Прожити десятки років у стінах монастиря – і не втомитися. Бо богопосвячене життя – це радість, надія, молитва і спілкування з Господом. У цьому переконана с. Вероніка (Янів) зі Згромадження Сестер Катехиток св. Анни.
Прожити десятки років у стінах монастиря – і не втомитися. Бо богопосвячене життя – це радість, надія, молитва і спілкування з Господом. У цьому переконана с. Вероніка (Янів) зі Згромадження Сестер Катехиток св. Анни. Котра у екслюзивному інтерв’ю розповіла яким є монастир у ХХІ столітті, чи можна знайти сестер Катехиток св. Анни у Інстаграмі та як виник український монастир на бразилійських землях?
– Розкажіть, про діяльність Згромадження Сестер Катехиток Святої Анни.
Наше Згромадження повстало у Бразилії тому, що була велика потреба у релігійній обслузі нашого українського народу, який був розкиданий по далеких краях Бразилії, штату південної Парани. Сестри мали допомагати священикам у християнському вихованні українських емігрантів в пасторальній, навчально-виховній та оздоровчій сферах. Згідно із задумом Засновника нашого Згромадження о. Омеляна Йосафата Ананевича при його заснуванні у 1932 році, основною діяльністю нашого Згромадження, як у Бразилії, так і в Україні, є допомога священикам у душпастирському служінні, зокрема через катехизацію дітей, молоді та дорослих, – при парафіях, у школах і дитячих садочках, в лікарнях, у будинках для людей похилого віку, церковних організаціях і товариствах, у родинах. Сестри також піклуються про порядок у храмах, шиють церковні ризи та доглядають за ними, як також виконують іншу працю відповідно до потреб Церкви Христової.
– У чому особливості Згромадження Сестер Катехиток св. Анни?
О. Омелян Ананевич, наш засновник, був по-особливому перейнятий духом святого Франциска. Засновуючи наше Згромадження, яке спочатку мало назву «Сестри Францисканки третього Чину», за допомогою своїх усних настанов та подальших листів зумів відтворити в першій спільноті сестер риси францисканського духу: простоту, оптимізм і взаємну любов. Саме ці риси стали характерною рисою, харизмою, тобто даром Святого Духа для сестер нашого Згромадження у повсякденному житті. Це не є те, що ми робимо, а те, чим ми живемо, те, ким ми є. Тобто харизма нашого Згромадження полягає передусім у тому, що ми стараємося розбудовувати у наших спільнотах простоту, оптимізм і взаємну любов. І це є справжньою школою людського дозрівання, школою нашого духовного життя.
А згодом нашому Згромадженню було надано іншу назву, яку воно носить і до тепер, і свята Анна, мама Богородиці, яка так гарно виховувала свою Донечку Марію, стала Покровителькою та взірцем для наших сестер у християнському вихованні молодого покоління.
-Ви познайомилися з цим Згромадженням приблизно 20 років тому. Як тоді відбулося Ваше знайомство? Чому зацікавилися саме цим Згромадженням? Яким є Ваш особистий шлях до богопосвяченого життя?
Якщо говорити про моє покликання до богопосвяченого стану, то думаю, що воно зародилося в мене, коли я ще вчилася у школі. Тоді у нас удома деякий час жили три сестри з іншого Згромадження, які приїхали з-за кордону на місію і не мали де проживати. Я разом із ними ходила на катехизацію, з радістю та цікавістю приглядаючись до того, як сестри займалися з дітьми та молоддю. Спостерігаючи за їхнім життям та їхньою діяльністю, я відчула якийсь запал у своєму серці до такого способу життя та подумала: “А чому б і не я?”… У той час моя старша сестра вже була в нашому Згромадженні Сестер Катехиток Святої Анни, і я часто їздила до нашого монастиря, що в Брюховичах, щоб її провідати. Сестри дуже прихильно до мене ставилися, я почувалася там, як удома. Тож з часом я почала приїжджати до них щораз частіше – провідати вже не стільки мою сестру, як і до інших сестер. Так я відчула покликання до богопосвяченого життя, у якому я ні на мить не засумнівалася, тому вирішила, що відразу після школи стану на цей шлях. Після новіціяту, тобто початкової формації у монастирі, вже будучи сестрою, я продовжила навчання. Навчалася одночасно у Катехитично-педагогічному Інституті при Львівській Богословській Академії та у Люблінському Інституті культури і освіти. А згодом теж закінчила Люблінський Католицький Університет, факультет педагогіки.
Для мене моє монаше покликання є дуже важливим. Це є моє життя, життя з Богом. Це є життя радісне і повне надії, молитви і спілкування з Господом, дарування себе іншим і прийняття тих, кого Господь поставив на моєму шляху. Також це є життя апостольське, євангелізаційне, оскільки основною діяльністю нашого Згромадження, як вже говорилося, є катехизація, проголошення Доброї Новини, проповідування Божого Слова та любові Бога до людини.
-Чи зараз зменшилася кількість молоді, яка цікавиться богопосвяченим життям і покликань загалом?
Кількість молоді, яка цікавиться богопосвяченим життям і кількість покликань загалом зараз зменшилася у нашій Церкві. Проте, без сумніву, не зменшилися ласки безмежної Божої любові до людей, не зменшилися щедрі дари Святого Духа для своєї Церкви через нові покликання до священичого та богопосвяченого стану. Тобто Господь не перестає кликати молодих людей до богопосвяченого життя, але це вони не вміють почути цей Його поклик або не мають у собі достатньої сили, щоб піти за ним. Обдарувавши людину свобідною волею, Господь Бог шанує вибір сучасної людини, пріоритетом якої все менше є віра та духовні цінності. Надзвичайний розвиток техніки й інформатики, покращення добробуту життя в країні, відкритість на спосіб життя людей інших народів, культур, ментальностей – це те все, що пропонує світ сучасній молодій людині. На жаль, у сучасному світі спостерігається теж брак міцних здорових сімей і батьки не завжди вміють прищепити своїм дітям здорові правди людських та християнських цінностей, які допомагають у правді відкрити своє покликання у житті та поставити Бога понад усе. Як також і у нашому суспільстві збільшується тенденція до подружніх розлучень, а це означає, що діти теж не вміють і боятимуться брати відповідальність на довгий час або і на усе життя. Сучасний світ пропагує усе “попробувати”, багато речей купується тільки на якийсь час, потім їх викидається і купуються нові. Відповідно молодим людям є складно приймати важливі рішення “на усе життя”. Зменшилася теж і кількість дітей у сім’ях, тому і цей факт має свої наслідки на зменшення покликань до богопосвяченого стану. А отже, сучасна молода людина не вміє встояти перед тими спокусами, які пропонував ще Ісусові Христові сатана у пустині, а саме: три спокуси: щодо тілесних пожадань, багатства чи гонитви за владою, тобто за піднесенням власної вартості. А богопосвячене життя є власне тим особливе, що особа у цьому покликанні вибирає саме такий стан, у якому вона, практикуючи три обіти: чистоти, убожества та послуху, і ставлячи Бога у центрі свого життя, відкриває світові цю найвищу вартість, якою ми будемо жити у Небі, тобто відкриває самого Бога.
– Як саме Сестри Катехитки Святої Анни працюють з молоддю?
Сестри організовують різні духовні зустрічі та реколекції для молоді, які провадять вони самі або до яких вони залучають також і інших осіб, наприклад психологів, які допомагають молодим людям відкрити їхні людські якості, на яких потім будується їхнє духовне життя. Ці зустрічі є нагодою ознайомити й зацікавити молодь духовними цінностями, тим, що походить від Бога і чого не може дати світ.
– Що потрібно знати, щоб працювати з молоддю?
Для того, щоб праця з молоддю була ефективною, найперше потрібно її любити. Кожна молода людина має відчувати і бути переконаною, що її люблять такою, якою вона є. Це є вихідна точка до подальшої праці з молоддю, у якій також використовуються знання й навички з педагогіки та психології. Важливо є знати, чим живе молодь, якими є її зацікавлення, вартості, стремління, які труднощі вона переживає, якими теж можуть бути її сильні та слабкі сторони.
-Чи є сторінка Сестер Катехиток Святої Анни в Інстаграмі?
Ні, немає. Інстаграм базуються лише на обміні своїми фотографіями, а загалом наші сестри є присутні в інтернеті. Як також на своїх сторінках у Фейсбуці, де сучасні молоді люди напевно найбільше перебувають, вони проповідують Боже Слово у різний спосіб і дають своє свідчення радісного богопосвяченого покликання. А для того, щоб молода людина могла насправді “засмакувати” і пізнати, чим є богопосвячене життя, Ісус Христос, як відвічна Божа Мудрість, запропонував усім людям дуже простий та водночас завжди актуальний спосіб цього пізнання, тобто пізнання у реальних, а не віртуальних, людських відносинах, коли Він сказав до учнів: “«Ходіть та подивіться»” (Йо. 1, 39).
- Чи молодь 90-тих і сьогодення відрізняється? Чим саме?
Кожне покоління молоді є інакшим. Такою є реальність нашого життя, оскільки кожна людина є «дитиною» свого часу і свого суспільства, яке постійно змінюється. Характерними рисами сьогодення, як я вже швидше говорила, є надзвичайний розвиток техніки й інформатики, покращення добробуту життя в країні, можливість багато подорожувати та пізнавати спосіб життя людей інших народів, культур та ментальностей. Власне тими рисами молодь сьогодення характеризується і відрізняється від молоді 90-тих років.
– Що можете порадити молоді, яка залежна від соціальних мереж?
Будь-яка залежність (від алкоголю, наркотиків, паління, нечистоти, азартних ігор, Інтернету) є поневоленням і зраненням людини. Звільнитися від цього не є легко, бо це перевищує сили людини. Це є фактично боротьба з гріхом, який є можливо перемогти лише за допомогою Бога. Син Божий Ісус Христос саме тому й прийшов на землю, ставши людиною, щоб Своєю смертю і воскресінням звільнити кожну людину від усякого зла.
Обдарувавши людину свобідною волею, Господь Бог очікує від людини співпраці. Найперше, мабуть, є потрібно усвідомити свою залежність і ту кривду, яку через неї завдаю собі та всім іншим людям, які мене оточують. Наступним кроком є мати велике бажання звільнитися від неї. Потрібно є уникати нагод, що підтримують цю залежність, наприклад: при узалежнення від соціальних мереж старатися обмежувати та поступово зменшувати вхід до них. Унікальним джерелом Божої допомоги для узалежненої людини є щоденна молитва про це, Сповідь з цього узалежнення і приймання Святого Причастя.
-Щомісяця Сестри Катехитки Святої Анни організовують зустрічі для дівчат. Як долучитися до них?
Сестри на своїх сторінках у Фейсбуці виставляють оголошення про реколекції та про ці щомісячні зустрічі для дівчат з призадумою над Божим Словом та молитвою при Найсвятіших Тайнах у Каплиці. Як також у Вайбері є створена група під назвою “Школа Святої Анни”, до якої входять дівчата, які вже брали участь у цих зустрічах чи які мали би бажання у них взяти участь. Сестри також подають оголошення в інтернеті на різних релігійних сайтах чи при різних церквах перед організацією таких реколекцій для дівчат, які є характерні тим, що під час них є можливість помолитися у тиші та побути з Богом “сам-на-сам”.