2 квітня 2017 р. митрополит Російської православної старообрядницької церкви (РПСЦ) Корнилій (Титов) освятив у Сімферополі церкву на честь Введення до храму Пресвятої Богородиці.
2 квітня 2017 р. митрополит Російської православної старообрядницької церкви (РПСЦ) Корнилій (Титов) освятив у Сімферополі церкву на честь Введення до храму Пресвятої Богородиці. Урочистість відвідали кілька десятків гостей з «різних куточків Росії», куди у пресрелізі було зараховано й Крим. Також віряни прибували автівками з українськими номерними знаками Донецької області.
Храм виник ще у 1872 р. на основі приватної будівлі, яку було пожертвувано Російській православній церкві. Століття тому його реквізували більшовики. У роки незалежності України будівля належала республіканському відділенню Українського товариства сліпих: після анексії Криму, вже у складі аналогічної російської організації, воно продало приміщення приватній особі й натомість отримало нове, також у центрі Сімферополя. На початку квітня 2017 р. російські ЗМІ вирішили потрактувати цю оборудку як «викуп храму в України».
28 червня 2015 р. у приміщенні після його ремонту відбулося перше богослужіння, а за півтора тижня – мале освячення. Купівля і реставрація будівлі здійснювалася зусиллями власників примарної фірми «Російська чорноморська компанія "Кримські морепродукти"» – вірянина, мецената і члена комісії з благодійності РПСЦ Роберта (Романа) Стаблбайна та брата його дружини, нащадка відомої старообрядницької родини Діонісія Севастьянова. Стаблбайн, громадянин США родом з Бостона, випускник Williams College за фахом Soviet Studies, з кінця 1980х рр. постійно мешкає у Росії, став співзасновником IT-компаній «Яндекс» і «Comptek». Був одружений двічі, має шістьох дітей. У 1996-2000 рр. перебував в Україні, працюючи генеральним менеджером Kodak-Україна; за цей час вивчив українську мову. У 2003 р. заснував російсько-американську компанію InfiNet Wireless, яка виробляє інтернет-обладнання. Після анексії Криму Росією спонсорував відновлення храмів РПСЦ не лише у Сімферополі, а й у селі Курортному.
Вперше голова РПСЦ митрополит Корнилій прибув до Криму, вже окупованого, в середині вересня 2014 року. З «заступником голови ради міністрів» Ларисою Опанасюк і «головою управління міністерства культури у справах релігій» Олександром Селевком він обговорив можливості розвитку релігійних громад у Криму за сприяння місцевої «влади» та надання земельних ділянок під будівництво храмів на півострові.
Наступного місяця на соборі РПСЦ розглядалося питання зміни єпархіальної належності кримських парафій, що входили до Київської і Всієї України єпархії. Зазначалося, що після «кримської весни» будьякі контакти кримських вірян з українським архієпископом Саватієм фактично унеможливилися, проте йому дорікали, що він «і раніше зовсім не приділяв уваги парафіям Криму». Під час собору архієпископ, який майже єдиний презентував українську єпархію РПСЦ, просив утриматись від зміни юрисдикції кримських парафій, побоюючись, що підлеглу йому структуру після цього «почнуть переслідувати українські націоналісти». На додачу самі російські священики прямим текстом вказували, що цей вчинок не лише завдасть неприємностей українським вірянам, а й стане актом визнання Криму «російським» та підтримки агресії РФ проти України. За зміну єпархіального статусу півострова проголосувало 18 делегатів собору (рішення аргументувалося не лише «російською перемогою в Криму», а й значною фінансовою та адміністративною допомогою від російської держави), проти – 78. Тоді митрополит Корнилій дав зрозуміти, що російська влада очікує на інший результат голосування, і заявив: нема чого, мовляв, озиратись на Україну, бо «теперішній київський режим жодним чином не може вважатися легітимним, оскільки його представники прийшли до влади шляхом державного перевороту». Втім, 102 делегати собору тут таки проголосували за те, щоб зняти взагалі це питання з порядку денного.
Рішенням наступного собору РПСЦ, що відбувся за рік, кримські громади були переведені під юрисдикцію Московської митрополії. Архієпископ Саватій, який був духівником митрополита Корнилія, цей собор відвідати не зміг через тяжку хворобу. Влітку 2016 р. його не стало.
Ще раніше, у травні 2014 р., інша старообрядницька релігійна структура – «Русская древлеправославная церковь» – «у зв’язку зі зміною територіального устрою України та Росії»виокремила свої кримські парафії з української єпархії у «Таврійське благочиння», яке стало частиною Азово-Чорноморської (колишньої Північнокавказької) єпархії.
Парафіями РПСЦ у Криму наразі опікується о. Роман Маслов – спадковий священик з Вінниці, який, вочевидь, зберігає громадянство України, оскільки вільно відвідує її материкову територію. У березні 2013 р. вінницька релігійна громада висловила йому недовіру, виставивши його за двері храму: причиною стали нібито завищені вимоги священика до вірян у дотриманні обрядової традиції та зарозуміле ставлення до них, а також його конфлікти з членами власної родини.
Увага до старообрядців у Росії посилилася у середині березня 2017 р. після зустрічі президента РФ Володимира Путіна з митрополитом Корнилієм. Останній цю подію назвав історичною: мовляв, глава держави вперше за 350 років офіційно приймає голову старообрядницької церкви. Тоді ж виникли припущення, що наслідком активного діалогу влади зі старообрядцями може стати зайняття ними певної ніші в суспільно-політичному житті за умови лояльності та дотримання консервативного курсу.
3 квітня 2017 р. митрополит Корнилій у Гурзуфі освятив будівництво храму на честь апостолів Петра й Павла та духовно-паломницького центру неподалік Ведмідь-гори: кошти на їхню розбудову надали вже згадувані благодійники Стаблбайн і Севастьянов. Наступного дня церковний діяч зустрівся з «головою» Криму Сергієм Аксьоновим, який пообіцяв підтримку кримським старообрядцям. Цей акт остаточно дає підстави стверджувати, що амбітні плани РПСЦ зі збільшення присутності в Криму сприятимуть не стільки примноженню і збереженню віри, скільки позиціонуванню півострова як духовного осередку «русского мира» у кремлівському фарватері.