С

Савм, сійам (sawm, siyam) – «піст», один із п’яти стовпів ісламу. Звершуєтся у місяць Рамадан.

Сaдака (sadaqah) – «вияв правдивості», тобто милостиня, добра справа. С. не тотожна закяту (див.), який є нормованим та обов’язковим.

Садджaда (sajjadah) – килим для молитви.

Сайїд (sayid) – «пан», «володар», нащадок Пророка Мухаммада.

Салафізм, салафіти (salafiyyah) – ісламський сунітський традиціоналізм, представники якого закликають до неухильного виконання усіх норм Корану та Сунни (див.) в інтерпретації ас-салаф ас-саліх – «праведних попередників» і табі’ун – «їхніх послідовників», тобто першого й другого покоління мусульман.

Салят {перс. намaз} (salah) – обрядова молитва, один із п’яти стовпів ісламу. Звершується п’ять разів на добу, в залежності від чого виділяють:

• салят аль-фаджр – ранкова молитва
• салят аз-зугр – молитва опівдні
• салят аль-’аср – надвечірня молитва
• салят аль-магріб – молитва на заході сонця
• салят аль-’іша’ – вечірня молитва.

Сахaба (sahabah) – «сподвижники» Пророка Мухаммада, перше покоління ісламської громади. Сподвижником вважається той мусульманин, хто хоча б одного разу за своє життя бачив Пророка.

«Стовпи ісламу» (arkan al-islam) – назва п’ятьох найважливіших елементів ісламського віровчення (визнання Єдинобожжя й місії Мухаммада, щоденна п’ятиразова молитва, обрядова милостиня, паломництво й піст), які зобов’язаний сповідувати й виконувати кожен мусульманин.

Суджyд (sujud) – «земний уклін» під час молитви.

Сyнна (sunnah) – «традиція», «звичай». Текстуально оформлена сукупність переказів (ахадіс, див. хадіс) про слова, вчинки, а також згоду чи незгоду Пророка із певними діями.

Сунніти – див. Агль ас-Сyнна уа ль-Джамa’,

Сyра (surah) – «стіна», «кладка», означає розділ Корану, яких усього нараховується сто чотирнадцять. С. складається із айатів (див. айат).

Суфізм (tasawwuf) – ісламський езотеризм, послідовники якого наглошують та вдосконаленні людини через возз’єднання з Богом.