Серед неурядових громадських організацій України вже протягом 10-ти років діє християнська жіноча екуменічна організація - Всесвітній День Молитви (ВДМ). Корені ВДМ сягають ХIХ ст., коли християнки Сполучених Штатів Америки і Канади започаткували спільну діяльність на підтримку постраждалих під час громадянської війни. Згодом ці жінки вирушили у місіонерську подорож у країни Азії, де за їх ініціативою збиралися жінки, щоб сповідатися з гріхів, спільно молитися, збирати пожертви на допомогу сестрам і братам. З 1920 року такі регулярні зустрічі отримали назву “Всесвітній День Молитви”.
Серед неурядових громадських організацій України вже протягом 10-ти років діє християнська жіноча екуменічна організація - Всесвітній День Молитви (ВДМ). Корені ВДМ сягають ХIХ ст., коли християнки Сполучених Штатів Америки і Канади започаткували спільну діяльність на підтримку постраждалих під час громадянської війни. Згодом ці жінки вирушили у місіонерську подорож у країни Азії, де за їх ініціативою збиралися жінки, щоб сповідатися з гріхів, спільно молитися, збирати пожертви на допомогу сестрам і братам. З 1920 року такі регулярні зустрічі отримали назву “Всесвітній День Молитви”.
1967 року рух набув структурного оформлення, створено Інтернаціональний Виконавчий Комітет, який нині складається з представниць 17 країн. Також діють 8 регіональних комітетів: Африки, Азії, Європи, Латинської Америки, країн Карибського регіону, Північної Америки, країн Середнього Сходу і Тихого Океану.
Кожної першої п'ятниці березня жінки різних країн і віросповідань збираються у церквах, щоб спільно молитися. Вони знайомляться з життям жінок тієї країни, яка розробила літургію. Жінки звертаються до Господа Ісуса Христа у молитвах, співають християнські гімни, читають Святе Письмо, збирають пожертви. Кошти у більшості йдуть на допомогу жінкам країни, що готувала літургію, а також на потреби руху ВДМ. Завжди це урочиста подія. Жінки всього світу відчувають свою єдність у Христі і прагнення зробити наш світ більш сповненим любові.
Під керівництвом Інтернаціонального Виконавчого Комітету представниці національних/регіональних комітетів збираються раз на 4 роки. Такі зустрічі відбуваються в різних регіонах світу. Конференції ВДМ світового рівня проходили у Швеції (1968), Таїланді (1970), Мексиці (1974), Замбії (1978), Німеччині (1982), Сполучених Штатах (1986), Ямайці (1990), Австралії (1995), Південній Африці (1999). На черзі всесвітня конференція 2003 р., яка проходитиме наприкінці серпня у Великій Британії.
Кожна така зустріч сприяє розвитку і збагаченню руху ВДМ. Жінки обмінюються досвідом проведення ВДМ, визначають теми і авторів текстів щорічних богослужінь у відповідності із заявками країн-претендентів. На цих конференціях обирають, виходячи з екуменічних засад, Інтернаціональний Виконавчий Комітет, до складу якого обов'язково включаються віруючі Римо-Католицької, Православної і Протестантських Церков. Також призначають Президента і Виконавчого директора, представниць 8 регіональних комітетів, формують бюджет національних/регіональних комітетів. Накреслюються шляхи подальшого зростання і поширення руху ВДМ.
Визначення тем і авторів літургії є дуже важливим завданням цих зустрічей. Обраний на таких конференціях Інтернаціональний Виконавчий Комітет формує загальні засади проведення щорічних богослужінь для національних/регіональних комітетів. Через підготовку до богослужінь та участь у них жінки можуть дізнатися, як їх сестри з різних країн і культур, які говорять різними мовами, розуміють Біблійні істини і застосовують їх у своїх умовах. Сестри у Христі можуть пізнати турботи і потреби жінок інших країн, виявити свою солідарність з ними. Таким шляхом можна збагачувати власний досвід християнської віри, сприяти поглибленню і зростанню екуменічного єднання.
ВДМ має відповідне символічне зображення, що складається з таких елементів: кола, що символізує земну кулю, хреста на означення єдності у Христі і чотирьох фігур жінок, що моляться на колінах.
Інтернаціональний Виконавчий Комітет займається також видавничою діяльністю. Щорічно видається журнал “Всесвітній День Молитви”, у відповідні строки виходять матеріали всесвітніх і регіональних конференцій, поточні матеріали на допомогу в підготовці ВДМ. Статті про ВДМ друкуються у різних християнських виданнях. Так, в Німеччині щорічно видається християнський календар для жінок німецькою і російською мовами, в якому під рубрикою "Квітучий букет перед Господом" друкуються матеріали про ВДМ, молитви, тексти і ноти духовних пісень і т.ін.
Рух ВДМ у нашій країні був започаткований 1993 року християнками храму св. Катерини Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви в м. Києві. Кілька років тому там почав діяти щорічний семінар з підготовки до ВДМ із запрошенням сестер з різних областей України. З того часу рух набув значного поширення. Нині вже 11 областей України щорічно відзначають ВДМ та інші екуменічні події в його межах.
Українські жінки беруть участь у міжнародних конференціях ВДМ. 1999 року голова Українського національного комітету ВДМ взяла участь у всесвітній конференції у місті Кейптаун (Південна Африка). На Празькій Європейській конференції 2001 року вперше була присутня делегація українок із Києва і Львова, яка доклала всіх зусиль для гідної презентації нашої молодої країни у русі ВДМ.
Діяльність ВДМ у Львові почалася з 2000 року, після того, як сестра з львівської громади Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви в Україні відвідала семінар у Києві. Внаслідок цього в березні 2000 року християнки нашого міста вперше святкували Всесвітній День Молитви. Літургія готувалася жінками Індонезії, і львівські сестри багато дізналися про цю далеку країну, її історію і сучасність, про положення індонезійських жінок у суспільстві і особливості християнського життя індонезійців. Головним Біблійним сюжетом індонезійки обрали історію з Євангелія (Марка 5:38-43) про те, як Ісус воскресив дочку Яїра. Девізом ВДМ було: "Таліта кум!" (Дівчатко, кажу тобі, встань!) - слова, що сказав Ісус дівчинці, коли її воскресив. Цей девіз символізує прагнення індонезійських жінок піднятися до нового життя у Христі та їх заклик до християнок всього світу жити усвідомленим, вільним, повноцінним життям.
Зустріч у Львові виявилася дуже екуменічною. Жінки з Німецької Лютеранської, Греко-Католицької, Православної Церков відзначали ВДМ спільно, літургію - в євангельському храмі св. Урсули, а продовжили спілкування в приміщенні Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви, де приготували страви за індонезійськими рецептами.
Наступного 2001 року група християнок, яким було доручено розробляти літургію, була із Самоа - маленької острівної країни в Тихому Океані. Запропоновано девіз: "Натхненна, усвідомлена молитва - сповнене молитовності діяння". Біблійним підґрунтям літургії були місця зі Святого Письма - книга Естер, що оповідає про перську царицю, юдейку за походженням, яка, помолившись зі своїми людьми, відважилася на небезпечний вчинок і тим врятувала свій народ від знищення, а також вірші з Євангелія від Матвія 15:22-28 про жінку-хананеянку, що завдяки своїй вірі переконала Ісуса зцілити її божевільну доньку.
Частиною літургії 2001 року була "кава-церемонія", прадавній звичай жителів Самоа приймати найповажніших гостей. Спочатку молода дівчина готує напій - розтирає коріння рослини кава (цінний різновид дикого перцю) і змішує його з джерельною водою. Найкращі оратори з гостей і господарів згадують свою історію, обмінюються дружніми привітаннями. Після цього всі п'ють приготовлений напій. Церемонія має подвійний зміст: повернення до витоків історії і витоків віри. Жінки різних країн і громад творчо сприйняли цю частину літургії. Зокрема у Львові для кава-церемонії приготували напій із ягід калини. З давніх давне калина є символом піклування, чесності і добропорядності жінки. Калина як мати, що турбується про свою дитину. Такою є і Україна для свого народу. Українські жінки за традицією зверталися до Бога з молитвою, щоб Він захистив кущ калини від лихих вітрів - гріхів, від яких потерпають чесноти - гідність, совість, цнотливість, які були виключно цінними для наших предків.
У святкуванні ВДМ-2001 у Львові взяли участь християни греко-католицької (громади храму св. Миколая і собору св. Юра), Римо-Католицької, Православної Церков, протестантських конфесій (лютерани, сестри з євангелічної громади "Нове життя" та ін.). Були гості з інших міст, зокрема з Луцька і Дрогобича.
Особливістю літургії ВДМ-2002, яку підготували жінки Румунії, була близькість і зрозумілість для нас проблем, що постали перед народом цієї сусідньої країни. Багато українок відвідували Румунію і могли обмінятися своїми враженнями. Єднає нас історія і православна віра, до якої належить більшість населення Румунії. ВДМ-2002 у Львові активно підтримали жінки Марійської дружини - віруючі греко-католицького храму св. Михайла. Вони повідомили про цю подію кардинала Любомира Гузара, який схвально відгукнувся щодо цього екуменічного руху і порадив відзначати ВДМ в інших громадах УГКЦ. 2002 року молилися разом представниці греко-католицьких, православних, протестантських конфесій. Були присутні жінки, які активно працюють у міжнародних екуменічних організаціях – Екуменічному Форумі жінок-християнок Європи і з руху Фокoларе (руху за діло Марії), що очолюється відомим харизматичним лідером італійкою Кьярою Любіх.
Головним Біблійним текстом літургії ВДМ-2002 румунські жінки обрали історію Авігаїл – мудрої жінки, яка запобігла кровопролиттю і першою пророкувала Давиду його майбутнє царювання (1 Царів, 25). Під час святкування співали прекрасні духовні гімни, головний пафос яких – взаєморозуміння і примирення у Христі. Девіз "Поклик до примирення", весь хід літургії 2002 року були яскравим втіленням прагнення жінок-християнок до злагоди і порозуміння. "Примирись, примирись, почуй Господній клич…", – співали на завершення літургії християни, що зібралися на свято Всесвітнього Дня Молитви.
Літургію 2003 року підготовлено міжнародною групою християнок за пропозицією сестер із арабської країни Лівану, які в молитві звертаються до Святого Духа. ВДМ–2003 відзначали 7 березня в приміщеннях трьох громад Львівської області - двох у Львові і однієї – у Східниці. Традиційно це були громади Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви і Марійської дружини. У Східниці ВДМ відзначали вперше. В кожному випадку зустрічалися жінки різних конфесій і християнських рухів. Найбільшу активність і творчий підхід у цьому році виявили християнки німецької лютеранської громади, Марійської дружини, жінки Вірменської Апостольської Православної Церкви, євангельської церкви "Гефсиманія" та ін. Серед учасників і гостей були представники громади Собору св. Юра, Європейського Форуму жінок-християнок Європи, Асоціації Християн ділових людей, вчені-релігієзнавці. Разом з жінками Лівану і всього світу сестри західного регіону України закликали: "Духу Святий, до нас прийди, силою своєю всіх поєднай!" Молилися за тих, хто стали жертвами війни в Лівані, війн в інших регіонах, зокрема в Іраку. В гімнах, в тексті літургії, в оформленні приміщень, де відбувалася цьогорічна Велика Молитва жінок, поєднувалися специфіка Лівану і наші християнські традиції. У львівській громаді Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви всі учасники дійства запалили свічки і в тихій молитві звернулися до Господа. Молоді жінки наочно представили текст Євангелія від Луки (Луки 1:26-46), в тій його частині, в якій оповідується про з'явлення ангела Гавриїла Діві Марії і обітницю про майбутнє народження Христа. Ангел сказав Марії, що вона сповниться Святим Духом і зробиться втіленням Божого Об’явлення. На завершення цього представлення сестра Настя натхненно виконала "Аве Марія" Шуберта.
На літургії були присутні тележурналісти, які зробили репортаж із двох громад про ВДМ-2003 у Львові, і багато мешканців Львова і області змогли дізнатися про цю подію з програми телеканалу НТА "Регіон" 9 березня 2003 року.
Світлана ПОВТОРЕВА,
представниця Українського Регіонального комітету ВДМ, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету “Львівська Політехніка”,
березень 2003 р.