Сьогодні мусульмани відзначають найбільше свято ісламу — Курбан-байрам

Свято Курбан-байрам — символ об’єднання віруючих незалежно від національності та соціального становища. Як повідомили РІСУ в Духовному управлінні мусульман України, у день свята у Києві о 8:00 мусульмани зберуться в мечеті «Ар-Рахма» на святкову проповідь, Намаз та святковий обід. Свято триватиме 4 дні, протягом яких святкові заходи будуть проходити по всій території України.

Також особливо урочиста молитва, участь у якій, як стверджує прес-служба «Альраїду», візьме чимало мусульман міста Києва, а також дипломати іноземних держав відбудеться у стінах мечеті Ісламського громадського культурного центру. Подібні заходи відбудуться в мечетях усіх міст і населених пунктів України, де є мусульманські громади.

Ісламське свято — Ід аль адха (Курбан-байрам) – свято жертвопринесення, що починається вранці 10 зуль-хіджа за мусульманським місячним календарем і триває чотири дні. Ід аль адха — кульмінація хаджу (прощі в Мекку): прочани виконують обряд жертвопринесення в долині Міна на згадку про жертвопринесення Ібрагіма (бібл. Авраама). Згадка про цю подію є в Біблії і в Корані.

Здійснювати жертвопринесення наказано не тільки прочанам, а й кожному мусульманину, що мають на це кошти. Жертовними тваринами вважаються корови, вівці й кози. Обряд виконується після святкової молитви, або у наступні два дні свята.

Всевишній наказує вірним: «Для кожної громади визначили Ми обряди жертвопринесення, і веліли поминати при цьому ім’я Боже над дарованими їм тваринами. Отже, бог ваш — Бог єдиний. Тож будьте покірні Йому!» (Коран, 22:34).

М’ясо жертовних тварин традиційно ділять на 3 частини: одну залишають собі, другу роздають як милостиню мусульманам, третю дарують родичам і сусідам, у тому числі й немусульманам. Гарна традиція — приготування з третьої частини курбану святкового частування — плову, шашлика, мантів — для сусідів, друзів, родичів і всіх, хто прийде в гості у святкові дні.

Сенс обряду жертвопринесення передусім духовний. Кожен мусульманин на чесно зароблені гроші повинен принести жертву й поділитися з бідними й незаможними, пригостити святкової їжею своїх гостей. Це — акт щедрості й пожертвування з надією на Боже прощення.