У керівника духовного центру «Відродження» Володимира Мунтяна зіпсована репутація. Таке трапляється, коли ти віриш у зцілення «родового туберкульозу» молитвами. Чи коли, як стверджують численні розслідування, ошукуєш «паству», наживаючись на її пожертвах. Навіть німецькі ЗМІ називають «13-го апостола» «шарлатаном». А от український «Інтер» намагається допомогти ближньому і ще з вересня всіляко піарить самопроголошеного «пастора», хоча два роки тому теж критикував.
Благодійник і «13-й апостол» Володимир Мунтян вважає свою критику «відголосками комунізму».
У керівника духовного центру «Відродження» Володимира Мунтяна зіпсована репутація. Таке трапляється, коли ти віриш у зцілення «родового туберкульозу» молитвами. Чи коли, як стверджують численні розслідування (ось, ось, ось, ось), ошукуєш «паству», наживаючись на її пожертвах. Навіть німецькі ЗМІ називають «13-го апостола» «шарлатаном». А от український «Інтер» намагається допомогти ближньому і ще з вересня всіляко піарить самопроголошеного «пастора», хоча два роки тому теж критикував.
Що щось не так, глядачеві «Подробностей» має стати зрозуміло одразу, коли ведуча Наталя Бєлишева 15 січня анонсує: «Сегодня мир празднует 89 лет со дня рождения Мартина Лютера Кинга. [...] В США он известен не только как лидер антирасистского движения, но и как протестантский проповедник[...] Среди членов протестантского движения в Америке — политики, известные бизнесмены и даже президенты. Активно оно развивается и в Украине». Чому це «Інтер» піарить якусь церкву, крім російської православної?
Із похвал протестантизму починається також сюжет кореспондентки Оксани Григорьєвої, вона, зокрема, згадує, що місцеві проповіді відвідують «чета Обам, Трампов, Клинтоны» і що «миллионы прихожан протестантских церквей и в Европе. Самая известная европейская христианка — канцлер Германии Ангела Меркель».
Після цього в матеріалі і з’являється Володимир Мунтян, адже, як заявляє кореспондентка: «Протестантство давно стало важной частью не только американской, но и европейской культуры, утверждает лидер украинской протестантской церкви "Возрождение" Владимир Мунтян».
Власне, так, із «християнського духовного центру» (як зазначено на сайті організації) «Відродження» раптом стало протестантською церквою, зарахувавши себе таким чином до престижного клубу «Меркель, Обам та Клінтонів». От тільки «протестантизм» — це напрям, а не конкретна церква й, по суті, названі «Інтером» діячі належать до різних спільнот: Біл Клінтон — баптист, Ангела Меркель — лютеранка, Трамп — пресвітеріанин, а Барак Обама так офіційно й не заявив, до якої саме протестантської церкви належить (тим часом 29% американців у 2015 році вважали його мусульманином:) Загалом, до вірувань Володимира Мунтяна ніхто з них стосунку не має. Як і, можливо, сам «пастор» до протестантизму.
Міністерство культури (тут зручніша форма) згадує Духовний центр «Відродження» в переліку «харизматів», однієї з глобальних течій протестантизму. Цей рух складається з різних релігійних груп, але всі вони дотримуються 66 канонічних книг Біблії. Як, власне, і всі протестанти взагалі. А от Володимир Мунтян розповідає своїй пастві про четвертий вимір (є навіть окремий розділ на сайті центру), що в Біблії, як не складно здогадатися, не згадується. Також чотири роки тому від Мунтяна «відхрестилося» Об’єднання незалежних харизматичних християнських церков України. І п’ятидесятники. І Міжцерковна рада. І керівники Євангельських церков.
Тим не менше, в сюжеті «Інтера» лідер «Відродження» хвалить протестантизм: «Самые развитые страны — это страны, которые построены, прежде всего, построены на протестантизме. Это Америка. Это Германия. Это вся Европа, Англия. То есть, можно перечислять. И смотрите, что все эти страны, они экономически очень продвинуты».
Після таких слів хочеться зазначити три речі: по-перше, як і Україна, жодна з цих країн не «побудована» на релігії — світська та «духовна» влада в них розділені (у США першою ж поправкою до Конституції). По-друге, у 2015 році у ЄС було 45% католиків і тільки 11% протестантів. По-третє, за рівнем зростання ВВП у 2016 році лідирували (у рейтинговому порядку): ісламський Ірак, ісламський Бангладеш, індуїстська Індія, православна Ефіопія, ісламський Узбекистан, індуїстський Непал, ісламський Кот-Д’івуар і тільки потім протестантська Ісландія. То, можливо, Україні краще прийняти іслам чи індуїзм?
Тим часом, далі в сюжеті кореспондентка заявляє, що «Відродження» — одна з найвідоміших українських протестантських церков, благодійний фонд якої працює вже 15 років (Центр у 2017-му святкував шестиріччя), але, незважаючи на це, її «не раз критикували». Мунтян має пояснення: «Критикуют конкретно нашу церковь. Выпускают какие-то передачи. Во-первых, это еще, как говорится, отголоски недалекого коммунизма, атеизма и материализма». Цікаво, чому, якщо причина в історичній релігійній нетерпимості, то, як визнає сам Мунтян, дістається лише його «церкві»? І чому атеїзм «недалекий», якщо найбільш атеїстичні країни світу (2012 рік) — це Чехія, Франція, Нідерланди, Швеція та Латвія, загалом, «экономически очень продвинутые» країни Європи?
Після цього «пастор» заявляє, що «если бы было больше таких церквей, если бы было больше таких людей, больше таких благотворительных фондов, наша страна сейчас бы не переживала такой кризис». Цікаво, звісно, як більша кількість «таких» церков повпливала би на державне адміністрування чи міжнародну політику. Але посил цього речення, тим не менше, цілком зрозумілий: «13-й апостол» апелює до зневіри людей у владі й протиставляє їй себе в образі простого хорошого благодійника. Який чомусь уже п’ятий місяць піариться на «Інтері».
Завершується сюжет черговою згадкою про діяльність фонду Мунтяна: продуктові набори, ліки, допомога нужденним. Також кореспондентка розповідає про цікаве зізнання: «Владимир Мунтян не скрывает - фонд занимается бизнесом так же, как это принято делать на Западе. А деньги идут на благотворительность». Що ж, «на Заході» фонди звітують про «бізнеси» та публічно оприлюднюють прибутки й витрати. А от «Відродження» на своєму сайті про жодну економічну діяльність не згадує й точних чисел не оприлюднює. За можливість допомагати людям тут дякують лише «партнерам»: «Огромное спасибо Вам, дорогие партнёры! Именно ваши финансы служат на благо украинцев!» Очевидно, мається на увазі програма партнерства з Богом (без жартів, у «Відродження» є контракт із Богом) на сайті духовного центру. Тож, по суті, це кошти прихожан.
І, зокрема, в цьому криється проблема. «Інтер» не вперше випускає матеріали зі спростуванням закидів на адресу Мунтяна, тож, очевидно, відбілює його перед глядачами, збільшуючи таким чином ймовірність їхнього «партнерства з Богом». При цьому стратегія телеканалу, очевидно, розрахована на вразливі верстви населення: журналісти й «пастор» роблять акценти на соціальній допомозі, а їхні аргументи будуються навколо примітивних маніпуляцій та брехні про «прогресивність» дій «Відродження». При цьому — зауважте — жодного конкретного звинувачення на адресу Центру й, природно, жодного конкретного спростування в сюжеті немає. Глядачі мають буквально повірити в «пастора» та його заяви про упереджених «журналістів-комуністів».
Для чого це Мунтяну та «Інтеру», лишимо вирішувати вам. Можливо, «священник» натякає своїм прихожанам, за кого би проголосував Святий Дух? У будь-якому разі, за такого градусу й інтенсивності відвертих маніпуляцій, нічого хорошого за лаштунками подібних сюжетів очікувати не варто. Як і швидкого магічного зцілення від них.
Детальніше про це й те, як «1+1» засуджував постраждалих після пожежі, а «Україна» й «Інтер» змагалися в молочному піарі Олега Ляшка, читайте в публікації «"Інтер" порівняв Володимира Мунтяна з Мартіном Лютером Кінгом. Моніторинг теленовин за 15–21 січня 2018 року».