У християн західної традиції сьогодні початок Великого посту — Попільна середа. У християн східної традиції, які дотримуються Григоріанського календаря в обчисленні Пасхалії, Великий піст почався два дні тому.
Західна Церква має 6-тижневий Великий піст, оскільки суботи також вважає пісними днями. Щоб піст мав сорок днів, то до 36 днів основного посту Західна Церква у VII ст. додала ще чотири дні на початку посту, тому й починається піст у т. зв. Попільну середу. Цього року вона випадає на 14 лютого. В Україні, як й у всьому світі, цього дня піст починається у римо-католиків та лютеран і триватиме до Страсного тижня.
За традицією, що склалася ще в Латинській Церкві у VІІІ столітті, цей день одержав назву Попільна середа через обряд посипання голови попелом на знак покаяння. Ця традиція має своє походження ще зі Старого Завіту. Попіл одержують, спалюючи пальмові галузки, що залишилися з торішнього свята Входу Господнього в Єрусалим. Потім його освячують, і священик посипає ним у формі хреста голови парафіян. Під час цього обряду священнослужитель говорить: «Покайтеся і віруйте в Євангеліє» або «Пам’ятай, що ти порох, і в порох повернешся».
В Євангелії, яка читається у Попільну середу, Ісус наказує: "Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні" (Мт. 6,16-18).
Цей час призначений для глибшої задуми людини над своєю долею, сенсом свого життям, над своїм стосунком до Бога і до ближніх. В Ізраїлі піст мав перед усім характер покаяння. Людину, щодо якої ми провинились, можна перепросити, простягнути руку, зрівняти борг. Піст також був аскетичною практикою: обмежити себе в їжі та питті, стримувати своє тіло і свої чуття (уникання інтимних стосунків було також складовою частиною посту).
Як зауважує бібліст о. Володимир Кусьнєж, «Господь Ісус показав нам приклад такого посту, перебуваючи сорок днів на пустелі (пор. Мт. 4,1-11). Знаємо, що для Ісуса Христа не був це піст покаяння: сенс цього посту прихований в словах: "Не самим лише хлібом живе людина, але кожним словом, що виходить з уст Божих"».
Дотримуватися строгого посту Римо-Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п’ятницю та Велику суботу. В інші дні у піст забороняється їсти м’ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване «злагіднення» постів у Римо-Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-65 рр.), адже піст для християни — це насамперед час віднови духу у молитві та вправляння у християнських чеснотах. Також у період Великого посту не влаштовуються весілля та інші гучні урочистості.
12 лютого Великий піст розпочався у тих східних християн, як дотримуються Григоріанського календаря, зокрема, у частини українських греко-католицьких громад у світі. В Україні Пасхалію за Григоріанським календарем вперше цього року запроваджено у Мукачівській греко-католицькій єпархії.
Серед православних цього календаря дотримується Православна Церква Фінляндії. Також у календарі Вірменської Апостольської Церкви Пасха цього року припадає на 31 березня, тому Великий піст у них почався 12 лютого.
Нагадаємо, що цього року різниця між датою Великодня за Григоріанським і Юліанським календарями становить 5 тижнів. Відповідно, за першим вона припадає на 31 березня, а за другим — на 5 травня.
Тому за Юліанським календарем цього року Великий піст починається 18 березня.
Наступного року всі християни світу будуть відзначати Воскресіння Христове разом 20 квітня.