Сьогодні римо-католики відзначають Урочистість святих Петра і Павла
Апостоли Петро і Павло були учнями Ісуса Христа, які після смерті й воскресіння Спасителя проповідували Євангеліє по всьому світу.
Апостол Петро (перше ім’я – Симон) був родом з галілейської Віфсаїди. Разом з братом Андрієм він промишляв риболовлею. За цим заняттям їх зустрів Ісус Христос та покликав із собою, щоб зробити їх “ловцями людей”. Отримавши від Сина Божого ім’я Петро (від єврейського імені Кифа – камінь), Симон став одним з найближчих учнів Ісуса.
Петро також був першим з апостолів, кому Христос явився після свого Воскресіння. До кінця свого життя Петро проповідував вчення Євангелія. Як сказано в Діяннях апостолів, Петро проповідував з такою силою, що за раз навертав до християнства до 5 тисяч осіб, зціляв хворих і воскрешав померлих. Люди виносили хворих на вулицю, щоб їх осінила тінь апостола.
Апостоли Петро і Павло прийняли мученицьку смерть в один день.
Савл, до того як стати апостолом Павлом, був гонителем християн. Одного разу дорогою до Дамаска до Павла звернувся сам Бог. Мандрівник побачив осліплююче яскраве світло і почув: “Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?”. На питання “Хто ти?” Савл почув: “Я Ісус, що Його переслідуєш ти”. Голос звелів осліплому Савлу йти до Дамаска, що той і зробив за допомогою своїх супутників. У Дамаску Савл через три дні хрестився, прозрівши під час занурення у воду. Так Павло став ревним учнем і проповідником Ісуса Христа.
Обидва апостоли прийняли мученицьку смерть в один день близько 67 року в Римі. Петра на його власне прохання було розп’ято вниз головою, оскільки він не вважав себе гідним померти так само, як Спаситель. Павла, як римського громадянина, було “усічено мечем”, тобто обезголовлено. День смерті апостолів було встановлено днем їхньої пам’яті.
Католицька церква вважає святих апостолів Петра і Павла засновниками Церкви, а Папу Римського – намісником Петра (Петро в католицизмі вважається першим Папою Римським).
