – Євхаристія є осердям християнського життя.
-