Побачив світ молитовник «Радуйся, святий Йосафате. Молебень, акафіст, дев’ятниця, Вервиця, молитви, пісні», який упорядкували сестри Згромадження святого священномученика Йосафата УГКЦ.
Це спільний проект сестер Згромадження святого священномученика Йосафата УГКЦ і видавництва «Апостол», повідомляє сайт Львівської архиєпархії УГКЦ.
“На початку книжечки прочитаєте коротку біографію святого Йосафата. А далі молитовник складається з молебня, акафіста, дев’ятниці, Вервиці за святу єдність та інших молитов. Наприкінці книжечки знайдете пісні до святого Йосафата. Унікальність цього молитовника в тому, що ці молитви сестри йосафатки моляться впродовж десятиліть і також запрошують вас до духовної дружби з цим великим святим українського народу”, – повідомляють у видавництві “Апостол”.
У неділю, 12 листопада 2023 року, виповнюється 400-ліття від дня мученицької смерті святого Йосафата у Вітебську. Він був мучеником за єдність Церкви після підписання Берестейської унії. Пішов свідомо на мученицьку смерть, щоб “усі були одно”.
У Львівській архиєпархії УГКЦ впродовж року було проведено низку духовно-культурних заходів. Зокрема організовано мистецьку програму: “Апостол єдності” у виконанні капели “Трембіта”. Сестри Йосафатки їздили з місіями з мощами св. Йосафата. Отці Василіяни проводили певну місію вшанування мощей, реколекції.
11 і 12 листопада 2023 року, з нагоди завершення Ювілейного року 400-річчя мученицької смерті святого Йосафата Кунцевича, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолить урочисті Богослужіння в базиліці Святого Петра.
Іван Кунчич (1584–1623) народився в збіднілій шляхетній родині у Володимирі. Виховання отримав православне, навчався в парафіяльній школі.
Підлітком мешкав у Вільні, де працював у купця, здобуваючи досвід у галузі торгівлі, а паралельно ходив на студії до єзуїтів і зміцнювався в покликанні до чернечого життя. 1604 року, невдовзі після підписання Берестейської унії (1596), вступив до уніатського василіанського монастиря, узявши ім’я Йосафат. Навчався теології, 1609 року отримав свячення, а 1613 став настоятелем. Разом із митрополитом Йосипом Рутським розбудував свій монастир, а в 1614–1615 роках допомагав владиці впроваджувати унію в Києві.
Палкі промови й беззаперечна богословська аргументація викликали гостру реакцію православних ченців і священиків, а це призводило до конфліктів із парафіянами. Під час однієї з сутичок Йосафата побили; невдовзі він змінив прізвище на Кунцевич, яке більше підкреслювало його шляхетне походження.
1618 року був висвячений на єпископа та призначений помічником архиєпископа Полоцького; того самого року архиєпископ помер, і Йосафатові довелося посісти його місце. Активно впроваджував унію попри дедалі більше невдоволення кліру, закликав до єдності, боровся зі зловживаннями світської влади щодо монастирів, розвинув благодійну діяльність (навіть кімнату ділив із бездомним), запровадив щоденну Літургію, опрацював катехизм для унійних церков. Багато постував і молився, не полишав чернечого вбрання. Численних вірних схилив до унії, та заробив цим чимало ворогів.
Убитий у Вітебську, канонізований 1867 року.
Зображають святого в єпископському вбранні східного обряду. Атрибути – пальмова гілка, паллій, сокира.
Більше про святого Йосафата можна прочитати тут.