21 січня 2016 року Папа Франциск видав Декрет, в якому дозволяє священикам підчас Літургії Вечері Господньої у Великий Четвер вибрати для ритуалу обмивання ніг також особи жіночої статі. Ця зміна викликала деякий резонанс в церковних колах, особливо в тих, що мають консервативне забарвлення. Декрет підписав Префект Конгрегації Божого Культу Роберт Кардинал Сара, який потім пояснював, що це не наказ, а лише рекомендація, тому священики не мусять обов’язково обмивати ноги жінкам у Великий Четвер, лише залишити все як було дотепер.

21 січня 2016 року Папа Франциск видав Декрет, в якому дозволяє священикам підчас Літургії Вечері Господньої у Великий Четвер вибрати для ритуалу обмивання ніг також особи жіночої статі. Ця зміна викликала деякий резонанс в церковних колах, особливо в тих, що мають консервативне забарвлення. Декрет підписав Префект Конгрегації Божого Культу Роберт Кардинал Сара, який потім пояснював, що це не наказ, а лише рекомендація, тому священики не мусять обов’язково обмивати ноги жінкам у Великий Четвер, лише залишити все як було дотепер. Єпископ Атаназій Шнайдер з Астани, сказав, що «дякує Богу, що це не обов’язкове мити ноги жінкам у Великий Четвер». Ще інші вважають, що Декрет Папи був адресований єпископам, а не безпосередньо священикам, тому саме єпископ має вирішувати, чи в парафіях його єпархії можна вибирати також жінок для обмивання ніг, чи ні. Звичайно, що це не так, тому що Декрет Папи говорить про зміни в рубриках Римського Месалу щодо Великого Четверга, а отже це пропозиція для всіх, хто служить в цей день, тобто для всіх єпископів і священиків.

Якщо йдеться про історію, то дотепер була практика і був літургійний припис в латинському обряді, що у Великий Четвер під час Літургії священик обмиває ноги 12 чоловікам з даної парафії. Відтепер Папа Франциск запропонував, щоб вибирали 12-ох не лише з посеред осіб чоловічої статі, але також жіночої, бо це краще символізує жест служіння Христа і Церкви всім без винятку. Чоловіків вибирали з огляду на символізм, коли то у Великий Четвер Христос обмив ноги 12-ом Апостолам.

У візантійському обряді також є така традиція, що у кафедральному соборі єпископ омиває ноги 12-ом чоловікам. Зазвичай це були 11 семінаристів і один – священик, який представляв Апостола Петра. Проте зміни стосуються в першу чергу латинського обряду, щодо східного, то це прерогатива місцевих Синодів. Треба сказати, що на практиці обмивання ніг не лише чоловікам чи хлопцям у Великий Четвер вже і дотепер деколи практикувалося в деяких парафіях Католицької Церкви, наприклад в Італії чи інших країнах. Сам Папа Франциск, ще коли був Архієпископом Буенос-Айрес, практикував це у себе вдома, потім, коли був обраний Єпископом Риму, також долучав жінок до групи тих, яким мив ноги у Великий Четвер.

На Заході цей обряд практикувався ще в IV столітті, зустрічаємо його в Мілані в 380 році, а раніше згадує про нього Синод в Єльвірі біля 300-го року, а ще раніше згадує про це Тертуліан під кінець ІІ-го століття. Також згадує про омивання ніг св. Августин (354-430) біля 400 року. Проте це був обряд омивання ніг скоріше за все або під час Хрещення, або не у Великий Четвер. Натомість свідоцтва про Великий Четвер і омивання ніг у цей день з'являються на Заході десь в половині ХІІ-го століття, коли "Папа Римський обмив ноги 12 суб-дияконам". В Месалі св. Пія V-го з 1570 року цей ритуал вже є як літургійний припис на Великий Четвер. Проте загальним, для цілої латинської Церкви, обряд обмивання ніг затвердив лише у ХХ-му столітті Папа Пій ХІІ. На Сході обряд обмивання ніг під час Літургії Великого Четверга виник у Єрусалимі десь в VI-VII століттях, біля VIII ст. вже зустрічаємо його в Константинополі, проте тут він проводився не після Літургії у Великий Четвер, як в Єрусалимі, а до неї. У протестантизмі цю практику спочатку ввели у себе анабаптисти, потім меноніти, від них перейняли баптисти і перенесли пізніше цей обряд до Північної Америки.

Якщо говорити про сам жест обмивання ніг, то він, звичайно, символічний, його корені у Новому Завіті, і його значення – «служіння». І у цьому плані Декрет Папи Франциска – це не «інновація», але повернення до суті Євангелія. Христос, обмиваючи ноги своїм учням, додав: «Тож коли вмив вам ноги я – Господь і Учитель, – то й ви повинні обмивати ноги один одному. Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив» (Йн 13, 14-15). Апостоли послані не мити ноги але служити – у цьому суть євангельської Доброї Новини, служити всі без винятку, але перш за все бідним, хворим, потребуючим. Христос, роздаючи тільки чоловікам своє Тіло, і свою Кров, і зобов'язуючи їх чинити це "на згадку про Нього", таким чином встановив Священство, проте не наказав причащати лише чоловіків, як це мало місце тоді у горниці. Обмивання ніг у Великий Четвер не пов’язане з переданням Священства, але пов’язане з прикладом Христа: як він прийшов служити ВСІМ, і як він помер за ВСІХ, чоловіків і жінок, так і учні Христа покликані служити всім, а навіть, як добрі пастирі, життя своє віддати за всіх. Тому ця «віднова» обряду і повинна символізувати універсальність прикладу, який залишив нам Ісус Христос, але перш за все універсальність його спасительної місії.