Суд визнав, що «Православний реабілітаційний центр» викрадав людей
Печерський суд Києва визнав, що псевдоцентр реабілітації наркоманів і алкоголіків "під прикриттям" Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Московського Патріархату) викрадав людей. Про це йдеться у судовій постанові за матеріалами, наданими слідчими Національної поліції, повідомляє Голос України.
Печерський суд Києва визнав, що псевдоцентр реабілітації наркоманів і алкоголіків "під прикриттям" Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Московського Патріархату) викрадав людей. Про це йдеться у судовій постанові за матеріалами, наданими слідчими Національної поліції, повідомляє Голос України.
Центр розташовувався у селі Косачівка Козелецького району на Чернігівщині. Згідно із запевненнями слідчих Національної поліції в суді, кілька людей протягом 2016-2017 років незаконно позбавляли свободи за грошову винагороду, отриману від їхніх близьких родичів шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання допомоги в так званому центрі реабілітації осіб, які страждають на алкоголізм і наркоманію, що діяв під прикриттям "Релігійної громади Української Православної Церкви Чернігівської єпархії парафії на честь ікони Божої Матері" Семистрільна".
За оцінками правоохоронців, кількість постраждалих - понад 300 осіб. Діяльність центру УПЦ (Московського Патріархату) була припинена працівниками Національної поліції та Служби безпеки України.
Як повідомляла РІСУ, у березня 2017 року правоохоронці викрили «Правславний реабілітаційний центр», де незаконно утримували та катували наркозалежних.
Організатори цього «бізнесу» приймали замовлення на примусове «лікування» людей, які, на думку їх родичів чи знайомих, страждають від наркотичної, алкогольної або іншої залежності. Члени угруповання виїжджали до «замовлених» та під психологічним тиском змушували їх відправитися на «лікування». У разі відмови потерпілих, їх все одно доставляли до реабілітаційного центру, але вже силоміць.
«Реабілітанти» утримувались у спеціально облаштованих бараках та підвалах, до них застосовувались тортури. Позбавлені волі не могли самостійно покинути місце перебування, за ними постійно спостерігали «наглядачі» центру. Вони також не розпоряджались власним часом та примусово працювали на деревообробному виробництві, сільськогосподарських та будівельних роботах на користь власників «реабілітаційного центру».