Сучасні ікони з лемківського пленеру поєднали слов’янські народи

5 листопада 2011 року у львівському Національному музеї ім. Андрея Шептицького відбулося урочисте відкриття виставки ікон «Божі посланці Старого Завіту». Усі представлені на виставці ікони були написані під час ІІІ Міжнародного пленеру іконописців, який відбувся 12-25 вересня у селі Новиця (Малопольське воєводство, Польща).

Згаданий пленер відбувся цього року вже втретє. Вибір лемківського села Новиця, в якому ще досі збереглися греко-католицькі храми, не був випадковим. Як розповів один з організаторів, куратор проекту з українського боку, завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв (ЛНАМ) професор Роман Василик, це невеличке село є малою Батьківщиною українського поета Богдана-Ігоря Антонича, а його батько був парохом у новицькій каплиці. У цьому місці, де ще можна зустріти дерев’яні лемківські хати, а церкви прикрашені старовинними українськими іконами, створюється особливе середовище, яке надихає, спонукує до молитви і заглиблення в творчу роботу.

За словами Р.Василика, примітно, що в сучасній традиційно римо-католицькій Польщі ікона, характерна для східного християнства, набуває все більшої популярності. Одним із осередків, який об’єднує шанувальників ікони, є Товариство любителів Новиці, яке і приймає учасників пленеру кожного року. Крім згаданого товариства, співорганізаторами з польського боку виступили Братство греко-католицької молоді «Сарепта» і майстерня «Дорога ікони», а з українського — кафедра сакрального мистецтва ЛНАМ.  

Виступаючи на відкритті виставки, професор Василик зауважив, що робота пленеру проходила в «польових умовах». Іконописці повинні були вдовольнятися скромним побутом і пристосовуватися до обставин, проходячи всі етапи створення своїх ікон – від підготовки дошки до накладання золота. Але всі ці перешкоди тільки гартували митців, робота в таких умовах свідчить про їхню жертовність і працелюбність.

Кожен день роботи пленеру починався молитвою і духовною настановою. Протягом двох тижнів іконописцями з України, Польщі, Білорусі та Словаччини опікувався греко-католицький священик, парох Новиці отець Іван Піпка. Про його особливу здатність створити відповідну атмосферу згадували і організатори, і учасники.

Молодий львівський іконописець Данило Мовчан був цього року в Новиці вперше. На запитання, чи хотів би взяти участь у пленері наступного року, не вагаючись, відповів ствердно: «Там дуже приємна і позитивна атмосфера. Місце, де хочеться творити. А це для митця найголовніше».

Польський куратор проекту «Новиця-2011» Матеуш Сора у своєму привітальному слові розповів про те, як народилася сама ідея іконописного пленеру. Це був свого роду експеримент — бажання побачити самим і показати іншим, що таке сучасна ікона. Коли після падіння Радянського союзу почали відкриватися величезні пласти української духовної культури, захотілося дослідити їх і показати світові. Ідею польських і українських митців радо підтримали греко-католицький архиєпископ Іван Мартиняк, митрополит Перемисько-Варшавський, Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові і Генеральне Консульство України в Кракові, які від самого початку здійснюють свій патронат над проектом.

Знаний у Львові поціновувач і колекціонер старовинних ікон єромонах-студит Севастіян (Дмитрух) дуже високо оцінив працю міжнародного пленеру. Він зокрема наголосив на його об’єднавчій ролі для двох народів – польського та українського. Це надзвичайно важливий момент: сучасна ікона твориться в оточенні старовинних українських храмів, які знаходяться на території сучасної Польщі. «З-поміж тих учасників виходять люди, що стають великими іконописцями сучасності. Вони зможуть витіснити тих богомазів, що розмальовують наші храми картинками», — сказав єром. Севастіян.

Наприкінці урочистого відкриття виставки серед гостей виникла жартівлива дискусія. Отець Севастіян критично зауважив, що одним із недоліків іконописців є брак знання богослов’я ікони і порадив готуватися до наступного пленеру, читаючи Життя Святих і Мінею. Це зауваження прокоментував настоятель львівської церкви Успення Пресвятої Богородиці УАПЦ священик Ігор: «Отець Севастіян – тонкий цінитель ікони. Але монах є монах! Всіх – до Мінеї. Але сучасні реалії є такими, що не кожна ікона буде в церкві. Отож, треба дозволити діяти Святому Духу і мистецькому натхненню».

Урочисте відкриття виставки супроводжував спів камерного хору «Осанна», відомого своїми духовними співами, такими ж глибокими і старовинними, як сама ікона.

У Львівському національному музеї виставка «Божі посланці Старого Завіту» експонуватиметься до 20 листопада, а потім поїде до Луцька, а під Новий Рік повернеться до Варшави.

Ірина СТЕЦЬКА