Шанс подарувати радість: у Києві відбулись Різдвяні обіди для бідних

Різдвяний ранок приніс столиці сонце, а разом з тим і початок одразу двох обідів для бідних. Вперше організатори від «Друзів Спільноти cвятого Егідія» влаштували два бенкети, оскільки до них долучаються все більше учасників.

РІСУ завітала на обід, який проводився у їдальні Києво-Могилянської академії, де традиційно збирались бідні, аби відсвяткувати Різдво. Від самого початку приємно здивувала організація заходу – це і чіткі списки волонтерів, розписані обов’язки, ролі кожного помічника. Спершу залу їдальні наповнили близько 60 волонтерів, які чекали на гостей. Нерідко вони приходили не від спільноти, а просто почувши про ініціативу – аби допомогти знедоленим та подарувати свято.

Одна з помічниць – Мирослава, яка була запрошена на обід як гостя, однак вирішила долучитись до підготовки. «Я б хотіла внести свою частку у це свято, а саме зробити щось для тих, кому ніхто інший не допоможе», — підкреслила дівчина.

Інша волонтерка, Олеся, використала шанс долучитись до Різдва під час коротких канікул між навчанням в Норвегії. Дізнавшись про подію з соцмереж, вона записалась у добровольці та стала на цей короткий період офіціанткою. «Якщо я можу допомогти – чому б не зробити це? Ще один випадок, коли можна зробити справжнє свято Різдва для когось», — додала вона. – «Тим паче я вирішила допомогти, оскільки подія проходить в їдальні НаУКМА, а я сама – випускниця академії».

Кожен гість на вході отримував гарячий чай та сідав на своє місце згідно з запрошенням. Цікаво, що за столами сиділи волонтери, які мали підтримувати бесіду та детально знайомитись з бідними. В результаті були складені списки з іменами, віком та колишніми професіями учасників.

Багато хто з відвідувачів одразу ж починав голосно вітати усіх присутніх з Різдвом, обіймаючи знайомих, адже тут всі були мов велика родина, що бачить одне одного щоразу під час благодійних акцій. «Дякуйте своїм батькам, що вони у вас є і за те, що вони вас виростили саме такими. Най світле свято принесе кожному щастя та радість. Дякую за ваші усмішки, які роблять цей день святом для мене», — проголосила одна з перших гостей Марія.

За іншим столом розташувалась група з жінок, які чепурились, поправляючи зачіски та макіяж, щоб виглядати якомога краще на фото. Сестри Ніна (раніше – вихователь у дитсадку), Валентина (вчителька молодших класів) та Надія (інженер-конструктор на заводі «Артем») приходять на обід далеко не вперше, спілкуючись з волонтерами щотижня біля Фролівського монастиря. «Сьогодні ми святкуємо народження нашого Сина Божого Ісуса. Ми завжди зустрічаємось зі студентами, які приносять нам канапки за чаєм, а також часто влаштовують пікніки на природі», — розповіла Ніна.

Поруч з ними скромно сидить Лариса, колишній конструктор вищої категорії, яка довго не погоджується на фото, тому що незадоволена власним виглядом. Однак на свято вона вдяглась урочисто, забравши волосся під святковий обруч та вдягнувши кульчики в тон. Їй про обід розповіла близька подруга Неля, а тому вона вже п’ятий рік долучається до бенкету.

Деякі відвідувачі прибувають до залу на інвалідних візках та милицях. Але коли отець Павло розпочав молебен, більшість з них впевнено встали на ноги, аби повноцінно відбути молитви. Окрім того, перед гостями виступив чоловічий хор колядників, зірвавши оплески.

Серед волонтерів працював представник Римо-Католицької Церкви отець Себастьян. Він не мав наміру читати проповідь, натомість просто допомагав та спілкувався з бідними за одним зі столів. Багато хто звертався до нього з духовними питаннями, просячи поради. Більшість з них приходить щопонеділка до храму, але далеко не всі долучаються до самого служіння. «Авжеж, є ті представники, які щонеділі приходять на службу. Я всім часто кажу, що немає різниці в тому, православні вони чи ні, справа лише у вірі, бо ви ж до Бога приходите. Деякі іноді долучаються до молитви, але всі мають змогу отримати гарячий суп з канапками та чаєм», — розповів священик.

Свято завершувалось роздачею дарунків. Деякі розпаковували теплі речі та інші дрібниці зі сльозами на очах, дякуючи організаторам за шанс отримати сімейне Різдво. Взявши оберемки сувенірів, бідні покидали залу під спів двох юнаків, аби потім знову повернутись до своєї символічної родини, де їм завжди будуть раді.

***

Аналогічний бенкет відбувся у Галереї Соборній біля метро «Либідська». На обіді ж у НаУКМА були присутні до 200 гостей.

Різдвяний обід це святкова традиція Спільноти св. Еґідія, яка розпочалась у 1982 році, коли зібралося всього 47 гостей. А минулого року за великим столом Різдвяного обіду зібралося 150 тисяч гостей в усіх куточках світу. Різдво у великій родині святкують літні люди, бездомні, діти, в’язні у тюрмах разом з десятками тисяч «нормальних» друзів: студентами, підлітками, дорослими і старими та, навіть, з мерами і єпископами. В День Різдва, починаючи з 7 січня 1999 року, Друзі Спільноти святого Егідія у Києві накривають святковий стіл для бідних людей міста: людей без дому, літніх, дітей, бідних родин.

Побувала і описала Тетяна МУХОМОРОВА