Архиепископ Львовский УПЦ (МП) подверг резкой критике выступление председателя Львовского областного совета во время торжественной Академии ко Дню независимости во Львове
В официальном заявлении, которое 25 августа распространил сайт УПЦ, архиепископ Львовский и Галицкий УПЦ (МП) Августин (Маркевич) объяснил, почему оставил торжественную Академию, которая состоялась 20 августа в г. Львове по случаю 19-й годовщины независимости Украины. Архиепископа возмутило то, что председатель Львовского областного совета призвал поддержать «национальные Церкви», к которым отнес только Греко-Католическую и «Украинскую Православную Церковь Киевского Патриархата». Вместе с ним помещения Львовского национального академического театра оперы и балета им. Соломии Крушельницкой оставили и члены делегации УПЦ (МП) и представители Римо-Католической Церкви.
Приводим оригинальный текст Заявления:
«20 серпня цього року я, православний архієпископ Львівський і Галицький Августин, був змушений залишити урочисту Академію, яка відбулася у м. Львові з нагоди 19-ї річниці незалежності України. Разом зі мною приміщення Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької залишили і члени нашої делегації. Покинули урочистості також представники Римо-Католицької Церкви.
Це отримало широке висвітлення в українських та закордонних ЗМІ. Не лише віруючі, але й журналісти та представники громадськості звертаються до мене з висловленням подиву, прохаючи пояснити причину інциденту.
В ситуації, що склалася, вважаю за необхідне виступити з офіційною заявою, щоб роз`яснити мотиви моїх дій, а також дати оцінку тому, що трапилось напередодні святкування Дня незалежності України у м.Львові. У зв`язку з цим, хочу офіційно заявити: урочисте зібрання я залишив на знак категоричного протесту проти висловлювань голови Львівської обласної ради п. Мирослава Сеника. У своєму виступі п. Сеник, якого я раніше знав як цілком нормального і тверезого політика, досить несподівано (принаймні, для мене) закликав присутніх підтримати "національні церкви", до яких відніс лише Греко-католицьку церкву та "Українську православну церкву Київського патріархату".
Можна було б (при великому бажанні) списати ці, м’яко кажучи, некоректні висловлювання на рахунок якогось душевного зриву тощо. Однак, свої скандальні заклики п. Мирослав Сеник повторив слово у слово в інтерв`ю Львівському телебаченню в день самого свята, 24 серпня!
Залишимо осторонь проблему вкрай складних стосунків між вірними Української Православної Церкви і послідовниками згаданих церковних організацій, звернемо увагу лише на поведінку голови обласної ради.
Насамперед, обурення викликає той факт, що державний посадовець допустив кричущу безтактність і відсутність поваги до всіх інших релігійних конфесій України (крім вказаних), яким п. М.Сеник на свій розсуд відмовив у статусі "національних". Напевне, останніми для нього можуть бути лише ті, які проповідують войовничий націоналізм і поділяють єдиний український народ на "расових галичан" і "національно несвідомих східняків". Голову Львівської облради не збентежило навіть те, що до переліку "національних" не потрапила найчисельніша і найстаріша в Україні Українська Православна Церква, що народилась у Дніпровській купелі у часи святого князя Володимира.
Своїми словами п. Сеник не лише образив православних, римо-католиків, протестантів, юдеїв, мусульман та інших, які, безумовно, є не меншими патріотами, ніж дорогі йому греко-католики чи прихильники колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка).
Набагато гіршим є інше: своїми висловлюваннями посадовець, по суті, перекреслив можливість конструктивної співпраці з релігійними конфесіями – бо хто з них тепер повірить у можливість співпраці із людиною, яка в день всенародного торжества без найменшого збентеження відкрито декларує печерні принципи, що є несумісними з вченням жодної із традиційних релігій?
У тому, що відбулося, очевидно, є ще один важливий аспект. Із висловлювань п. Мирослава Сеника випливає, що він не визнає фундаментальних цінностей, на яких має будуватися релігійне життя у сучасній Україні. Голова обласної ради, всупереч Конституції України, не вважає, що усі діючі державні релігійні організації є рівними перед законом. Він, очевидно, не визнає також іншого вкрай важливого конституційного принципу – відокремлення Церкви від держави. Таким же брутальним порушенням українського законодавства є те, що п. Сеник вважає можливим втручання держави в релігійне життя. Вражає, що подібне кричуще нехтування Закону, свою відверту заангажованість і упередженість публічно і зухвало демонструє в день головного державного свята країни саме той, хто перший повинен стояти на захисті законності у нашому регіоні.
У знак протесту проти такої, вкрай образливої, поведінки голови облради я і залишив урочисту академію з нагоди Дня незалежності України.
Нарешті, обставини спонукають мене заявити про те, що Мирослав Сеник своїми безвідповідальними і провокаційними висловлюваннями змушує засумніватися: чи справді він відповідає високій посаді голови Львівської обласної ради, на яку його було обрано депутатами – представниками населення м. Львова і Львівської області?»
Как уже сообщалось, председатель Львовского областного совета Мирослав Сеник в приветственном слове 20 августа во время торжественной академии по случаю 19-й годовщины Независимости Украины в Национальном академическом театре оперы и балета им. С. Крушельницкой призвал поддержать национальную Церковь. Мирослав Сеник конкретизировал: "Мы должны поддержать свою национальную Церковь, а такими Церквами я считаю Украинскую Греко-Католическую Церковь и Украинскую Православную Церковь Киевского Патриархата. Мы должны заботиться об образовании своих детей. Мы должны заботиться о будущем. Перед нами действительно очень тяжелый труд, и я хотел бы, чтобы никто из нас не опускал рук. Кажется, что эта работа не для человеческих сил. Помним слова Священного Писания: "У людей это невозможно, а в Бога все возможно".
