Російська Православна Церква бере активну участь у переслідуванні російською владою представників інших релігій на захоплених частинах території України. І при цьому Росія намагається переконати світ у тому, що вона є, нібито, «захисницею традиційних християнських цінностей», а вірян переслідують саме в Україні.
Джерело: Радіо Свобода
Про це наголошували експерти під час розмови на тему «Російські релігійні переслідування та дезінформація в Україні у вашингтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), передає Радіо Свобода.
13 лютого до пароха сільського храму в селі Каланчак на Херсонщині прийшли російські військові. Вони виламали двері, вдягнули мішок на голову 59-літнього священника Православної церкви України (ПЦУ) отця Степана Подольчака і вивезли його у невідомому напрямку. Через два дні його дружині зателефонували і викликали, щоб вона опізнала його тіло.
«Отця Степана Подольчака закатували до смерті. І він став 38-м священником, який є жертвою російських військ від початку широкомасштабного вторгнення», – розповів голова Державної служби України з етнополітики і свободи совісті Віктор Єленський.
Він наголошує, що смерть отця Подольчака була саме умисним вбивством, одним з майже чотирьох десятків (39) вбивств росіянами українських священників, пасторів, монахів.
Не менш жорстоко окупанти поводяться і з українськими храмами, каже Єленський. За ці два роки було знищено чи пошкоджено понад 640 православних, протестантських, мусульманських, єврейських релігійних споруд.
«Наприклад, римо-католицьку церкву, що стояла на межі між Херсонською та Миколаївською областю знищили військові, які намагалися з танку влучити у хрест на куполі собору. Кілька разів вони промахнулися, але в результаті з кількох пострілів зруйнували церкву вщент», – розповідає Єленський.
Жодного діючого католицького священника східного чи західного обряду не залишилося на захоплених Росією територіях, розповів Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету та митрополит-архиєпископ Української католицької архиєпархії Філадельфії (США).
«Двоє греко-католицьких священників, Іван Левицький та Богдан Гелета, яких викрали у Бердянську в листопаді 2022 року, перебувають в ув’язненні, і через 16 місяців ми досі не знаємо, де вони і в якому стані», – сказав митрополит Ґудзяк.
Інший учасник розмови, Марк Елліотт, професор європейської та російської історії численних американських університетів та почесний редактор East-West Church Report розповів, як у Донецьку окупаційні війська перетворили на казарму приміщення євангелістської семінарії, на яку було пожертвувано мільйони доларів із західнонімецьких та американських фондів, і яка мала, за його словами, можливо, найпотужнішу протестантську теологічну колекцію з усіх євангельських семінарій у колишньому Радянському Союзі.
Бойовики угруповання «ДНР», підтримувані Росією, зайняли територію на початку липня 2014 року, вигнавши звідти весь персонал, студентів та їхні родини, вони конфіскували комп'ютери та іншу техніку, і перетворили Християнський університет на військову базу для 150 бойовиків та тюрму для своїх полонених, розповів американський професор, який сам багато разів побував у цьому університеті перед війною та брав участь у його становленні.
За словами Кетрін Ваннер, професорки історії, антропології та релігієзнавства в Університеті штату Пенсильванія, після здобуття незалежності Україна і Росія розійшлися у протилежні напрямки щодо ставлення до релігії – Україна ухвалила один з найбільш ліберальних і плюралістичних підходів до релігії, надавши можливість вільно розвиватися різноманітним релігійним громадам.
Маємо Російську православну церкву як досить енергійного прихильника цієї війни — Кетрін Ваннер
А Росія, навпаки, намагалася усіма способами обмежити релігійне життя, максимально його регламентувати, і надати особливі преференції Російській православній церкві. При цьому релігійні напрямки, які в Росії назвали «нетрадиційними», а це більшість протестантських рухів, були обмежені, а деякі прямо заборонені, як «Свідки Єгови».
Коли ж Росія почала окупацію українських земель, вона привнесла свої репресивні практики в плюралістичне українське середовище, яке вона не розуміла і вважала для себе ворожим.
«Те, що ми маємо на окупованих територіях, — це зіткнення релігійного плюралізму, який був створений в Україні, і сильно обмежувального політичного ландшафту в Росії, – пояснює дослідниця. – Ми маємо підйом не просто християнського націоналізму, а дійсно православного націоналізму, і Російську православну церкву як досить енергійного прихильника цієї війни».
Коли ж почалася масштабна війна, за словами Віктора Єленського, йшлося вже не про релігійні норми, а про саме існування вірян на окупованих територіях.
Православні, католики, протестанти – для російських окупаційних військ всі вони не мають права на існування на територіях, які окупує Росія, жодна з релігій не має бути там представлена, якщо це не Російська православна церква чи Українська православна церква (Московського патріархату).
Митрополит Ґудзяк розповів, що такою була політика Російської імперії щонайменше з часів Петра Першого, якого так любить згадувати президент Росії Володимир Путін як приклад для наслідування.
Українці-католики приречені на знищення як видима структура суспільства кожного разу, коли є російська окупація — Борис Ґудзяк
Як зауважив Ґудзяк, який є істориком Греко-католицької церкви, всюди, куди на території України приходила Російська імперія, а потім СРСР, а зараз Росія, українські католики були знищені, депортовані, заборонені.
«Українці-католики приречені на знищення як видима структура суспільства кожного разу, коли є російська окупація», – каже митрополит Ґудзяк. Він додає, що з подібною нетерпимістю Росія ставилася і до представників інших релігійних громад.
«Те, що відбувається сьогодні, пояснює опір українців. Це те, що українці-православні, католики, протестанти, євреї, мусульмани відчували знову і знову протягом століть», – пояснює митрополит Ґудзяк.
Професорка Кетрін Ваннер вважає, що за допомогою переслідувань релігійних громад в Україні Росія намагається встановити політичний контроль над українськими землями та «виправдати» його ідеологічно.
Релігію використовують як інструмент для виправдання «права» Росії керувати Україною і районами Придністров’я та Молдови, Білорусі, Північного Казахстану, Грузією — Кетрін Ваннер
«Я вважаю, що релігію використовують як інструмент для виправдання «права» Росії керувати Україною і опосередковано управляти районами Придністров’я та Молдови, Білорусі, Північного Казахстану, Грузією – список не вичерпний. Релігія забезпечує наратив, який Путін може використати, щоб виправдати своє втручання та спроби реінтегрувати ці країни під владу Москви, подібно до того, як він прагне повернути православних та інших вірян в Україні під Московський патріархат», – каже дослідниця.
У цьому процесі Російська православна церква є партнером Путіна, вона ідологічно забезпечує імперські зазіхання, називаючи землі, на які претендує Москва, «русским миром», намагаючись довести, що це є історичний і духовний спільний простір.
Він релігійно має керуватися Московським патріархатом, а у політичному й особливо геополітичному сенсі – Кремлем, додає Ваннер.
«Релігія використовується як виправдання для інтеграції багатьох територій колишнього Радянського Союзу у відтворену імперську структуру з Кремлем і Московським патріархатом у центрі», – пояснює дослідниця.
За словами митрополита Ґудзяка, РПЦ свідомо співпрацює з російською владою. Він наголошує, що з близько 300 російських єпископів жоден не висловився проти війни і руйнувань в Україні, а за проповідування миру священників нижчої ланки позбавляють сану.
Релігійна телестанція, заснована РПЦ говорить про «нашу християнську православну відповідальність» працювати разом із контррозвідкою Російської Федерації для придушення релігійних громад, які є на окупованих територіях — Борис Ґудзяк
Він навів цитату з репортажу російського телеканалу «Спас», заснованого Російською православною церквою, у якому російська пропагандистка Катерина Аркалова, перебуваючи у Мелітополі, на окупованій частині Запоріжжя, розповідала про те, що «на півдні імперії є багато різних сект». Серед них вона називає «греко-католиків та єговістів», які мають «сектантську літературу та спонсорують ЗСУ». Боротьбу з цими «сектами» вона називає «головним завданням наших спецслужб на цих територіях».
«Отже, релігійна телестанція, заснована Російською православною церквою говорить про «нашу християнську православну відповідальність» працювати разом із контррозвідкою Російської Федерації для придушення релігійних громад, які є на окупованих територіях. І це є відкрита політична позиція», – каже митрополит Борис Ґудзяк.
Але, на його думку, на Заході дослідники і політики впродовж довгого часу не бачили, чи не розуміли, що відбувається. Вони дружили з Путіним, торгували, заглядали в очі Путіну в той час, коли він бомбардував Чечню чи Сирію. Навіть на початку широкомасштабної агресії не всі розібралися у тому, що відбувається, у тому числі і церкви, каже митрополит Ґудзяк.
Вимагає український уряд, щоб УПЦ (МП) покинула склад Російської православної церкви, яка є прямою учасницею російської агресії проти України — Віктор Зеленський
«Упродовж століть сформувався образ Росії, який став нормативним», – зауважує він і додає, що цей образ не піддавався ревізії, бо якщо колоніалізм всюди в західному світі засуджується, то Росії він ніби не стосується.
Він каже, що сьогодні не лише Путін може далі з натхненням говорити про Петра першого, який, зокрема, мордував греко-католицьких монахів прямо в їхній церкві, закладаючи традицію, якій слідують російські окупанти сьогодні в Україні, катуючи і вбиваючи українських священників.
При цьому Росія веде кампанію дезінформації щодо України, звинувачуючи український уряд у «переслідуванні християн» через вимогу українського уряду до церков, що мають релігійний центр у країні-агресорі розірвати цей зв’язок.
«Український уряд не заборонив і не збирається забороняти жодну церкву, включно з Українською православною церквою (Московського патріархату). Чого вимагає український уряд, так це, щоб УПЦ (МП) покинула склад Російської православної церкви, яка не лише підтримує, а є прямою учасницею російської агресії проти України», – пояснив Віктор Єленський.
Йдеться не так про релігійну свободу, як про безпеку, виживання цілого народу, вважає митрополит Ґудзяк, який нагадав деякі висловлювання очільника РПЦ – Московського патріарха Кирила (Володимира Гундяєва) щодо України.
«Лідер церкви використовує мову джихадистів, коли каже, що гарантує спасіння тим, хто іде вбивати людей в Україні. Чи ми б могли уявити, що тут, в Америці дозволили б існувати терористичним групам, які є під прямим контролем таких релігійних органів, які керуються з центрів, які не лише проповідують, а й практикують терористичні воєнні злочини. Це робиться для того, щоб відвернути увагу від відсутності глибокої релігійної свободи в самій Росії», – вважає митрополит Ґудзяк.
Підсумовуючи дискусію, професор Марк Елліотт наголосив на тому, що в Україні, подібно до США, є релігійний плюралізм, а в Росії – «одна церква підпорядкована державі і є агентом імперської програми держави».
І це факти, які потрібно донести до західних аудиторій: «Москва, яка хоче переконати, що вона ніби захищає традиційні цінності, – це просто обман».