Поки християни східного обряду лише готуються до святкування Великодня, у християн західного обряду він давно вже минув. Попри календарну реформу української церкви 2023 року Пасха досі лишається без єдиної для всіх християн дати. "Чому дата великодня відрізняється у католиків і православних?" – таке запитання ми отримали від читачів у рамках спецпроєкту "Запитай Життя".
Джерело: Українська правда - життя
Людмила Панасюк
Людей також цікавить як самостійно порахувати, коли Великдень у християн західного і східного обряду, та від чого залежить дата Великодня.
За відповіддю ми звернулися до Директора Інституту екуменічних студій Українського католицького університету отця Романа Фігаса.
Насправді обчислення дати Великодня не залежить від релігії чи конфесії. Воно залежить від календаря, який обрала церква для свого літочислення.
Більшість православних, греко-католиків та вірян протестантських церков в Україні святкують Великдень разом, який цьогоріч 5 травня.
Натомість римо-католики та частина протестантів вже відсвяткували Пасху 31 березня. Такий розкол існує не лише серед українських церков, а й по всьому світі. Однак майже усі православні церкви (за винятком Фінської) дотримуються східної традиції, тому й складається враження, що саме вони відмінні від католицьких.
Історично склалося так, що християни ніколи не святкували Великдень разом. Отець Роман Фігас каже, що до IV століття, часу Першого вселенського собору у 325 році, було принаймні десь 3-4 різні способи підрахунку, як святкувати Пасху.
Найперша християнська спільнота святкувала Великдень в контексті єврейського Песаха, оскільки серед її членів було багато вихідців із іудейського середовища. Ісус Христос святкував єврейську Пасху, і останні дні його життя були близькі у часі до цього свята.
Далі, оскільки християнство поширювалося на всю Римську імперію і не було доброї комунікації, християни жили в різних культурних середовищах. Деякі частини імперії навіть користувалися різними календарями – місячним та сонячним. Відповідно, дати святкування у них були також відмінні.
"Точно відомо, що більшість християн здавна святкували в неділю, бо знаємо, що Христос помер у п’ятницю, і в неділю зранку його не знайшли в гробниці. Це була така ключова подія, через яку християни навіть змінили день відпочинку з суботи на неділю у пам'ять про воскресіння Ісуса", – додає отець Роман.
У 325 році Перший Вселенський собор вирішує навести порядок зі святкуванням Пасхи. Тоді встановили таке правило: Великдень потрібно святкувати в першу неділю після повного весняного місяця. Тобто були три відправні точки: весняне рівнодення, повний місяць і перша неділя. Це мало стати загальним правилом для усіх християн, бо поєднувало біблійне літочислення за місячним календарем, але оскільки він був не чіткий, то за основу підрахунку брався сонячний.
На той час світ жив за Юліанським календарем, заснованим у 46 році до н. е. Юлієм Цезарем на – сонячному літочисленні. Однак хоча воно було досить прогресивним, через дрейф щодо сонячного календаря кожні 128 років "набігав" 1 день різниці. Так у XVIII столітті з’явився Григоріанський календар.
"Коли вводилася григоріанська реформа, вже на той час розуміли, що старий календар на 10 днів запізнюється. Сьогодні маємо цю різницю в 13 днів. Тобто Григоріанський календар був точнішим календарем, який ввели, бо розуміли, що Юліанський календар має похибку. Це як з годинником – коли ви помічаєте, що він відстає, то або ремонтуєте, або купуєте новий, а не користуєтеся старим і далі", – пояснює священник.
Розкол у датах, який і нині є між християнами, відбувся саме у цей час – тому що новий календар запропонував папа Григорій XIII, а православні та протестантські віряни спершу не прийняли такої зміни. Інструмент, формула для визначення дати свята збереглася, але через різне обчислення весняного рівнодення кінцева дата свята виходила іншою.
Згодом більшість православних та греко-католиків перейшли на Новоюліанський календар, який майже повністю відповідає Григоріанському або й на сам Григоріанський. В Україні цей перехід стався у 2023 році, і всі свята, крім Великодня та залежних від нього, змістилися на 13 днів назад. То чому ж Пасхалія знову не збігається?
"Просто коли підраховується Пасхалія, церкви східного обряду використовують не Григоріанський календар, не Новоюліанський, а звичайний Юліанський, і за ним визначають весняне рівнодення. За цим календарем відповідно визначаються і пов’язані з Великоднем свята, як от Вознесіння і П’ятидесятниця.
У 1923 році східні церкви прийняли новий календар. Почалися дуже великі розколи через старокалендарників, і це було дійсно великим викликом для тодішньої церкви. Власне, тоді й вирішили, щоб не робити дуже різких кроків, залишити Пасхалію на старому календарі, а Різдво і інші незмінні свята перевести на новий календар", – пояснює отець Роман Фігас.
Як ми вже зазначили, підрахунки для християн західного і східного обряду відбуваються по-різному, бо відрізняється дата початку підрахунку.
Для обчислення Пасхи використовують одночасно сонячний (григоріанський чи юліанский), місячний календар та неділю, яка є єдиною точно відомою часовою одиницею в цих обрахунках споконвіку.
Відповідно, трьома "стовпами" на яких опираються при визначенні дати Великодня є: весняне рівнодення, повний місяць після рівнодення та перша неділя після повного місяця.
Дата весняного рівнодення у церковній традиції є також величиною, яку обраховують. За григоріанським календарем вона збігається з астрономічною – 21 березня. За юліанським мала б теж, але оскільки він тепер на 13 днів відстає від астрономічного, у наші часи "юліанське" весняне рівнодення настає 3 квітня.
Цьогоріч вийшло так, що Великдень християни західного і східного обряду відраховували від різних повних місяців – 25 березня та 24 квітня.
Крім того, християни східного обряду мають враховувати ще Метонів цикл, який був створений для узгодження місячного і сонячного календарів ще в античні часи. Оскільки і він також неточний, то на теперішній час ця похибка між місячним і сонячним календарями становить орієнтовно 4 дні.
Для християн західного обряду:
День весняного рівнодення (21 березня) → шукаємо перший повний місяць після рівнодення → рахуємо першу неділю після повні, яка йде за рівноденням.Наприклад, розрахунки 2024: 21 березня → повня 25 березня → Великдень у неділю 31 березня.
Для християн східного обряду:
День весняного рівнодення (3 квітня) → шукаємо перший повний місяць після 3 квітня → додати 4 дні похибки через Метонів цикл → перша неділя після повні.Наприклад, розрахунки 2024: 3 квітня → повня 24 квітня → Великдень у неділю 5 травня.
Іноді дати святкування збігаються – як от буде у 2025 році. Тоді християни всіх конфесій спільно відзначатимуть Великдень 20 квітня, хоч і розрахували цю дату по-різному.
Після 21 березня перший повний місяць випадає 12 квітня. Це субота, але оскільки повня наступає аж о 17.22, Великодною неділею рахують вже наступну, 20 квітня. У християн східного обряду, які додали до 21 березня 13 днів, випала та ж повня 12 квітня. Навіть якщо додати до неї ще чотири дні – Пасха випаде 20-го. Тому дати співпали.
У 2026 році дати знову будуть відмінними. Для християн західного обряду (тобто, здебільшого римо-католиків та частини вірян протестантів) – перша повня після 21 березня випадає на 2 квітня. Це четвер, відповідно Пасху вони святкуватимуть 5 квітня. Православна церква України, Українська греко-католицька церква та частина протестантських громад за юліанським календарем вираховує повню не 2 квітня, а 6-го, врахувавши похибку. Тож християни східного обряду святкуватимуть Великдень у першу найближчу неділю, 12 квітня.
Такі підрахунки складні, вони вимагають багато часу та уважності, тому церква розраховує дати на роки наперед.
Кроки у напрямку визначення спільної дати святкування вже були, однак поки що не мали успіху. Ще у 1997 році під час конференції в Алеппо у Сирії представники великих християнських традицій подали пропозицію встановити спільну дату, прийнятну для усього християнського світу. Пропонувалося продовжувати дотримуватися принципу Нікейського собору в обчисленні дати Пасхи, але опираючись на сучасні астрономічні дані та беручи за основу визначення весняного рівнодення Єрусалимський меридіан – місце смерті та воскресіння Ісуса Христа.
Була навіть ідея зробити дату Великодня незмінною, але від неї відмовилися, аби зберегти символічність свята – весняне рівнодення як символ першого дня творення, моменту поділу дня і ночі; повний місяць як символ моменту створення двох світил та передвістя перемоги світла над темрявою; неділя – на згадку про воскресіння Христа.
"У 2025 Великдень співпадає у християн західного і східного обрядів, тож будемо святкувати разом і католики, і православні. Папа Франциск і вселенський патріарх Варфоломій уже зустрічалися разом і ще матимуть зустрічі щодо того, як нам разом надалі святкувати. Наступного року буде 1700-річчя з часу проведення першого Вселенського собору, який дав імпульс, упорядкував питання спільної дати на 15 століть. Тепер знову будемо повертатися до цих постанов і знову будемо шукати рішення, яке буде прийняте і католиками, і православними.", – зауважує о. Роман.