КИЇВ – РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Першоієрарха Української Автокефальної Православної Церкви слуги Господнього Блаженнішого Митрополита Константина до улюблених братів у єпископстві, побожного і христолюбивого священства, дияконства, братів і сестер у чернецтві й усіх духовних дітей Святої Української Автокефальної Православної Церкви в Україні, Мир і благодать Вам від Господа нашого Ісуса Христа
Улюблені у Христі! Христос народжується! Невичерпною темою для поетів, письменників, іконописців, художників, богословів є чудо Вифлеємської ночі. Воно також є джерелом натхнення для всіх тих, які прямують до звершення, до спасіння. Для кожного віруючого свято Різдва Христового приносить свою окрему добру новину. Для грішників, до якої категорії ми всі належимо, Різдво Ісуса Христа є спасінням, джерелом всякого зцілення душевного і тілесного; для убогих, а їх багато сьогодні в Україні, Різдво Ісуса Христа – це духовне багатство, що перевищує всяке інше багатство, бо наші убогі ототожнюють себе з Богом Предвічним, Який так всіх нас полюбив, що понизив Себе, щоб піднести нас. Незбагненним для людського слабого розуму є таїнство втілення Сина Божого. Це таїнство любови Небесного Отця, таїнство, яке підкреслює святість, гідність і вартість кожної людини, бо людина є більша тих природних елементів, з яких складається тіло. Людина – це печать Отцевого створення, відображення його любови і милосердя. Син Божий народився, щоб землю з небом в одно злучити, щоб піднести нашу природу до самих небесних висот. Різдво Ісуса Христа для справжніх віруючих пригадує, що Своїм втіленням Бог ототожнив Себе з нами, зі всіма радощами і труднощами нашого земного життя; розуміє наше горе, наше страждання і освячує всі прояви нашого особистого, родинного, парафіяльного, церкового і національного життя. Це нове століття - 21-е, що розпочалося війною проти терористів, ставить перед Україною та її Святою Українською Православною Церквою чимало закликів. Народження Сина Божого запевняє нас, що, незважаючи на заклики часу, незважаючи на те, як обставини будуть випробовувати нашу віру, нашу вірність Христові і саму Україну, ми будемо наслідувати приклад вірности, справедливости і мужности наших пращурів, які, зустріли і перемогли труднощі свого часу. Завдяки їм Україна сподобилась дару незалежного життя. Завдяки їм свята гілка Христової Церкви - Українська Автокефальна Православна Церква, освячена кров'ю ісповідників віри, серед них бл. п. Архипастир Христового стада Митрополит Василь, перемагає всі спроби відвернути її від дороги, яка веде до духовного Вифлеєму, що ним є кожний парафіяльний храм, де Євангеліє проповідується і всі прояви життя освячуються. Моєю різдвяною молитвою, моїм усердним проханням є те, щоб мені недостойному, Вам, моїм улюбленим братам – єпископам і священикам, дияконам і ченцям, і всім вірним у службі Церкві і народу, завжди вистачало нашого передхрещенного відрікання сатани, його служби і гордості. Нехай цьогорічне святкування Різдва Ісуса Христа ще більш надихає нас на відновлення тієї присяги, висловленої при хрещенні, щоб присутність Христа Ісуса відчувалась у нас і через нас, бо Він живе і діє через нас і закликає нас до святості. Роздумуючи про це свято свят, про цю вирішальну і преображаючу подію в житті України і всього людства, молюсь, щоб благодать і істина, які приходять до нас через Христа Спаса, рясніли в вашому житті. Нехай Той, Хто є Милосердним і Милостивим Чоловіколюбцем, обдарує вас мудрістю відложити своє “я”, щоб Христос став видимим всім у Церкві та в народі. Обнімаю Вас тією любов’ю, яку відчули пастухи і всі, які знайшли своє сповнення у Того, Хто явився у вертепі, і, прохаючи Ваших молитов, благаю його поблагословити всіх Вас неодійманим Своїм благословенням. Славмо Його чесним і справедливим життям!
Константин Митрополит Ласкою Божою, Митрополит Української Автокефальної Православної Церкви. Різдво Христове 25 грудня 2001/ 7 січня 2002