• Главная
  • Новости
  • Собор УПЦ КП призвал Предстоятелей Поместных Православных Церквей предоставить ей право вместе обсуждать вопрос автокефалии...

Собор УПЦ КП призвал Предстоятелей Поместных Православных Церквей предоставить ей право вместе обсуждать вопрос автокефалии

11.03.2014, 22:11
Собор УПЦ КП призвал Предстоятелей Поместных Православных Церквей предоставить ей право вместе обсуждать вопрос автокефалии - фото 1
Внеочередной Собор УПЦ КП принял сегодня и опубликовал Заявление по поводу итогов Синакса - собрания Предстоятелей Поместных Православных Церквей, которое завершило свою работу 9 марта 2014 в Константинополе.

Собор УПЦ КПВнеочередной Собор УПЦ КП принял сегодня и опубликовал Заявление по поводу итогов Синакса - собрания Предстоятелей Поместных Православных Церквей, которое завершило свою работу 9 марта 2014 в Константинополе.

Собор УПЦ КП поручил Патриарху Киевскому и всея Руси-Украины Филарету письменно проинформировать Вселенского Патриарха Варфоломея о позиции Киевского Патриархата в затронутых на встрече вопросах.

Епископы УПЦ КП сожалеют, что на заседании Предстоятелей, как и на всех предыдущих встречах, не было найдено взаимопонимание по вопросу автокефалии, в связи с чем признано возможным, если не произойдут изменения, не рассматривать это дело на будущем Святом и Великом Соборе Православной Церкви.

В УПЦ КП подчеркивают, что «для рассмотрения вопросов, которые касаются какой-то местной Церкви, определенных церковных деятелей или их учения, всегда приглашались представители этих Церквей или соответствующие церковные деятели, которым предоставлялась возможность обосновывать и защищать свои мысли или действия... К сожалению, как отмечают владыки, «Украинская Православная Церковь Киевского Патриархата представителями других Поместных Церквей до сих пор лишена права свидетельствовать о своей позиции при рассмотрении на всеправославном уровне вопроса об автокефалии и других проблем, которые ее непосредственно касаются. Этим нарушаются соответствующие наставления Священного Писания и соборные традиции Вселенской Церкви».

Епископы УПЦ КП акцентируют, что принадлежат к Единой Святой Соборной и Апостольской Церкви, от нее не отходили и единства с ней не теряли. «Отсутствие же официального общения нашей Церкви с другими Поместными Православными Церквами является следствием не нашей позиции - потому что мы стремимся к такому общению и все делаем для этого - а плодом действий наших братьев, в первую очередь Московского Патриархата, который делает все для нашей изоляции», - говорится в заявлении Собора УПЦ КП.

Иерархи УПЦ КП также заявляют, что «в Украине нет никакой реальной угрозы «насильственного захвата святых монастырей и храмов», а любые призывы к таким действиям они также неоднократно осуждали и осуждают.

ЗАЯВА
АРХІЄРЕЙСЬКОГО СОБОРУ
Української Православної Церкви Київського Патріархату

з приводу підсумків Сінаксу – зібрання
Предстоятелів Помісних Православних Церков
у Константинополі 6-9 березня 2014 р.

Розглянувши підсумки Сінаксу – зібрання Предстоятелів Помісних Православних Церков, яке відбулося у Константинополі 6-9 березня 2014 р. Архієрейський Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату вітає прагнення Помісних Церков соборно знаходити відповіді на важливі питання церковного і світського життя.

Одним з таких питань є затвердження способу та порядку проголошення автокефалії. На жаль і на цьому засіданні Предстоятелів, як і на усіх попередніх зустрічах, не було знайдене порозуміння з питання автокефалії, у зв’язку з чим визнано можливим, якщо не відбудуться зміни, не розглядати цю справу на майбутньому Святому і Великому Соборі Православної Церкви.

На нашу думку питання способу та порядку проголошення автокефалії є одним з аспектів ширшого питання – чим є Вселенська Христова Церква. Тобто це є богословське еклезіологічне питання, без ясного і зрозумілого вирішення якого майбутній Святий і Великий Собор Православної Церкви може виявитися малоплідним.

Позиція Київського Патріархату з питання автокефалії залишається незмінною та викладена у низці документів, зокрема у Історико-канонічній декларації «Київський Патріархат – Помісна Українська Православна Церква» (2007 р.), Соборному слові «Про Помісну Українську Православну Церкву – Київський Патріархат» (2010 р.), рішенні Священного Синоду (Журнал засідання №1 від 23 січня 2010 р.)щодо підсумків роботи Міжправославної підготовчої комісії, яка засідала з 10 по 16 грудня 2009 р. у м. Шамбезі (Швейцарія).

Не повторюючи все, викладене у цих документах, наголошуємо на одному. З історії та діянь Вселенських і благочестивих Помісних Соборів Церкви бачимо, що для розгляду питань, які стосуються якоїсь місцевої Церкви, певних церковних діячів або їхнього вчення, завжди запрошувалися представники цих Церков чи відповідні церковні діячі, яким надавалася можливість обґрунтовувати та захищати свої думки чи дії. Права публічно в соборних засіданнях захищати свою позицію не позбавлялися навіть завідомі єретики, адже це відповідає принципу, сформульованому в Священному Писанні: закон не судить людину, перш ніж вислухають її (див. Ін. 7:51).

Нажаль, Українська Православна Церква Київського Патріархату представниками інших Помісних Церков досі позбавлена права свідчити про свою позицію при розгляді на всеправославному рівні питання про автокефалію та інших, які її безпосередньо стосуються. Цим порушуються відповідні настанови Священного Писання і соборні традиції Вселенської Церкви.

Принцип консенсусу під час прийняття всеправославних рішень, затверджений минулим Сінаксом, на нашу думку не зовсім відповідає соборній традиції древності. На такому принципі в першу чергу наполягає Московський Патріархат.

Але яким чином зараз, як бачимо, досягається цей консенсус? Шляхом виключення з діалогу представників від мільйонів православних, які твердо сповідують православну віру, зберігають канонічний устрій Церкви і обряд богослужіння – але поки що не отримали визнання свого статусу з боку інших Помісних Церков. Відсутність на Сінаксі представників не лише Церков, статус яких не визнаний всіма, але і визнаної Чехо-Словацької Церкви (яка, попри проблему законності обрання нового Предстоятеля залишається помісною Церквою і має право на представлення своєї позиції) не дозволяють вважати, що консенсус, який досягається у таких зібраннях – це консенсус всієї Повноти Церкви.

Хочемо окремо звернути увагу на ситуацію, що склалася у Православній Церкві Чеських земель і Словаччини. Ми бачимо, що переважною більшістю Помісних Церков поставлено під сумнів законність обрання нового Предстоятеля цієї Церкви. Підставою цього було відсторонення її Місцеблюстителя і проведення засідань Синоду і Собору без його згоди та участі. Не вдаючись у детальний розгляд цієї справи хочемо наголосити, що так званий Харківський собор 1992 р. був проведений також без участі та згоди не просто Місцеблюстителя, а законного Предстоятеля УПЦ. Тому якщо Помісні Православні Церкви є послідовними у своїй позиції, вони повинні у однакових випадках дотримуватися однакової позиції.

На завершення хочемо звернути увагу на слова Послання Предстоятелів від 9 березня, сказані щодо церковної ситуації в Україні.

В Україні немає ніякої реальної загрози «насильницького захоплення святих монастирів і храмів», а будь які заклики до таких дій ми також неодноразово засуджували і засуджуємо.

Також, попри заяви представників Московського Патріархату, які трактують слова Послання як заклик «до подолання розколу» в Україні, у самому Посланні церковна ситуація в Україні не характеризується терміном «розкол».

Ми твердо і непохитно переконані, що належимо до Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, від неї не відходили і єдності з нею не втрачали. Відсутність же офіційного спілкування нашої Церкви з іншими Помісними Православними Церквами є наслідком не нашої позиції – бо ми прагнемо такого спілкування і все робимо для цього – а плодом дій наших братів, в першу чергу Московського Патріархату, який робить все для нашої ізоляції.

Підбиваючи підсумок від імені Київського Патріархату ми покладаємо надію на Пастиреначальника Господа Ісуса Христа, нехай Він провадить Церкву Свою так, як Йому – угодно, а нам – спасительно, і у цьому дусі надихає діяльність усіх Помісних Православних Церков.

Заяву поширила прес-служба Київської Патріархії.