На Синоді єпископів УГКЦ, що проходив у Перемишлі від 7 до 15 липня, владика Євген Попович, голова Канонічного відділу УГКЦ, представив напрацювання у канонічній царині, зокрема другу частину титулів Кодексу канонів УГКЦ.
У коментарі Департаменту інформації УГКЦ архиєрей пояснив, що Церкві свого права, яка працює над тим, щоб мати Патріархат, важливо мати свій Кодекс канонів, який буде доповненням до загального Кодексу канонів Східних Церков, що Апостольська Столиця подала для всіх греко-католиків.
«Минулого року на Синоді Єпископів, який через пандемію проходив онлайн, ми представили першу частину цього Кодексу. А вже цього року ми представили єпископам для розгляду чергові напрацювання – другу частину, яка розкриває теми єрархічної структури Церкви. Зокрема, це титули про єпископів, єпархії, екзархати. Важливим є титул про духовенство, сотрудників та капеланів. Більшість титулів була прийнята владиками у першому читанні», – розповів владика Євген Попович.
Голова Канонічного відділу УГКЦ поділився, що роботу над збіркою законів Церкви планують завершити роботу протягом найближчих двох років. Загалом Кодекс канонів УГКЦ складатиметься з 26-ти титулів.
У канонічному блоці на Синоді було також представлено правильник єпископа-помічника. Його представив о. Андрій Танасійчук.
«Правильник про єпископа-помічника в Українській Греко-Католицькій Церкві не творить нових приписів церковного права, а врегульовує та систематизує вже діючі практики співпраці єпархіального єпископа та єпископа-помічника», – мовив о. Андрій.
Розповідаючи про конкретні норми, він зазначив: «Серед розглянутих норм було, до прикладу, те, що єпископ-помічник повинен бути іменований протосинкелом, у його Декреті повинні бути прописані його права і обов’язки. Якщо ж є більше єпископів-помічників, то один із них є протосинкелом, а інший – синкелом. Правильник рекомендує, щоб єпископові-помічникові не доручати судочинства у єпархії, в якій він сповнює єпископське служіння».
Окрім того, додав отець Андрій, правильником розглядаються призначення, іменування, права і обов’язки, матеріальне утримання єпископа, його зречення з уряду та інші практичні речі, які насамперед повинні допомогти єпархіальному єпископові разом із єпископом-помічником правильно та ефективно виконувати своє служіння для добра усієї Церкви.