День перед Різдвом, 24 грудня, є часом строгого посту, молитви, подібно як у Страсну П'ятницю. За українською традицією, він завершується святковою вечерею з 12 страв та іншими звичаями.
Святвечір розпочинається після появи в небі першої зірки, тобто, відповідно до літургійної традиції, це вже початок наступної доби — дня Різдва Христового. Тому якщо за українським звичаєм на Святвечір готуються пісні страви, то в інших народів склалася традиція вже не дотримуватися цього вечора посту.
Загалом традиції святкування Надвечір’я Різдва носять більш-менш однаковий характер по всій Україні, а відмінності можуть мати історичне походження або місцевий характер, зокрема, пов'язаний з господарчими особливостями. Скажімо, навіть у сусідніх частинах Галичини є відмінності щодо страв на Святвечір або назв елементів святкового прикрашання дому. Наприклад, на Надсянні не готували пісний борщ, а рідку гарячу страву з капусти з грибами та кашею, а перев'язаний сніп з колосками називали "дідом", натомість витолочену солому без зерна називали "дідухом", тобто "дідом", що "спустив дух" (втратив зерно).
Єднає всі регіони України кутя, яка є обов'язковим атрибутом Святвечора. Але і її по-різному готували, враховуючи місцеві особливості щодо зерна чи інших її елементів.
Після вечері сім'я колядує, традиційно першою є коляда-гімн "Бог Предвічний". Колись, якщо були малі діти, то вони могли влаштовувати забави, а доросліші діти мали обов'язок відвідати з колядою і почастунками старших або бідніших родичів. Добрим знаком вважалося гостити на вечері подорожуючого.
Кульмінацією вечора є святкові Богослужіння. Перш за все це Царські Часи. У спеціальних для кожного Часу псалмах, гімнах і біблійних читаннях проголошується радість і сила Христового пришестя. На кожному з цих Часів співалися стихири, які пов’язані між собою основною ідеєю — представити драму Різдва Христового, Його Воплочення, Його приниження задля нашого обоження.
Вечірня, яка зазвичай слідує за Часами, починає безпосереднє святкування Різдва. Тон свята задається стихирами на «Господи воззвах». "Вони є справжнім вибухом радості від дару Христового втілення, яке здійснилося нині", — зауважує д-р літургійного богослов'я о. Василь Рудейко.
Одразу після Вечірні починається Літургія св. Василія Великого. Основним різдвяним текстом на ній є святковий тропар: "Різдво Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуміння. В ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися поклонятися Тобі — Сонцю правди і пізнавати Тебе - Схід з висоти, Господи, слава Тобі!"
Нині, враховуючи воєнні умови і комендантську годину, такі вечірньо-нічні Богослужіння у парафіях переносяться на ранок 25 грудня.
Про історію святкування Надвечір’я, про страви, приготовлені на Вечерю, про традиції проведення Святвечора читайте у матеріалі Юлії Коцан «Традиції надвечір’я Христового Різдва».
А також про страви Святвечора: