13-15 жовтня відбудеться Всенародна Проща до собору Святої Софії в Риміз нагоди благословення відновленогособору та 120-річчя з дня народження Патріарха Йосифа (Сліпого), яку очолить Патріарх Святослав Шевчук. Кореспондент РІСУ побувала в Святій Софії та Українському Католицькому Університеті в Римі, щоб дізнатися як проходять реставраційні роботи.
Собор Святої Софії в Римі досить легко впізнати. Рухаючись на захід по Via Boсcea, око, яке вже звикло до римських пейзажів та архітектури, зненацька вихоплює щось рідне і знайоме – позолочені куполи, візантійська архітектура, а найважливіше –дуже чітке внутрішнє відчуття «вдома». І Тарас Шевченко у образі римського патриція видається своїм і рідним, а пальми та мандарини не виглядають дивно, а навпаки органічно вписуються у образ свого «українського» Риму.
Після кубинської кризи, яку Папа Іван ХХІІІ допоміг врегулювати, Хрущов почувався зобов’язаним Римському Архиєреєві, і на прохання останнього із заслання був визволений Патріарх Йосиф Сліпий, який провів у неволі 18 років. Він приїхав до Риму взимку і відразу ж почав старання та збір коштів на побудову українського собору в Римі. Крім того, вже наприкінці 1963 року, 8 грудня, Патріарх Йосиф задекларував створення Українського Католицького Університету.
«З нього сміялися, бо вважали, що його мрії нереальні, але він продовжував будувати. Це для мене приклад, як можна свідчити, надіятися проти надії, і, коли немає не те, що умов, а навіть передумов, можливо щось творити. Наприклад, він нам казав, що ми є семінаристами Львівської Архиєпархії , Радянський Союз не буде вічним, і ми повинні готуватися до повернення. Ми були надто молоді, щоб не вірити», - згадує ректор Українського католицького університету, учень Патріарха Сліпого, о. д-р Борис Ґудзяк.
І зрештою нереальна для багатьох ідея, стараннями і пожертвами сотень тисяч людей і через наснагу Патріарха почала здійснюватися. Італійський архітектор Лючіо ді Стефано розробив план будівництва храму на основі планів первісної будівлі Київської Софії. У червні 1967 року було розпочато будову, а 27-28 вересня 1969 року Патріарх Йосиф та сімнадцять владик УГКЦ в присутності Папи Павла VІ, довершили посвячення собору Святої Софії.
Цікаво, що Патріарх Йосиф особисто склав план декоративного наповнення храму, а до його детальнішої розробки залучив відомого українського художника Святослава Гординського. Мозаїкою займалася школа Монтічеллі, з мармуром працював Уґо Мацей (йому належить чудова скульптура «Три ангели», яка стоїть на подвір’ї собору). Іконостас собору Святої Софії, який вже став прикладом для багатьох українських церков, є твором одного з найкращих іконописців ХХ століття – о. Ювеналія Мокрицького, Студита.
Цей собор в часи підпілля Української Греко-Католицької Церкви мав титул прокатедри св. Юрія у Львові, а зараз зберігає титул кардинальської базиліки Риму.
З вересня минулого року у соборі Святої Софії ведуться реставраційні роботи, які проводить одна з провідних італійських реставраційних фірм, що реставрувала Колізей, Пантеон і імператорський палац в Казерті. «Міська влада Риму замовляла їм реставраційні роботи римських пам’яток кілька разів, а така довіра для нас є свідченням професіоналізму. Зараз вони також проводять роботи в Ватикані», - - зазначає д-р Зеновій Свереда, помічник керівника будівельного комітету, випускник УКУ, який зараз викладає соціальну економіку в Григоріанському університеті.
Одне з найважливіших завдань – це реставрація цінної мозаїки, яка вкриває стіни храму. Вона викладена на цементі, а з часом цемент і залізо окислюються, і сіль виходить на поверхню. «Реставратори очищають і закріплюють мозаїку та в деяких місцях перекладають її знову, адже деякі відвідувачі, бажаючи запам’ятати це відпустове місце, брали з собою шматочок мозаїки» - жартує пан Зеновій, проводячи коротку екскурсію по Собору та території УКУ.
У соборі також міняють систему опалення і електромереж, заново золотять куполи, змінюють функціональність підвальних приміщень. У підвалі собору буде облаштований парафіяльний зал, де парафіяни зможуть зустрічатися після Літургії, влаштовувати свята та урочистості. «У часи Патріарха Йосифа у Римі було дуже мало українців - лише студенти папських університетів, кілька священиків і сестер монахинь. Зараз тут більше 140 тисяч українців, є потреба ширшої діяльності при соборі, він має відповідати потребам людей. Адже Свята Софія – найбільший український духовний центр в Європі», – зазначив о. Іван Дацько, Голова Релігійного Товариства “Свята Софія” для українців католиків в Римі.
За собором також збудують будинок для пароха, відкриється магазин духовної літератури, зміниться навколишній ландшафт. Також реставруватимуть крипту. Попередній кошторис ремонту, за словами о. Івана Дацька, Голови Товариства Святої Софії, у власності якої перебуває собор та УКУ в Римі, складає півтора мільйона євро. Пожертви, як і колись на побудову собору, збирають по всьому світі.
Товариство Святої Софії було засновано Патріархом Йосифом Сліпим у 1970 році на підставі державних і церковних законів, є юридично визнаним як Італійською державою так і Римським Вікаріатом. Вономаєкількафілій по світі, а в Риміназивається «РелігійнеТовариство для УкраїнцівКатоликів «Свята Софія»
У крипті собору Святої Софії в Римі спочивають Галицький Митрополит Йосиф (Сембратович), Архиєпископ Іван (Бучко), Владики Стефан (Чміль) та Іван (Хома), засновник кооперативного руху в Україні Юліан Павликовський, княгиня Тереса Сангушко-Сапіга, архимандриня сестер василіанок Клавдія Федаш і студент УКУ Григорій Смерека. У храмі спочивали тлінні останки Патріарха Йосифа, аж доки було виконане його заповітне повеління про перенесення його тіла до крипти собору Святого Юра у Львові і поховання біля гробу Митрополита Андрея (Шептицького).
Львів-Рим