Синоду УГКЦ представлено основні ділянки соціального служіння цієї Церкви

Соціальне служіння – не лише практична діяльність, яка здійснюється. Воно має вплив і на літургіку, катехизацію, розвиток екуменізму тощо. Соціальне служіння пронизує різні сфери життя Церкви і є невід’ємною частиною її природи.

Сказав о. Андрій Нагірняк, керівник Відділу соціальних питань УГКЦ, під час Синоду Єпископів УГКЦ. Отець Андрій на Синоді виголосив доповідь «Соціальне служіння УГКЦ: сучасний стан – проблеми і перспективи».

Священик разом з експертами представив основні ділянки соціального служіння, які здійснюються в Церкві: служіння дітям, сиротам, сім’ям, людям похилого віку, ув'язненим, постраждалим від війни і т. п. «Ми представили наші структури, які здійснюють соціальну діяльність, як на загальноцерковному рівні, так і на рівні монаших чинів та згромаджень, єпархій, через БФ «Карітас», мирянські організації», – розповів він.

«Ми прозвітували про роботу робочої групи для втілення програми «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом», яка зустрічалася з тими, хто працює у сфері соціального служіння, аби дізнатися про їхні думки на наявні проблеми та виклики», – сказав о. Андрій.

На Синоді представили результати дослідження соціального служіння в парафіях УГКЦ. «За цими даними, поки стан соціального служіння УГКЦ не є достатнім. Лише три відсотки парафій здійснюють служіння неповносправним, тільки чотири – годують потребуючих. Найуспішнішою є допомога хворим – 30 відсотків парафій, збір одягу і харчів – 47 відсотків парафій», – констатував керівник Відділу соціальних питань УГКЦ.

За словами о. Андрія, такі дані показують нам виклики, які стоять перед Церквою. «А це питання просвіти, бо про соціальне служіння мало відомо. Нам необхідно поширити спектр соціального служіння і його якості, а також запровадити його інституційний розвиток», – підсумував о. Андрій Нагірняк. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.