Сьогодні Великдень за Григоріанським і Вірменським календарями
Цьогоріч 27 березня припадає Воскресіння Христове за Григоріанським та Вірменським календарями. “Святе Тридення Страстей і Воскресіння Господнього сяє як кульмінація літургійного року. Адже через пасхальну тайну благословенних Страстей Христос відкупив людей і досконало прославив Бога, знищуючи своєю Смертю нашу смерть і своїм Воскресінням повертаючи нам життя”, — йдеться у Римському Служебнику.
Як і минулими роками, телеглядачі України матимуть можливість брати участь у Святій Месі, яку 27 березня транслюватимуть телеканали з Ватикану.
На площі Святого Петра, о 10:15, Святіший Отець служить великодню Святу Месу, після завершення якої опівдні звернеться з посланням «Urbi et Orbi» з лоджії базиліки.
Напередодні, за латинським обрядом триває пасхальне тридення. У Великий Четвер уся спільнота Церкви збирається на урочистій Євхаристії Господньої Вечері. Ця Божа Служба є особливим спомином Тайної Вечері Ісуса з апостолами, де Господь встановив таїнство Священства і Євхаристії.
У Великий Четвер виконується також обряд миття ніг. У євреїв цей жест виконували завжди раби або слуги. Ісус під час Тайної Вечері власноруч омив ноги апостолам, тим самим навчаючи учнів заповіді любові до ближнього. У цей же день виробилася традиція принесення пожертв бідним і злиденним.
Уся Літургія напередосвячених дарів Великої П’ятниці має драматичний характер. Вона починається у тиші, без співу, при оголеному вівтарі. Священик, який у процесії приходить до вівтаря, припадає перед ним обличчям додолу і перебуває у такому положенні декілька хвилин. Це є знаком стану наших перших батьків після первородного гріха та знаком страждання і труда Церкви. У цей день читається частина Євангелія про страсті Христові.
У Велику П’ятницю величають Ісуса Христа, Відкупителя світу. Зовнішнім виразом прославлення Господа є вшанування знаку Спасителя — хреста. Він урочисто вноситься до храму для поклоніння вірними. У пізнішій традиції Церкви з’явився звичай встановлювати у цей день у храмах декорацію “Гробу Господнього“, де переховується або хрест, або Пресвяті Дари.
Велика Субота — це день “Святого і Великого Шабату”. У цей день не правиться Євхаристія. Уся Церква готується до пасхальної ночі. Також у цей день освячується їжа, яку вірні будуть споживати на Великодній сніданок.
Пасха у літургійному році займає найпочесніше місце. У великодню ніч уся Церква збирається на особливе богослужіння — Пасхальну Вігілію. Християни святкують Пасху на кшталт єврейської Пасхи, але у центрі її є вже не подія Виходу Ізраїльського народу з Єгипетської неволі і перехід через Червоне море, а перехід Ісуса Христа зі Смерті до Воскресіння.
Після Пасхальної Вігілії або на світанку Великодня перед ранішньою Божественною Літургією вірні проходять резурекційною процесією довкола храму. Під час ходи вони прославляють Воскресіння піснями, таким чином закликаючи весь світ приєднатись до пасхальної радості Церкви. Сам день Великодня є найрадіснішим у році.
Церква святкує Пасху впродовж п’ятдесяти днів — від пасхальної ночі аж до урочистості Зішестя Святого Духа. Цей час зветься Великоднім періодом або П’ятидесятницею (таку ж назву має свято Зішестя Святого Духа). Починаючи з дня Воскресіння триває Великодня Октава — це також данина старій юдейській традиції, коли найбільші празники року святкувалися впродовж восьми днів.
Дата святкування Пасхи була визначена на Першому Вселенському Соборі в Нікеї (325 року). Відповідно до постанови Собору, усі християни мають святкувати Пасху того самого дня. Таким днем Собор визначив неділю, після першої повені місяця, після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде й єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Вже з IV ст. складалися спеціальні календарі — Пасхалії, куди записувалися дати Пасхи на кілька десятиліть вперед.
У 1582 р. Римська Церква за часів Папи Григорія ХІІІ провела реформу давнього календаря, який вже не відповідав природньому. У зв'язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що у Латинській Церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді — навіть і скоріше від неї. Разом із римо-католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти, частина греко-католиків. Трапляються роки, коли усі християни святкують Великдень разом, як це було 2014 і буде 2017 року. Натомість приблизно раз на 4-5 років різниця у календарі становить 4 або 5 тижнів — так це є цього року, бо за юліанським календарем Великдень у 2016 році припадає на 1 травня.
Детальніше про великодні традиції Латинської Церкв
Вірмени на Пасху — Затик — печуть пасочки, готують крашанки, які освячують і в церкві, а потім змагаються, розбиваючи їх. Пасху у вірменів прийнято святкувати на природі, з різними цікавими забавами, танцями і піснями біля вогнищ. Обов'язковими стравами у цей день є плов, тушкована зелень та риба.
