Румуномовні віряни в рамках УПЦ МП мають більше можливостей, аніж українці, - релігієзнавець
Про це для Еспресо.Захід розповів релігієзнавець та заступник декана філологічного факультету Чернівецького університету імені Федьковича Олександр Бродецький.
При цьому, як він пояснює, зараз лише на одиницях парафій у рамках УПЦ МП Богослужіння ведеться українською. Їх незмірно мало.
"Переважна більшість українською мовою не служить. Тільки церковнослов'янською, та ще й з московською вимовою.
Відповідно, у румуномовного населення не було підстав особливо нарікати, їхні права були задоволені. Онуфрій завжди загравав з румуномовним населенням. Він, до речі, володіє румунською. Крім того, у Чернівецькій області священики МП нерідко орієнтують паству: "Якщо ти румун, ти зважаєш на авторитет Румунської Церкви (хоч і належиш до УПЦ). А Румунська Церква не визнала ПЦУ. Куди ж ти підеш, якщо вийдеш із УПЦ? Не підеш же ти в ту структуру, котру сама твоя Румунія не визнає, так же?" Тому, власне, вони залишаються. Поки що. Однак є тенденції тяжіння до Румунської Церкви", – розповів релігієзнавець.
Олександр Бродецький пояснює, що оскільки в УПЦ МП сформувався своєрідний культ Предстоятеля митрополита Онуфрія, то його слово - навіть неофіційне - є керівництвом до дій.
"І хоч формально у парафій є право більшістю обирати мову Богослужіння, однак священики переважно не заохочують перехід на українську, бо є відео з виступом Онуфрія ще у 2016 р., де він, пересмикуючи факти та свідчення науки, назвав слов'янську, по суті, органічною, своєю мовою українців для Богослужінь. Однак це не так. Церковнослов'янська - це інакша мова навіть порівняно із давньою книжною руською. Тому вже у 16 столітті перекладали з неї на ось ту книжну руську (староукраїнську). Приклад - Пересопницьке Євангеліє. Там навіть у передмові сказано, що то переклад. До того ж навіть церковнослов'янська (яка таки нерідко використовувалася на теренах України у Богослужінні) мала українську фонетичну редакцію (наприклад, не "лєто", а "літо", не "на нєбєсі", а "небеси" і т.д.). Однак в УПЦ МП ігнорують навіть таку українізовану версію церковнослов'янської. А працюючи на русскій мір застосовують саме московську редакцію цієї давньої мови. Мета? Думаю, законсервувати єдиний з Росією мовний простір у сакральній сфері. І в умовах повномасштабної війни наполягання на цьому виглядає блюзнірським", - зазначив Бродецький.
А взагалі, каже пан Олександр, це жахлива несправедливість до української мови.
"Де-факто в УПЦ їй ніби відмовляють у тому, аби нею повною мірою звертатися до Бога. Прямої заборони немає. Але практика саме така. Чимось те, як в УПЦ ставляться до української мови нагадує те, як Лукашенко ставиться до білоруської. Вона не заборонена, але практично витіснена з реального вжитку. Тільки декоративно існує, дуже з малою питомою часткою представленості. Але чого дивуватися: і Білорусь Лукашенка, і УПЦ - вичади русского міра".
Олександр Бродецький нагадав, що у структурі Православної Церкви України є Румунський вікаріат.
"Підкреслю, вже кілька років, як автокефальна ПЦУ створила у своїй структурі Румунський вікаріат. Тобто вона гарантує румуномовним парафіям збереження Богослужіння їхньою мовою та інші національно-культурні права. І в ПЦУ над ними б не висіла ганьба належності до Церкви, афілійованої з агресивною Москвою, якою є онуфріївська УПЦ", - наголосив він.
